ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 39/311
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна - головуючого Є. Чернова, В. Цвігун, за участю
представників: позивача С., Ч., відповідача Г. - 3-ї особи ВАТ
"Концерн Стирол - П., 3-ї особи Державного фармакологічного
центру - К., розглянув касаційну скаргу (подання) 1. Державного
фармакологічного центру 2. Міністерства охорони здоров'я України
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.02.2004 у справі N 39/311 за позовом "Байєр Акціенгезельшафт"
до Міністерства охорони здоров'я України", 3-ті особи без
самостійних ВАТ "Концерн Стирол" вимог на боці відповідача
Державний фармакологічний центр про визнання недійсним наказу,
В С Т А Н О В И В:
"Байєр Акціенгезельшафт" 21.07.2003 звернувся з позовом до
Міністерства охорони здоров'я України про визнання недійсним
наказу Міністерства охорони здоров'я України від 03.02.2003 N 38
( v0038282-03 ) (v0038282-03)
в частині перереєстрації лікарського засобу ВАТ
"Концерн Стирол".
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.11.2003 по
справі N 39/311 позов задоволено частково.
Визнано недійсним наказ Міністерства охорони здоров'я України
N 8 ( z0069-03 ) (z0069-03)
від 15.01.2003 "Про затвердження переліків
допоміжних речовин та барвників, дозволених для застосування у
виробництві лікарських засобів, які (лікарські засоби)
реєструються в Україні" у частині застосування знака для товарів і
послуг "АСПІРИН".
Видавши такий наказ, суд вважає ототожненням належного
позивачу товарного знаку з назвою хімічних речовин чи сполук, які
входять до складу інших лікарських засобів. Видавши наказ N 8
( z0069-03 ) (z0069-03)
від 15.01.2003, відповідач зобов'язав виробників
лікарських засобів в діловій документації, пов'язаній з введенням
товару в господарський обіг, використовувати товарний знак
позивача.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону прав на
знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
будь-яке посягання на
права власника свідоцтва, передбачені ст. 16 цього Закону,
вважається порушенням прав власника свідоцтва. Власник свідоцтва
може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно
використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх
можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або
позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Знак на товари та послуги "АСПІРИН" та позначення "АСПІРИН" є
схожими настільки, що їх можна сплутати.
Припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо
визнання недійсним наказу Міністерства охорони здоров'я України
від 03.02.2003 N 38 ( v0038282-03 ) (v0038282-03)
"Про державну реєстрацію
лікарських засобів" у частині перереєстрації лікарського засобу
"АСПІРИН 325 мг" ВАТ "Концерн Стирол"; зобов'язання Міністерства
охорони здоров'я України внести зміни до Державного реєстру
лікарських засобів України стосовно перереєстрації лікарського
засобу "АСПІРИН 325 мг" ВАТ "Концерн Стирол"; визнання недійсним
реєстраційного посвідчення ВАТ "Концерн Стирол" на лікарський
засіб "АСПІРИН 325 мг", яке є дозволом для медичного застосування
лікарського засобу "АСПІРИН 325 мг" в Україні, у зв'язку з
відсутністю предмета спору.
Припинення провадження по цій категорії позовних вимог було
зумовлено тим, що наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 25.07.2003 N 353 ( v0353282-03 ) (v0353282-03)
внесені зміни в наказ N 38
( v0038282-03 ) (v0038282-03)
від 03.02.2003 щодо зміни назви лікарського засобу
ВАТ "Концерн Стирол" з "АСПІРИН 325 мг" на назву "Ацетилсаліцилова
кислота 325 мг", тобто суд припинив провадження у справі
відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки
відсутній предмет спору.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання
недійсним наказу Міністерства охорони здоров'я України N 137
( v0137282-00 ) (v0137282-00)
від 09.06.2000 "Про державну реєстрацію лікарських
засобів", в частині застосування знака для товарів і послуг
"Аспірин" та зобов'язання відповідача внести зміни до наказу N 137
від 09.06.2000 та в Інструкції про застосування лікарських засобів
"НО-СПАЗМА", "Дитячий ТАЙЛЕНОЛ з вишневим смаком", "ТАЙЛЕНОЛ",
"ТАЙЛЕНОЛ для немовлят з фруктовим смаком", згідно з якими змінити
вказані в них позначення "аспірин" на слова "ацетилсаліцилова
кислота".
Суд відмовив в задоволенні зазначених позовних вимог на
підставі ст. 71 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Загальний строк позовної
давності складає три роки, а оскільки наказ виданий 09.06.2000, то
і строк закінчився вже 09.06.2003, а позов було подано тільки
21.07.2003.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
03.02.2004 по справі N 39/311 рішення господарського суду м. Києва
від 21.11.2003 у справі N 39/311 залишено без змін, а апеляційну
скаргу без задоволення.
Крім доводів, викладених в першій інстанції, апеляційний
господарський суд вважає, що наявні у справі документи свідчать,
що вказані в позовній заяві свідоцтва на знаки для товарів і
послуг належать саме акціонерному товариству "Байєр
Акціенгезельшафт", скороченими найменуваннями якого, на думку
суду, є "Байєр АГ", "Компанія Байєр", "Байєр Акціенгезельшафт", у
зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні сумніви у
належності особи позивача.
Крім того, матеріали справи містять належним чином оформлену
та легалізовану уповноваженими органами Німеччини довіреність,
видану від імені юридичної особи, якою є позивач, фізичній особі
П-А., особу якої було встановлено також під час апеляційного
розгляду справи.
Апеляційний суд не погоджується з тим, що термін "Аспірин" є
загальновживаним поняттям, оскільки питання про загальновживаність
позначення "Аспірин" не було предметом даного спору.
Відповідач в касаційній скарзі просить рішення господарського
суду м. Києва від 21.11.2003 та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 03.02.2004 по справі N 39/311 скасувати на
підставі того, що зазначене рішення та постанова не відповідають
чинному законодавству та підлягають скасуванню у зв'язку з тим, що
прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а
саме: у своєму рішенні, постанові суд зробив висновок про те, що
відповідачем як органом державної влади видано акт, що не
відповідає законові і порушує виключні права позивача на товарні
знаки.
Проте згадування препарату "аспірин" у листку-вкладиші не є
використанням товарного знаку у розумінні ч. 4 ст. 16 Закону
України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"
( 3689-12 ) (3689-12)
і не є порушенням прав позивача-власника свідоцтва на
знак для товарів і послуг, передбаченим ст. 20 Закону, як це
зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні.
Державний фармакологічний центр, який є третьою особою на
стороні відповідача, подав касаційну скаргу на рішення
господарського суду м. Києва від 21.11.2003 та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2004 у
справі N 39/311, в якій до підстав скасування рішення та постанови
по справі N 39/311, викладених в касаційній скарзі відповідача,
додав наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки
для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
знак для товарів і послуг - це
позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від
товарів і послуг інших осіб. Свідоцтва на знаки для товарів і
послуг видані "Байєр АГ" на позначення "АСПІРИН" та "ASPIRINUM"
кирилицею та латиницею. Однак предметом позову є позначення
"АСПІРИН" українською мовою.
Суд на сторінці 5 рішення від 21.11.2003, навівши тлумачення
поняття "використання знаку", послався на п. 2 ст. 16 Закону
України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"
( 3689-12 ) (3689-12)
в редакції від 15.12.93, проте при цьому навів текст
ч. 4 ст. 16 Закону в редакції 22.05.2003 ( 850-15 ) (850-15)
, тобто
неправильно застосував матеріальне право.
Оспорюваний наказ Міністерства охорони здоров'я України не є
діловою документацією, як було зазначено в рішенні господарського
суду м. Києва, а являє собою нормативний акт, а отже і не підпадає
під ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для
товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
.
Рішенням господарського суду м. Києва було порушено вимоги
ст. 4-2 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо рівності всіх учасників судового
процесу перед законом і судом.
Судом порушено право народу України на життєво необхідну
інформацію, що стосується безпеки його здоров'я та життя,
гарантовану ст.ст. 3, 27, 49 та 50 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Байєр А.Г. просить рішення суду залишити без змін як таке, що
відповідає вимогам чинного законодавства.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи та встановив наступне.
Не приймається до розгляду клопотання третьої особи на
стороні відповідача про відкладення розгляду справи як таке, що не
відповідає вимогам ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на
знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
використанням знака
визнається:
нанесення його на будь-який товар, для якого знак
зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску,
пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до
товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням
знака з метою пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення)
та експорт (вивезення);
застосування його під час пропонування та надання будь-якої
послуги, для якої знак зареєстровано;
застосування його в діловій документації чи в рекламі та в
мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.
Отже, згадування препарату "АСПІРИН" у листку-вкладиші не є
використанням товарного знаку у розумінні ч. 4 ст. 16 Закону
України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"
( 3689-12 ) (3689-12)
і не є порушенням ст. 20 Закону України "Про охорону
прав на знаки для товарів і послуг", як зазначив суд першої
інстанції.
Посилання позивача на те, що оспорюваний наказ відноситься до
ділової документації, є безпідставними, оскільки акти державних
органів завжди відносилися до нормативних актів. Нормативні акти
поділяються на закони, підзаконні акти та відомчі. Накази
Міністерства охорони здоров'я України належать до підзаконних
актів. Тобто при вирішенні даної справи суди невірно ототожнюють
видання оспорюваного наказу з використанням знаку "АСПІРИН".
Стаття 6-quinquies Паризькій конвенції про охорону
промислової власності передбачає, що товарний знак охороняється
"таким, яким він є" (принцип telle quelle).
В українському законодавстві цьому принципу кореспондується
п. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
, згідно якого обсяг правової охорони, що
надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і
послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з
наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та
переліком товарів і послуг.
Свідоцтва NN 6456-6458 на знаки для товарів і послуг видані
"Байєр АГ" на позначення "АСПІРИН" та "ASPIRINUM" кирилицею та
латиницею. Предметом позову є позначення "АСПІРИН" українською
мовою. Таким чином ні у "Байєр АГ", ні у "Байєр Акціенгезельшафт"
немає свідоцтва на позначення "АСПІРИН".
Суди першої та апеляційної інстанції не встановили повного
найменування позивача, чим порушили ст. 63 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, згідно з рішенням суду від 21.11.2003 позивачем
визнаний "Байєр Акціенгезельшафт". Проте у витягу з торгового
реєстру зазначено, що у німецькому торговому реєстрі значиться
акціонерне товариство "Байєр Акцієнгезельшафт". У заяві гр. П-А.
значиться, що вона є представником компанії "АГ Байєр". В іншому
документі вона посилається вже на компанію "Байєр". У постановах
судової колегії Вищого арбітражного суду України та у листах
Антимонопольного комітету України значиться фірма "Байєр АГ".
Суд прийняв позовну заяву підприємства "Байєр
Акціенгезельшафт", в той час як власником свідоцтв України
NN 6455-6458 на знаки для товарів і послуг є "Байєр АГ".
Метою наказу Міністерства охорони здоров'я України від
15.01.2003 N 8 ( z0069-03 ) (z0069-03)
є застереження хворих на алергію до
аспірину та інших препаратів на основі ацетилсаліцилової кислоти
про те, що вживання будь-яких ліків, які містять в своєму складі
зазначені у наказі допоміжні речовини, може завдати шкоду їхньому
здоров'ю.
Всі препарати на основі аспірину по всьому світу мають
однакові властивості та побічні ефекти, що підтверджено
достовірними фактичними даними і описано в спеціальній літературі
багатьох країн світу. Тобто, суду не доведено позивачем, чому
вживання позначення "АСПІРИН" в негативному значенні може
призвести до заподіяння шкоди діловій репутації позивача, отже не
виникає ніякого сумніву те, що торгова марка "АСПІРИН" та
"ASPIRINUM", які належать позивачу мають такі самі протипоказання.
Позначення "аспірин" ("аспирин") є загальноприйнятою назвою
ацетилсаліцилової кислоти та препаратів на її основі, а також
видовою назвою хвороб, що виникають на фоні їх тривалого
використання. В свою чергу "ацетилсаліцилова кислота" - це
хімічно-фармакологічна назва, яка невідома широкому колу
споживачів як синонім "аспірин".
Таким чином суди першої та апеляційної інстанції порушили
абзац 6 ст. 3 Закону України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ) (1023-12)
, в якому зазначено, що споживачі мають право на
необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари
(роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про
їх виробника (виконавця, продавця).
Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку про те, що
заміна в тексті наказу Міністерства охорони здоров'я від
15.01.2003 N 8 ( z0069-03 ) (z0069-03)
загальновживаного поняття "аспірин" на
термін "ацетилсаліцилова кислота", що відомий лише вузькому колу
фахівців, може призвести до того, що постраждають пацієнти з
підвищеною чутливістю до аспірину, які завчасно не одержать
доступну життєво необхідну їм інформацію, тобто наслідком
задоволення позовних вимог позивача буде завдання шкоди здоров'ю
населення України, що буде порушувати ст. 3 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 107, п. 2
ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111- 12, 111-13 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, П О С Т А Н О В И Л И:
1. Касаційні скарги задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.02.2004 по справі N 39/311 та рішення господарського суду
м. Києва по цій справі змінити.
3. В задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним
наказу Міністерства охорони здоров'я від 15.01.2003 N 8
( z0069-03 ) (z0069-03)
у частині застосування знака для товарів і послуг
"АСПІРИН" відмовити.
4. В іншій частині судові рішення залишити без зміни.
5. Витрати по сплаті державного мита, в т. ч. за перегляд у
касаційній інстанції, віднести на позивача.
6. Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний
наказ.