ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 25.05.2004                                       Справа N 29/489
 
Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Джунь В.В.
 
розглянув касаційну  скаргу  Державної  інспекції  з  контролю  за
цінами в м. Н-ську (далі - Інспекція)
 
на рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2003
 
та постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
19.03.2004
 
зі справи № 29/489
 
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", м. Н-ськ
(далі - ТОВ "ХХХ")
 
до Інспекції
 
про визнання недійсним рішення.
 
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: А.А.А.,
відповідача: Б.Б.Б., В.В.В.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського  суду  міста  Києва  від 17.11.2003 (суддя
Усатенко І.В.) позов задоволено.  Рішення Інспекції від 30.01.2003
№  19 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної
дисципліни цін" до ТОВ "ХХХ" визнано недійсним з тих  мотивів,  що
позивачем  не  порушено  держану  дисципліну  цін при встановленні
націнок на лікарські засоби,  так як при визначенні ціни  на  ліки
він виходив з зазначених у накладних оптових цін виробника (митної
вартості).
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
19.03.2004  (суддя  Куц  М.М.,  -  головуючий,  судді Панова І.Ю.,
Дзюбко П.О.) назване рішення залишено без змін з тих же мотивів.
 
Інспекція  звернулася  до  Вищого  господарського  суду  України з
касаційною скаргою,    у    якій    просить    рішення   місцевого
господарського суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і
прийняти   нове   рішення,  яким  визнати  рішення  Інспекції  від
30.01.2003  №  19  дійсним.  В  обґрунтування   скарги   Інспекція
зазначає,  що позивач при встановленні роздрібних цін на лікарські
засоби повинен виходити  не  із  оптової  ціни  виробника  (митної
вартості)  а  з  фактичних оптових цін,  за якими лікарські засоби
було  закуплено  у  посередників,  оскільки  вони  нижчі  від  цін
виробника, зазначених в накладних.
 
ТОВ "ХХХ"  у  відзиві  на  касаційну  скаргу  зазначає,  що вона є
необґрунтованою і просить рішення місцевого господарського суду та
постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
 
Перевіривши повноту  встановлення  судовими  інстанціями фактичних
обставин   справи   та   правильність   застосування   ними   норм
матеріального   і   процесуального   права,  заслухавши  пояснення
представників  сторін,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
 
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
 
- Інспекцією прийнято рішення від 30.01.2003 №19 "Про застосування
економічних  санкцій за порушення державної дисципліни цін",  яким
до позивача застосовано  економічні  санкції  за  порушення  вимог
розпорядження  Київської  міської  держадміністрації  від   02.07.
2002 р.  № 1292 "Про регулювання граничних  торговельних  надбавок
(націнок)   на   лікарські  засоби і вироби медичного призначення"
( ra0051017-02 ) (ra0051017-02)
        ;
 
- згідно з актом від 29.01.2003 №000034 ТОВ "ХХХ",
 
на порушення     вимог     розпорядження     Київської     міської
держадміністрації  від  02.07.2002  №1292  ( ra0051017-02 ) (ra0051017-02)
        ,  при
формуванні  роздрібних  цін  на  лікарські  засоби,  ціни  на  які
підлягають  державному  регулюванню,  застосовувались  торговельні
надбавки в розмірі від 26,3% до 49,7%. Завищення роздрібних цін на
лікарські  засоби  і вироби медичного призначення складає від 1,3%
до 24,7%,  а саме від 0,01грн.  до 1,79 грн. за одиницю. Всього за
період  з липня 2002 по жовтень 2002 сума,  отримана підприємством
внаслідок завищення роздрібних цін на лікарські  засоби  і  вироби
медичного призначення, склала 491,70 грн.;
 
- Інспекція   при   проведенні   розрахунків  суми  необґрунтовано
отриманої виручки брала до уваги не оптову ціну  виробника  (митну
вартість) товару, а ціну постачальника товару;
 
- позивач  при визначенні роздрібної ціни застосовував надбавку до
оптової ціни виробника (митної вартості)  товару,  яка  вказана  у
накладних на отримання товару;
 
- в  накладних на отримання товару ТОВ "ХХХ" оптова ціна виробника
(митна вартість) зазначені окремим рядком.  Крім того, в накладних
зазначена  оптова ціна постачальника,  яка в деяких випадках нижча
оптової ціни виробника (митної вартості);
 
Причиною спору  в  даній  справі  стало  неправомірне,  на   думку
відповідача,   встановлення  позивачем  цін  на  лікарські  засоби
виходячи з їх митної вартості, зазначеної в накладних.
 
Статтею 6 Закону України "Про ціни та ціноутворення"  ( 507-12  ) (507-12)
        
(далі   -   Закон)   передбачено,   що  в  народному  господарстві
застосовуються  вільні  ціни  і  тарифи,  державні  фіксовані   та
регульовані   ціни   і   тарифи.  Відповідно   до  статті 7 Закону
( 507-12 ) (507-12)
          вільні  ціни  і  тарифи  встановлюються  на  всі  види
продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється
державне регулювання цін і тарифів.
 
Відповідно до  статті 8 Закону ( 507-12 ) (507-12)
         державне регулювання цін
і тарифів здійснюється шляхом встановлення:  державних  фіксованих
цін (тарифів);  граничних  рівнів  цін  (тарифів)  або   граничних
відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
 
Згідно зі  статтею  4  Закону ( 507-12 ) (507-12)
         Кабінет Міністрів України
визначає перелік продукції,  товарів і послуг,  державні фіксовані
та  регульовані  ціни  і тарифи на які затверджуються відповідними
органами державного управління та  визначає  повноваження  органів
державного  управління  в  галузі  встановлення і застосування цін
(тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
 
Положенням про державне регулювання  цін  (тарифів)  на  продукцію
виробничо-технічного  призначення,  товари  народного  споживання,
роботи і послуги  монопольних  утворень,  затвердженим  постановою
Кабінету  Міністрів  України  від  22.02.1995  №135  ( 135-95-п ) (135-95-п)
        ,
передбачено, що рішення про запровадження та скасування державного
регулювання  цін на продукцію монопольних утворень на регіональних
ринках приймається Київським міськвиконкомом разом з  відповідними
органами Антимонопольного комітету.
 
Розпорядженням Київської  міської  державної   адміністрації   від
02.07.2002 №1292 ( ra0051017-02  ) (ra0051017-02)
          встановлено  граничний  рівень
постачальницько-збутової  надбавки  (націнки) на рівні не вище ніж
5%  оптової ціни виробника (митної вартості) та  граничний  рівень
роздрібної  надбавки  (націнки),  що  реалізуються населенню через
аптечну мережу на рівні не вище ніж  25%  оптової  ціни  виробника
(митної вартості).
 
Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів  України  від
25.12.1996 №1548 "Про встановлення повноважень органів  виконавчої
влади  та  виконавчих  органів  міських  рад  щодо регулювання цін
(тарифів)" ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
         граничні торговельні  надбавки  (націнки)
на  лікарські  засоби і вироби медичного призначення,  зазначені у
переліку вітчизняних та імпортних  лікарських  засобів  і  виробів
медичного   призначення,   ціни   на   які  підлягають  державному
регулюванню,  що  реалізуються  населенню  через  аптечну  мережу,
встановлюються  на  рівні  не  вище  ніж 35 відсотків оптової ціни
виробника (митної вартості),  а на ті, що придбаваються державними
та комунальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти, - на
рівні не вище ніж 10  відсотків  оптової  ціни  виробника  (митної
вартості).
 
Перелік вітчизняних  та  імпортних  лікарських  засобів  і виробів
медичного  призначення,  ціни   на   які   підлягають   державному
регулюванню ( z1045-01 ) (z1045-01)
        , затверджено наказом Міністерства охорони
здоров'я  України  та   Міністерства   економіки   та   з   питань
європейської   інтеграції   України   №480/294   від   03.12.2001,
зареєстрованим  в  Міністерстві  юстиції  України  17.12.2001   за
№1045/6236.
 
Питання визначення   митної  вартості  регламентуються  постановою
Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 №1598 "Про  затвердження
Порядку  визначення  митної  вартості товарів та інших предметів у
разі переміщення їх через митний кордон України" ( 1598-98-п ) (1598-98-п)
        .
 
Нормативне визначення  оптової  ціни  виробника  у   законодавстві
відсутнє.  Тому,  на  думку  Інспекції,  при  обрахуванні надбавок
позивачу слід було виходити з фактичної відпускної ціни  продавця,
яку  зафіксовано  в  бухгалтерських  документах позивача (покупця)
відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і звітність
в  Україні"  ( 996-14 ) (996-14)
        ,  Плану рахунків бухгалтерського обліку та
Інструкції  про  його  застосування   ( z0892-99   ) (z0892-99)
        ,   Положень
(стандартів) бухгалтерського обліку 9 "запаси" ( z0751-99 ) (z0751-99)
        . Проте
таке твердження не відповідає вимогам зазначених вище  нормативних
актів з питань ціноутворення, які пов'язують обрахування ціни саме
з оптовою ціною виробника.  Як вбачається з  досліджених  судовими
інстанціями  доказів,  ця  ціна зазначалася у накладних,  згідно з
якими позивачем отримувалися лікарські засоби.
 
З урахуванням наведеного, судові інстанції дійшли вірного висновку
про  те,  що  встановлення граничного рівню роздрібної надбавки на
лікарські засоби і  вироби  медичного  призначення  у  процентному
відношенні  саме  до  оптової  ціни  виробника (митної вартості) є
правильним,  оскільки  інших  граничних  тарифів  та  порядку   їх
визначення законодавчо не встановлено.
 
Таким чином,   у   Вищого  господарського  суду  України  відсутні
передбачені законом  підстави  для  скасування  судових  рішень  у
справі.
 
Керуючись статтями  111-9,  111-11  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Рішення господарського суду міста Києва від
17.11.2003 та  постанову  Київського  апеляційного  господарського
суду від 19.03.2004 зі  справи  №  29/489  залишити  без  змін,  а
касаційну  скаргу  Державної  інспекції  з контролю за цінами в м.
Н-ську - без задоволення.
 
Суддя           В.Селіваненко
 
Суддя           І. Бенедисюк
 
Суддя           В. Джунь