ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 13/587
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.,
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
м. Р-ську (далі - Управління ПФУ)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2004 p.
зі справи № 13-587
за позовом Управління ПФУ
до відкритого акціонерного товариства "XXX", м. Р-ськ Сумської
області (далі - ВАТ "XXX")
про стягнення 363187,12 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Управління ПФУ подало до господарського суду Сумської області
позов до ВАТ "XXX" про стягнення суми 363187,12 грн., в тому
числі: 329624,04 грн. заборгованості зі збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування; 28127,75 грн. штрафних санкцій та
5435,33 грн. пені.
Ухвалою названого господарського суду від 12.02.2004 (суддя
Лиховид Б.І.) провадження у справі припинено на підставі пункту 1
частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України). У винесенні відповідної
ухвали суд виходив з того, що органами, уповноваженими здійснювати
заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи,
а також державні виконавці у межах своєї компетенції.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Управління ПФУ просить скасувати ухвалу господарського суду
Сумської області від 12.02.2004 і передати справу на новий розгляд
до названого суду. Скаргу мотивовано неправомірністю висновку суду
першої інстанції про відсутність в Управління ПФУ права звернутися
з відповідним позовом до господарського суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Управління ПФУ надіслало листа з проханням розглянути касаційну
скаргу без участі його представника.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду
на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд припиняє провадження у справі, якщо
спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Наведена норма не позбавляє Управління ПФУ права на звернення до
господарського суду з позовом в установленому законом порядку. У
рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від
17.11.2003 № 04-5/1430 ( v1430600-03 ) (v1430600-03)
, про які йдеться в
оскаржуваній ухвалі, жодним чином не зазначається про необхідність
чи можливість припинення провадження у справах за позовами
контролюючих органів про стягнення з платників податків
податкового боргу.
Відтак оскаржувану ухвалу винесено з порушенням норми
процесуального права, тобто пункту 1 частини першої статті 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв'язку з чим ця ухвала підлягає
скасуванню, а справа - розглядові по суті. Такий розгляд з
урахуванням приписів частин першої та другої статті 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не може бути здійснений касаційною інстанцією.
Тому справу необхідно передати до суду першої інстанції для її
розгляду по суті та прийняття відповідного рішення.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.
Р-ську задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2004 p.
зі справи № 13/587 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської
області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В.Джунь