ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 25.05.2004                                      Справа N 8/217-03
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 23.09.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Плюшка І.А.  -  головуючий  у   засіданні,   Панченко   Н.П.,
Черкащенко М.М.,
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.   Києві
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому
районі Вінницької області
     на постанову  Житомирського  апеляційного господарського суду
від 10.02.2004 р.
     у справі N 8/217-03
     за позовом (заявою) Прокурора Вінницького району в  інтересах
держави  в особі Вінницького районного управління Пенсійного фонду
України
     до Сільськогосподарського      товариства     з     обмеженою
відповідальністю "Авангард"
     про стягнення 1499,82 грн.
     за участю представників:
     від позивача - не з'явилися;
     від відповідача - не з'явилися;
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського   суду   Вінницької   області  (суддя
Мельник І.Ю.) від  08.08.2003  р.  позовні  вимоги  про  стягнення
1499,82  грн.  задоволені  частково,  присуджено  до  стягнення  з
відповідача на користь позивача 1433,53  грн.  витрат  на  виплату
пільгових  пенсій,  а  також  покладено  частину судових витрат по
сплаті  державного  мита  у  сумі  49,09   грн.   та   витрат   на
інформаційно-технічне забезпечення   судового   процесу   у   сумі
113,57 грн. В решті позовних вимог провадження по справі припинено
через відмову позивача від позову в цій частині.
 
     Постановою Житомирського   апеляційного  господарського  суду
(гол.  суддя Вечірка І.О.,  судді - Ляхевич А.А., Черпак Ю.К.) від
10.02.2004 р.  в задоволенні вимог про стягнення витрат на виплату
пільгових  пенсій  у  сумі  1  433,53  грн.  та  у  віднесенні  на
відповідача  частини  судових  витрат відмовлено,  в іншій частині
рішення господарського суду Вінницької області від  08.08.2003  р.
залишено без змін.
 
     Не погодившись    із    постановою   апеляційної   інстанції,
Управління  Пенсійного  фонду   України   у   Вінницькому   районі
Вінницької   області  звернулося  до  Вищого  господарського  суду
України із касаційною скаргою в якій,  посилаючись  на  порушенням
судом  апеляційної  інстанції  норм  матеріального права,  просить
оскаржувану   постанову    скасувати,    а    рішення    місцевого
господарського суду залишити без змін.
 
     Перевіривши правильність застосування апеляційним та місцевим
господарським судом норм  процесуального  і  матеріального  права,
повноту  встановлення обставин справи та правильність їх юридичної
оцінки,  колегія суддів Вищого господарського суду України  дійшла
висновку,  що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України
у Вінницькому районі Вінницької області  не  підлягає  задоволенню
виходячи із наступного.
 
     Відповідно до  ч.  2  ст.  13  Закону  України  "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         (яку було виключено Законом України  від
17.02.2000 р.  за N 1461-III ( 1461-14 ) (1461-14)
         передбачено відшкодування
фактичних виплат пенсій за віком на пільгових  умовах  особам,  що
мають відповідний стаж роботи.
 
     Таким чином,  статус  об'єкта оподаткування зазначений платіж
отримав після 15.03.2000 р.,  тобто з  моменту  набрання  чинності
Закону України від 17.02.2000 р. N 1461-III ( 1461-14 ) (1461-14)
        .
 
     Місцевим господарським   судом   було  встановлено,  а  судом
апеляційної  інстанції   підтверджено   наявність   заборгованості
відповідача  перед  позивачем у сумі 1433,53 грн.  з відшкодування
виплат пенсій та визначено строк внесення  останнього  платежу  до
25.01.2000 р.
 
     Враховуючи, що   прокурор   звернувся   до   суду  з  позовом
11.07.2003  р.,  а  останній  платіж  відповідач  мав  внести   до
Пенсійного  фонду  до  25.01.2000  р.,  суд  апеляційної інстанції
дійшов  обґрунтованого  висновку,  що  позивачем  пропущено  строк
позовної давності,   що   є   підставою   для   відмови  в  позові
(ст.ст. 71, 80 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ).
 
     Крім того,  колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає  за  необхідне  зазначити,  що  з набуттям даними виплатами
статусу об'єкта оподаткування,  норми,  які встановлюють трирічний
строк позовної давності, також для них збереглися, про що свідчить
ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед   бюджетами   та   державними   цільовими  фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
     Вищий господарський  суд   вважає   юридичну   оцінку,   дану
апеляційним   господарським  судом  обставинам  справи  такою,  що
ґрунтується на матеріалах справи та нормах законодавства України і
підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
 
     Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.  111-9,  111-10,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну  скаргу  Управління  Пенсійного  фонду України в
Вінницькому районі Вінницької області залишити без задоволення.
 
     2. Постанову Житомирського апеляційного  господарського  суду
від 10.02.2004 р. зі справи N 8/217-03 залишити без змін.