ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.05.2004                                       Справа N 19/92а
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
 
головуючого судді   Овечкіна В.Е.,
суддів              Чернова Є.В.,
                    Цвігун В.Л.,
 
розглянув
касаційну скаргу    Приватного підприємця Степаненко А.К.
на постанову        від 09.09.03 Донецького апеляційного
                    господарського суду
у справі            №   19/92а   господарського  суду   Донецької
                    області
за позовом          Приватного підприємця Степаненко А.К.
до                  Донецького  обласного  управління  у  справах
                    захисту прав споживачів м. Донецьк
 
про   визнання недійсним акту
 
За участю представників:
 
позивача: не з’явилися
відповідача: не з’явилися
 
Приватний    підприємець   Степаненко    О.К.    звернувся    до
господарського  суду  Донецької області з позовом  про  визнання
недійсною  постанови  № 2164 від 28.11.02  Донецького  обласного
управління  у  справах захисту прав споживачів про  застосування
фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
 
В  обґрунтування  позовних вимог позивач  посилався  на  те,  що
зазначену   постанова   не  відповідає  чинному   законодавству,
оскільки  сертифікат на горілку “Первак медовий” був в наявності
та   був   наданий  відповідачу  з  письмовими  поясненнями   та
документальним підтвердженням.
 
Рішенням  господарського суду Донецької області від  29.04.03  у
задоволенні   позову   відмовлено   (суддя   Н.Дучал).   Рішення
мотивовано  тим,  що  матеріалами  справи  було  доведено   факт
здійснення   роздрібної   торгівлі  алкогольними   напоями   без
наявності   сертифікату  відповідності,  а   тому   відповідачем
правомірно застосовані штрафні санкції.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
09.09.03  рішення господарського суду Донецької області залишено
без  змін  (колегія суддів у складі: Р.Української – головуючої,
Ю.Гуреэва, Т.Колядко) з тих же підстав.
 
Не   погоджуючись  з  винесеними  судовими  рішеннями,   позивач
звернувся  з  касаційної  скаргою, в  якій  просить  оскаржувані
рішення  та  постанову  скасувати,  як  таки,  що  прийняти  при
неповному  з’ясуванню  фактичних обставин справи.  В  касаційній
скарзі  позивач  посилається  на  те,  що  згідно  розпорядження
начальника   управління  №  88  від  11.11.02   перевірка   мала
здійснюватися лише на підприємствах громадського харчування,  до
яких  позивач  не  відноситься, що  посилання  суду  апеляційної
інстанції   на  те,  що  перевірка  здійснювалася  на   підставі
розпорядження  № 83 від 11.11.02 є безпідставним, оскільки  таке
розпорядження  в  матеріалах справи відсутнє  та  що  сертифікат
відповідності на горілку “Первак медовий” був в наявності на час
перевірки.
 
Ознайомившись  з  матеріалами та обставинами справи  на  предмет
надання  їм попередніми судовими інстанціями належної  юридичної
оцінки   та  повноти  встановлення  обставин,  дотримання   норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  колегія  суддів
дійшла  висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з
наступних підстав.
 
Попередніми судовими інстанціями було встановлено наступне.
 
Перевірка  Приватного підприємця Степаненко О.К. була  здійснена
на  підставі  Плану  роботи на четвертий квартал  2002  року  на
підставі  розпорядження  №  88  від  11.11.02.  За  результатами
перевўрки,  проведеної 13.11.02, було встановлено, що  позивачем
здійснювалася  роздрібна  торгівля  алкогольними  напоями,   які
підлягають    обов’язкової   сертифікації    без    сертифікатів
відповідності.  Окрім  того,  в  торговельному  залі   відсутній
“Куточок  покупця”, що э порушенням Порядку заняття торговельною
діяльністю  і правил торговельного обслуговування населення.  За
результатами  перевірки було складено акт № 004912 від  13.11.02
про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн., про  що
відповідачем  винесено  постанову  №  2164  від  28.11.02  (а.с.
11-15).
 
Відповідно  до  положень ст. 5 Закону України “Про  захист  прав
споживачів” ( 1023-12 ) (1023-12)
        , Управління має право перевіряти  якість
товарів,  їх  безпеку,  додержання  правил  торгівлі  суб’єктами
підприємницької діяльності.
 
Відповідно  до ст. 37 Порядку заняття торговельною діяльністю  і
правил  торговельного  обслуговування  населення,  затвердженого
постановою   КМ  України  від  08.02.1995  №  108,  господарюючи
суб’єкти  реалізують  товар  лише за наявності  документів,  які
засвідчують  їх якість та безпеку, а відповідно до п.  39  цього
Порядку  усі  товари у господарюючого суб’єкта  повинні  бути  з
відповідними  документами,  наявність  яких  передбачена  чинним
законодавством  (товарно-транспортні накладні,  рахунки-фактури,
прибутково   -  видаткові  накладні,  сертифікати  відповідності
державної    системи   сертифікації   або   копії    зазначеного
сертифіката,  засвідчені господарюючим суб’єктом,  що  відпустив
товар, який підлягає обов’язкової сертифікації та інш.
 
Статтею  10 Закону України “Про державне регулювання виробництва
та  обігу  спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв  та  тютюнових  виробів” ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
          встановлено,  що
алкогольні напої підлягають обов’язкової сертифікації в  порядку
та строки, визначені законодавством.
 
За   роздрібну  торгівлю  алкогольними  напоями  без   наявності
сертифікатів  відповідності на підставі ст.  17  Закону  України
“Про   державне  регулювання  виробництва  і  торгівлі   спиртом
етиловим,   коньячним,   плодовим,   алкогольними   напоями   та
тютюновими  виробами”  до  позивача було  застосовано  фінансові
санкції.
 
Посилання   скаржника,  викладені  в  касаційній   скарзі   щодо
недоведеності обставин справи спростовуються матеріалами справи.
 
Відповідно до вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
касаційна інстанція не має права здійснювати переоцінку  доказів
у  справі, збирати нові докази, тому посилання скаржника на  те,
що на час перевірки сертифікат відповідності знаходився на місці
реалізації, до уваги не приймаються.
 
На  підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про  те,
що  підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень  не
вбачається.
 
Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,   111-8,   111-9,    111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Приватного підприємця Степаненко А.К.  залишити
без     задоволення,    постанову    Донецького     апеляційного
господарського   суду   від   09.09.03   у   справі   №   19/92а
господарського суду Донецької області - без змін.