ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 1431-16/287-8/452
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув Дочірнього підприємства “Пересувна
касаційну скаргу механізована колона № 21” ЗАТ
“Запоріжжяводбуд”, м. Запоріжжя
на ухвалу від 02.02.04 Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 1431-16/287-8/452 господарського суду
Запорізької області
за позовом Дочірнього підприємства “Пересувна
механізована колона № 21” ЗАТ
“Запоріжжяводбуд”, м. Запоріжжя
до ВАТ “Енергодарбуд”
3-тя особа Дочірнє підприємство “Управління будівництва”
ВАТ “Енергодарбуд”
про визнання недійсними установчих документів, визнання
правонаступництва та стягнення 224422,15 грн.
У справі взяли участь представники
позивача: Прокопенко Є.А., довір. № 42 від 24.05.04
відповідача: Шкиндер Н.В., довір. № 506/01 від 24.05.04
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.12.03 в
позові відмовлено. Рішення мотивовано тим, що спір про визнання
недійсним статусу юридичної особи на підставі того, що
засновником було вилучено майно заснованої ним юридичної особи
не підвідомчий суду, оскільки не відповідає положенням діючого
законодавства (суддя І.Попова).
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
12.01.04 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Пересувна
механізована колона № 21” ЗАТ “Запоріжжяводбуд” було повернуто
скаржнику на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки рішення суду було оскаржено в повному обсязі, тобто по
двох немайнових вимогах і одній майновій, а державне мито
сплачено лише по одній.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
02.02.04 було відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про
відновлення пропущеного процесуального строку для звернення з
апеляційною скаргою (судді-: О.Радченко- головуючий, Н.Коробка,
В.Кричмаржевський).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою апеляційного господарського
суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить
оскаржувану ухвалу скасувати з огляду на порушення судом норм
процесуального права – ч. 1,2 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Скаржник
посилається на те, що при наявності клопотання про відновлення
строку на подання апеляційної скарги у апеляційного суду не було
підстав для її повернення.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Вперше апеляційну скаргу, подану вчасно, було повернуто
скаржнику ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду
від 12.01.04 на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалу мотивовано тим, що рішення суду було оскаржено в повному
обсязі, тобто по двох немайнових вимогах і одній майновій, а
державне мито сплачено лише по одній.
Вдруге подану апеляційну скаргу було повернуто ухвалою
Запорізького апеляційного господарського суду від 02.02.04.
Ухвала мотивована посиланням на відсутність поважних причин, які
б давали підставу для відновлення пропущеного процесуального
строку. Суд апеляційної інстанції зазначив, що поважними
визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не
залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними
істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення
стороною процесуальних дій.
Згідно з пунктом 36 Інструкції про порядок обчислення та
справляння державного мита ( z0050-93 ) (z0050-93)
, затвердженою наказом
Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N
15 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і
немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за
ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і
за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів
немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 12.01.04 було надіслано
сторонам у справі 12.01.04, про що є відмітка канцелярії (а.с.97
на зворот. сторінці).
Вдруге з апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення
пропущеного процесуального строку скаржник звернувся 19.01.04,
що вбачається з доданих до апеляційної скарги доказів
направлення її копії іншій стороні у справі (опис вкладення у
цінний лист, фінансові чеки).
Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк
лише з певним колом обставин, що спричинило пропуск строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних
обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на
обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити
мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин
пропуску строку.
Відповідно ч. 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відновлення
пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом
трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом.
Запорізький апеляційний господарський суд, відмовляючи
Товариству у відновленні пропущеного процесуального строку для
подання апеляційної скарги, не звернув уваги на те, що
скаржником було виправлено вказані в попередній ухвалі
апеляційного господарського суду недоліки в найкоротший термін,
а саме через 7 днів з моменту винесення первинної ухвали та те,
що повторна апеляційна скарга подана в межах строку,
передбаченого ч. 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
До того ж, слід зазначити, що встановлені законом строки
вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення
ефективного захисту порушених прав особи.
За таких обставин, оскаржену судову ухвалу не можна визнати
законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим її слід скасувати, а
справу передати на розгляд до апеляційного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Пересувна
механізована колона № 21” ЗАТ “Запоріжжяводбуд”, м. Запоріжжя
задовольнити.
2. Ухвалу від 02.02.04 Запорізького апеляційного господарського
суду у справі № 1431-16/287-8/452 господарського суду
Запорізької області скасувати.
3. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Пересувна
механізована колона № 21” ЗАТ “Запоріжжяводбуд” направити до
Запорізького апеляційного господарського суду для здійснення
апеляційного провадження у справі.