ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N А18/99
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий,
судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля", м. Павлоград
(далі - ВАТ ДХК "Павлоградвугілля")
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 13.02.2004
зі справи N А18/99
за позовом Державного відкритого акціонерного товариства
"Першотравенський ремонтно-механічний завод" дочірнього
підприємства відкритого акціонерного товариства "Державна
холдингова компанія "Павлоградвугілля", м. Першотравенськ
Дніпропетровської області (далі - "ВАТ "Першотравенський
ремонтно-механічний завод")
до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд
соціального страхування)
про визнання недійсним рішення,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, - Виконавча дирекція Дніпропетровського обласного
відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності.
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача: Філімонової Н.М.,
відповідача: Осадчого І.М.,
третьої особи: не з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
06.11.2003 (суддя Петрова В.І.) визнано недійсним рішення
Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від
27.06.2003 N 155 в частині накладення штрафних санкцій у сумі
68416,94 грн. З Фонду соціального страхування стягнуто на користь
"ВАТ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" ДП ВАТ "Державна
холдингова компанія "Павлоградвугілля" судові витрати. Рішення
мотивовано тим, що Фонд соціального страхування неправомірно
наклав на відповідача штраф у сумі 68416, 94 грн. за заниження ним
фонду оплати праці, оскільки на момент прийняття рішення про
накладання штрафу набрав чинності Закон України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким установлено
спеціальний порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 19.02.2004 (колегія суддів у складі: суддя Шуба І.К. -
головуючий, судді Логвиненко А.О., Ревкова Г.О.) назване рішення
скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Крім того, апеляційним
судом здійснено заміну сторони - "ВАТ "Першотравенський
ремонтно-механічний завод" його правонаступником філією відкритого
акціонерного товариства "Державна холдингова компанія
"Павлоградвугілля" "Першотравенський ремонтно-механічний завод".
Постанову мотивовано тим, що застосування відповідачем штрафних
санкцій згідно із статтями 28, 30 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
є правомірним.
ВАТ "Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, у якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати
і залишити без змін рішення місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається на те, що
судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено заміну сторони
у правовідношенні та без достатніх підстав скасовано рішення суду
першої інстанції. Зокрема, філія відкритого акціонерного
товариства "Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля"
"Першотравенський ремонтно-механічний завод" не має статусу
юридичної особи та не уповноважена відповідним чином на
представництво інтересів ВАТ "Державна холдингова компанія
"Павлоградвугілля". Крім того, апеляційним судом неправильно не
застосовано до спірних правовідносин норми Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним
чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про наявність підстав для часткового
задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями інстанції у справі встановлено, що:
- виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного
відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності проведено перевірку "ВАТ "Першотравенський
ремонтно-механічний завод" щодо перерахування страхових внесків та
використання коштів фонду в період з 01.04.2002 по 01.04.2003;
- за наслідками проведеної перевірки Фондом соціального
страхування складено акт від 12-16.05.2003;
- на підставі названого акта Фондом соціального страхування
прийнято рішення від 27.06.2003 N 155, яким на позивача накладено
штраф у сумі 68416,94 грн. за заниження ним фонду оплати праці.
Причиною спору у даній справі стало, на думку позивача,
неправильне застосування відповідачем до спірних правовідносин
приписів статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
, якою передбачено застосування до
страхувальника-роботодавця штрафних санкцій.
Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника про
неможливість застосування цієї статті з моменту набрання чинності
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
не можуть бути прийняті Вищим господарським судом
України, зважаючи на таке.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21.12.2000 N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, який набув чинності з
01.04.2001, є спеціальним законом з питань оподаткування, який
установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення.
Відповідно до частин першої та третьої статті 9 і абзацу
першого частини другої статті 19 Закону України " Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" від 18.01.2001 N 2240-III ( 2240-14 ) (2240-14)
,
який набув чинності з 01.01.2001, Фонд соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності належить до цільових
позабюджетних страхових фондів. Фонд є некомерційною самоврядною
організацією.
Кошти загальнообов'язкового державного страхування у зв'язку
з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням, не включаються до Державного бюджету
України.
Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
, Фонд соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності визначено органом, який має право накладати
фінансові санкції та штрафи, передбачені цим Законом та іншими
актами законодавства.
Статтею 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
, визначено порядок стягнення
заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені. Зокрема,
право застосовування фінансових санкцій надано керівникам
виконавчої дирекції Фонду, робочих органів відділень Фонду та їх
заступникам.
Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 30 названого
Закону ( 2240-14 ) (2240-14)
за неповну сплату страхових внесків на
страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої)
суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону
нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у
трикратному розмірі зазначеної суми. За порушення порядку
витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі
50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Такий же порядок стягнення заборгованості визначено
Інструкцією "Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності"
затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності 26.06.2001 N 16 ( v0016503-01 ) (v0016503-01)
.
Таким чином, апеляційним господарським судом обґрунтовано
зроблений висновок щодо правомірності накладання відповідачем
штрафних санкцій, передбачених статтями 28, 30 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
. Порядок стягнення штрафних
санкцій здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами".
Разом з тим, апеляційним господарським судом неправильно
визначено та здійснено заміну сторони у правовідношенні.
Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в разі вибуття однієї з сторін у спірному або
встановленому рішенням господарського суду правовідношенні
внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський
суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про
це в рішенні або ухвалі. Апеляційний суд, переглядаючи справу за
скаргою відповідача, встановив, що наказом генерального директора
державної холдингової компанії "Павлоградвугілля" від 12.01.03
N 351 ВАТ "Першотравенский ремонтно-механічний завод"
реорганізовано у філію ВАТ "Державна холдингова компанія
"Павлоградвугілля" "Першотравенський ремонтно-механічний завод".
Статутом філії передбачено, що остання не є юридичною особою, але
може бути позивачем та відповідачем у суді за наявності
відповідного доручення. Проте апеляційним судом не встановлено
наявності у філії ВАТ ДХК "Павлоградвугілля" "Першотравенський
ремонтно-механічний завод" доручення на представництво інтересів
ВАТ ДХК "Павлоградвугілля". Тому апеляційному суду необхідно було
замінити первісного позивача на ВАТ ДХК "Павлоградвугілля", а не
на його філію. З огляду на зазначене оскаржувана постанова
підлягає зміні у частині визнання правонаступника Державного
відкритого акціонерного товариства "Першотравенський
ремонтно-механічний завод" дочірнього підприємства відкритого
акціонерного товариства "Державна холдингова компанія
"Павлоградвугілля". Правонаступником позивача у справі слід
визнати ВАТ ДХК "Павлоградвугілля". В іншій частині оскаржувана
постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду має
бути залишена без змін.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Державна холдингова компанія "Павлоградвугілля" задовольнити
частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 13.02.2004 зі справи N А18/99 змінити.
3. Відкритому акціонерному товариству "Державна холдингова
компанія "Павлоградвугілля" в позові відмовити.