ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 5/409пд
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді
суддів
розглянувши касаційну скаргу суб’єкта підприємницької
діяльності Г-ова Олександра Миколайовича на рішення
господарського суду Луганської області від 13.01.2004 року
у справі № 5/409пд господарського суду Луганської області
за позовом прокурора м. Первомайська в інтересах держави в особі
Первомайської міської ради, Комбінату комунальних підприємств
до відповідача суб’єкта підприємницької діяльності Г-ова
Олександра Миколайовича
про визнання договору недійсним, зобов’язання звільнити приміщення
за участю представників:
Первомайської міської ради - не з’явилися;
Комбінату комунальних підприємств – не з’явилися;
Г-ова О.М.
ГПУ – не з’явилися
в с т а н о в и л а :
прокурор м. Первомайська в інтересах держави в особі
Первомайської міської ради звернувся до господарського суду
Луганської області з позовом та просив суд визнати неукладеним
договір оренди № 1 від 01.04.2001р., підписаний між Комбінатом
комунальних підприємств та відповідачем у справі – суб’єктом
підприємницької діяльності Г-овим Олександром Миколайовичем, а
також зобов’язати відповідача звільнити приміщення, що є
об’єктом оренди (а.с.2-3).
До прийняття рішення по суті заявлених вимог, прокурором
уточнені заявлені вимоги. Відповідно до поданої заяви, прокурор
просить:
- визнати вищевказаний договір недійсним на підставі ст. 48
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, посилаючись на те, що в порушення вимог ст.
11 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
, не проводилась експертна оцінка приміщення і
передбачена договором орендна плата встановлена в порушення
вимог ст. 19 Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
;
- зобов’язати відповідача звільнити орендовані приміщення
(а.с.42).
Відповідач у справі – Г-ов О.М. у відзиві на позов заявлені
вимоги відхиляє, вказуючи на те, що спірний договір відповідає
чинному законодавству, оскільки:
- проведення експертної оцінки є правом, а не обов’язком
орендодавця;
- орендна плата встановлена за домовленістю сторін (а.с.48-
49).
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.01.2004р.
позов задоволено. Відповідно до рішення суду:
- визнано недійсним договір оренди № 1 від 01.04.2001р.
нежилого приміщення площею 50,7кв.м. , розташованого у
м. Первомайську по вул. Суворова, 4, з 13.01.2004р.;
- зобов’язано відповідача звільнити нежиле приміщення у строк
до 01.03.2004року (а.с.52).
Визнаючи спірний договір недійсним, суд першої інстанції виходив
з того, що він не відповідає вимогам чинного законодавства,
оскільки розмір орендної плати у договорі встановлений з
порушенням вимог Методики розрахунку та порядку використання
плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням сесії
Первомайської міської ради від 21.06.2000р. № 22/10. Відповідно
до зазначеної Методики, розмір річної орендної плати має
визначатися виходячи з вартості орендованого майна, визначеної
експертним шляхом.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Г-ов О.М,
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
каргою та просить його скасувати, прийнявши нове рішення про
відмову у задоволенні заявлених вимог.
У поданій касаційній скарзі Г-ов О.М. посилається на те, що
судом першої інстанції:
- неправильно застосовані ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та норми
Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду
державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 04.10.1999р. № 786 ( 786-99-п ) (786-99-п)
;
- порушено вимоги ч. 1 ст. 59 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких
підстав.
При вирішенні спору по суті, судом першої інстанції встановлено,
що 01.04.2001р. між Комбінатом комунальних підприємств та
суб’єктом підприємницької діяльності Г-овим Олександром
Миколайовичем укладено договір № 1, відповідно до якого Комбінат
комунальних підприємств передав відповідачу у строкове платне
користування нежиле приміщення, площею 50,7кв.м. , розташоване у
м. Первомайську. При цьому, суд дійшов правильного висновку про
те, що вказаний договір за своєю правовою природою відноситься
до договору оренди і між сторонами в силу укладення такого
договору виникли зобов’язальні відносини з оренди майна, яке є
комунальною власністю.
Дійсність зазначеного договору оспорюється у даній справі
прокурором.
На момент укладення спірного договору, відносини майнового
найму, різновидом якого є оренда, були врегульовані нормами
глави 25 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
; відносини оренди державного та
комунального майна - Законом України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Відповідно до ст. 19 Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
, орендар за користування
об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків
господарської діяльності. При цьому, методика розрахунку та
порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом
Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній
власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній
Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для
об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Отже, оскільки об’єкт оренди є комунальною власністю, методика
розрахунку та порядок використання орендної плати повинні
визначатися органами місцевого самоврядування.
В силу ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування”
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
міська рада є органом місцевого самоврядування, що
представляє відповідну територіальні громаду та здійснює від її
імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого
самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими
законами.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням сесії
Первомайської міської ради від 21.06.2000р № 22/10 затверджено
Методику розрахунку та порядку використання плати за оренду
комунального майна.
Відповідно до п. 4 Методики, орендна плата розраховується,
виходячи з розміру річної орендної плати, відповідно до якої
встановлюється орендна плата за перший місяць оренди. При цьому,
у випадку оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати,
згідно п. 7 Методики, визначається за формулою: “Апл=Сп х Сар”
(Сп - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом;
Сар – орендна ставка, визначена згідно додатку № 2).
У випадку, якщо орендоване нежиле приміщення є частиною будівлі
(споруди), то, в силу п. 8 Методики, оцінка вартості цього
приміщення здійснюється безпосередньо або опосередковано з
урахуванням вартості будівлі у цілому за формулою: ”Сп=Сз:ПзхПп”
(Сп – вартість орендованого приміщення; Сз – вартість будівлі в
цілому, визначена експертним шляхом; Пп – площа орендованого
приміщення; Пз – площа будівлі у цілому).
Судом при вирішенні даного спору по суті заявлених вимог
встановлено і не оспорюється відповідачем, що експертна оцінка
будівлі, де знаходяться орендовані приміщення, не здійснювалась,
а розрахунок орендної плати проведено, виходячи з залишкової
вартості будівлі, що не відповідає нормам зазначеної Методики.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції
правомірно не застосовані положення Методики розрахунку і
порядок використання плати за оренду державного майна,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від
04.10.95р. № 786 ( 786-95-п ) (786-95-п)
. Так, із змісту зазначеної
методики вбачається, що вона визначає порядок розрахунку і
використання плати за оренду саме державного майна і не може
розповсюдити свою дію на об’єкти права комунальної власності.
Як вже зазначалось, методика розрахунку та порядок використання
орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній
власності визначаються: Кабінетом Міністрів України, а для
об’єктів комунальної власності – органами місцевого
самоврядування.
Отже, посилання скаржника на помилкове не застосування норм
вищенаведеної Методики не обгрунтовані та не заслуговують на
увагу.
Крім того, судом першої інстанції не встановлено, що Комбінатом
комунальних підприємств об’єкт оренди переданий з дотриманням
вимог п. 3.3 статуту, а саме з дозволу органу місцевого
самоврядування.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного
висновку щодо невідповідності законодавству положень спірного
договору та визнав його недійсним.
Колегія суддів, вважає обгрунтованим висновок суду першої
інстанції щодо визнання спірного договору недійсним в цілому,
оскільки відповідно до ст. 10 Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, однією з
істотних умов договору оренди державного та комунального майна є
орендна плата з урахуванням її індексації. Отже, укладення
договору без визначення розміру орендної плати виключається.
За таких обставин, рішення господарського суду Луганської
області від 13.01.2004р. відповідає нормам матеріального та
процесуального права, у зв’язку з чим підстав для його
скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
рішення господарського суду Луганської області від 13.01.2004р.
у справі № 1/294-03-6994 залишити без змін, а касаційну скаргу
суб’єкта підприємницької діяльності Г-ова Олександра
Миколайовича - без задоволення.