ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 7/30
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув РВ ФДМУ по Кіровоградської області
касаційну скаргу
на постанову від 10.02.04 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 7/30 господарського суду Кіровоградської
області
за позовом Приватного підприємства “Легіон-С”,
м. Кіровоград
до РВ ФДМУ по Кіровоградської області
4
про стягнення 621 065,49 грн.
У справі взяли участь представники
позивача: Карпов А.Ю., довір. від 06.10.03
відповідача: Козуліна Л.Я., довір. від 12.05.04, Литвинова Л.І.,
довір. від 12.05.04, Тютюшкіна Н.І., довір. від 12.05.04
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
26.11.2003 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто
з відповідача на користь Приватного підприємства “Легіон-С”
621065,49 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання
відповідачем попередніх умов договору купівлі-продажу № 292/35
від 21.02.03 (суддя В.Балик).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 10.02.рішення господарського суду залишено без змін.
(колегія суддів у складі: І. Тищик – головуючий, В.Белінська,
П. Павловський). Постанову мотивовано тим, що відповідно до
вимог ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання відшкодовувати
кредиторові завдані збитки в разі невиконання зобов’язання
покладені на боржника.
В поданій касаційній скарзі РВ ФДМУ по Кіровоградській області
просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову
апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким в
задоволенні вимог ПП “Легіон-С” відмовити. Скаргу мотивовано
тим, що попередніми судовими інстанціями не досліджені
суперечності, що містяться в матеріалах справи, не встановлено
факт наявності або відсутності вини ПП “Легіон-С” у виникненні
збитків, а також що постанова апеляційного господарського суду
містить протиріччя мотивувальної та резолютивної частині, якими
в першому випадку зазначено, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню, а в другому – апеляційну скаргу залишено без
задоволення.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд апеляційної інстанції встановив наступне.
За результатами проведення аукціону 21.02.03 між ВР ФДМУ по
Кіровоградської області та ПП”Легіон-С” був укладений договір
9 292/35 купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва –
водогін “Дніпро-Кіровоград”, до складу якого входили відрізки
металевих труб загальною довжиною 9690 м. Остаточна ціна об’єкту
становила 1 530 090 грн.
Покупець перерахував кошти платіжними дорученнями в сумі
200000грн. та 395 035, 09 грн. При цьому фактична наявність
переданих труб склала 9113м.
Позивачем було укладено договір купівлі- продажу від 18.03.03
металевих труб з ТОВ “Промагропостач” відповідно до ст. 61 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, а саме під відкладальною умовою. Сторони
поставили умову передачі майна новому власнику в залежність від
отримання цього майна від відповідача лише в повному обсязі.
Окрім того, вказаний договір передбачав скасувальну умову –
неможливість передачі всього майна в указаній кількості надавала
право новому власнику відмовитись від договору і вимагати сплати
збитків. При цьому право власності у ТОВ “Промпостач” до
договору від 18.03.03 не виникало, відчуження майна в момент
укладення договору місця не мало.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, розірвання
договору від 18.03.03 відповідачем потягло сплату позивачем
штрафних санкцій в сумі 37649,25 грн. та позбавило позивача
можливості отримати прибуток.
За вказаних обставин, судами попередніх судових інстанції
правомірно задоволено позовні вимоги на підставі ст.ст. 161, 162
203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів відмічає, що апеляційним судом допущено технічну
помилку при визначенні дій щодо апеляційної скарги, а саме, що в
мотивувальній частині постанови зазначено, що апеляційна скарга
підлягає задоволенню, а в резолютивній – її залишено без
задоволення. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду
України від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майнових вимог. Обставини,
викладені в мотивувальній частині постанови повністю
відповідають висновкам, викладеним в резолютивній частині
постанови, тому підстави для скасування постанови апеляційної
інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 98, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу РВ ФДМУ по Кіровоградської області залишити
без задоволення, постанову від 10.02.04 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у справі № 7/30 господарського
суду Кіровоградської області без змін.
2. Дніпропетровському апеляційному господарському суду виправити
технічну описку в мотивувальній частині постанови.
3. Скасувати передбачені ухвалою Вищого господарського суду
України від 21.04.04 заходи по зупиненню виконання постанови від
10.02.04 Дніпропетровського апеляційного господарського суду.