ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 8/212-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому Управління Пенсійного фонду
судовому засіданні в м. Києві України у Вінницькому районі
касаційну скаргу Вінницької області
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від
10.02.2004 р.
у справі № 8/212-03
за позовом (заявою) Прокурора Вінницького району в
інтересах держави в особі
Вінницького районного
управління Пенсійного фонду
України
до Сільськогосподарського
товариства з обмеженою
ідповідальністю “А”
про стягнення 1 991, 21 грн.
Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені
належним чином.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.08.2003
р. позовні вимоги про стягнення 1 991, 21 грн. задоволені
частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь
позивача 1 916, 48 грн. витрат на виплату пільгових пенсій, а
також покладено частину судових витрат по сплаті державного мита
у сумі 49, 00 грн. та витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу у сумі 113, 57 грн. В решті
позовних вимог провадження по справі припинено через відмову
позивача від позову в цій частині.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 р. в задоволенні вимог про стягнення витрат на
виплату пільгових пенсій у сумі 1 916, 48 грн. та у віднесенні
на відповідача частини судових витрат відмовлено, в іншій
частині рішення господарського суду Вінницької області від
05.08.2003 р. залишено без змін.
Не погодившись із постановою апеляційної інстанції, Управління
Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області
звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою в якій, посилаючись на порушенням судом апеляційної
інстанції норм матеріального права, просить оскаржувану
постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду
залишити без змін.
Перевіривши правильність застосування апеляційним та місцевим
господарським судом норм процесуального і матеріального права,
повноту встановлення обставин справи та правильність їх
юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга Управління
Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області
не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне
забезпечення” ( 1788-12 ) (1788-12)
(яку було виключено Законом України
від 17.02.2000 р. за № 1461-ІІІ ( 1461-14 ) (1461-14)
) передбачено
відшкодування фактичних виплат пенсій за віком на пільгових
умовах особам, що мають відповідний стаж роботи.
Таким чином, статус об`єкта оподаткування зазначений платіж
отримав після 15.03.2000 р., тобто з моменту набрання чинності
Закону України від 17.02.2000 р. № 1461-III ( 1461-14 ) (1461-14)
.
Місцевим господарським судом було встановлено, а судом
апеляційної інстанції підтверджено наявність заборгованості
відповідача перед позивачем у сумі 1 916, 48 грн. з
відшкодування виплат пенсій та визначено строк внесення
останнього платежу до 25.01.2000 р.
Враховуючи, що прокурор звернувся до суду з позовом 11.07.2003
р., а останній платіж відповідач мав внести до Пенсійного фонду
до 25.01.2000 р., суд апеляційної інстанції дійшов
обґрунтованого висновку, стосовно пропуску позивачем строку
позовної давності при поданні позову, що є підставою для відмови
в позові (ст.ст. 71, 80 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне зазначити, що з набуттям даними виплатами
статусу об`єкта оподаткування, норми, які встановлюють трирічний
строк позовної давності, також для них збереглися, про що
свідчить ст. 15 Закону України “Про порядок погашення
зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Вищий господарський суд вважає юридичну оцінку, дану апеляційним
господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи та нормах законодавства України і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 111-9, 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Вінницькому районі Вінницької області залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
10.02.2004 р. у справі № 8/212-03 залишити без змін.