ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 20/668
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
розглянув касаційну скаргу МК(далі - компанія "МК")
на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2003 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.02.2004
зі справи № 20/668
за позовом компанії МК
до Ф (далі - фірма "Ф")
та
Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства
освіти і науки України, м. Київ, (далі - Державний департамент
інтелектуальної власності)
про визнання недійсним свідоцтва України № 24 440 на знак для
товарів і послуг "МТ".
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача відповідачів
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2003, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 24.02.2004, у задоволенні позову відмовлено. Рішення судових
інстанцій по суті спору з посиланням на приписи статті 42
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК), статті 3 Закону України "Про судову експертизу" мотивовано
тим, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 24440 не
є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками
для товарів і послуг, право власності на які належать компанії МК,
і тому оспорюване позивачем свідоцтво № 24440 на знак "МТ" для
товарів і послуг фірми "Ф" не порушує прав позивача, про що
свідчить висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної
власності від 03.12.2003 № 38 як належний доказ зі справи.
Компанія МК звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою від 24.03.2004, у якій просить скасувати
рішення судових інстанцій по суті спору, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції. Мотивами касаційної скарги
зазначено те, що судами першої та апеляційної інстанції внаслідок
порушення вимог процесуального законодавства, зокрема, частини
четвертої статті 42 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, не з'ясовано чи є:
торговельна марка "МТ", власником якої є фірма "Ф", схожою з
серією торговельних марок позивача настільки, що їх можна
сплутати,
об'єкт торговельної марки "МТ" оманливим або таким, що може ввести
в оману щодо товару, послуги або особи позивача.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином
повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін,
Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- компанія "МК" є власником свідоцтв України на знаки для товарів
і послуг: № 4960 на комбінований знак "МД"; № 4963 на знак "МКД";
№ 4964 на знак "МММ"; № 4965 на знак "БМ"; № 16521 на знак "ВК";
№ 16524 на знак "МЧ"; № 16525 на знак "ММ"; № 17484 на знак "МД";
№ 18287 на знак "ФМ"; № 18288 на знак "ФКМ"; № 18290 на знак "МР";
№ 18291 на знак "МКР"; № 18292 на знак "МС"; № 18293 на знак
"МКС"; № 18294 на знак "McSUNDAE", які зареєстровані для товарів
30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для
реєстрування знаків (далі - МКТП);
- фірма "Ф" є власником свідоцтва України на знак для товарів і
послуг № 24440 на комбінований знак "МТ", який зареєстровано для
товарів 30 класу МКТП; дата подання заявки - 23.02.1999;
- знак для товарів і послуг "МТ" за свідоцтвом України № 24440,
власником якого є фірма "Ф" (далі - оспорюваний знак), не є
тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати з
протиставленими знаками для послуг, права на які належать компанії
"МК";
загрози введення в оману споживачів стосовно виробника товарів при
використанні оспорюваного знаку фірмою "Ф" не існує.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про
невідповідність оспорюваного знака фірми "Ф" умовам надання
правової охорони з огляду на твердження компанії "МК" у своїй
позовній заяві, що об'єкт цього знаку є:
оманливим або таким, що може ввести в оману щодо товару, послуги
або особи, яка виробляє товар або надає послугу,
є тотожним або схожим настільки, що їх можна сплутати з
протиставленими знаками позивача.
Судовими інстанціями встановлено обставини зі справи, які повністю
спростовують ці твердження позивача, шляхом призначення судовоє
експертизи позначень протиставлених торговельних марок сторін
спору та оцінки висновку судового експерта НДІ інтелектуальної
власності Академії правових наук України від 03.12.2003 № 38.
Судовим експертом роз'яснено усі питання щодо фактичних даних у
процесі з'ясування судами наявності чи відсутності підстав для
відмови в наданні правової охорони відповідно до вимог статті 6
Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в
редакції Закону від 15.12.1993 року № 3689-XII ( 3689-12 ) (3689-12)
.
Згідно з частиною четвертою статті 42 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
при
необхідності господарський суд може призначити повторну судову
експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. У
пункті 9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від
11.11.1998 № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення
судової експертизи" ( v_424800-98 ) (v_424800-98)
зазначено: "Повторна судова
експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням
учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим
чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він
викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу
може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох
експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових
пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову
експертизу слід доручати іншому експерту (експертам)". Однак
компанією "МК" не наведено достатньо переконливих доводів про
порушення судовими інстанціями правил ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
про
призначення судової експертизи, порядку її проведення та оцінки
висновку судового експерта.
На підставі викладеного і керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Залишити рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2003 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.02.2004 зі справи № 20/668 без змін, а касаційну скаргу
компанії "МК" - без задоволення.