ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2004 Справа N 29/520
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у Печерському
скаргу районі м. Києва
на постанову від 26.01.2004р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 29/520 Господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Татарстан-Експорт”
до Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Вернидубов С.І., за довіреністю
Ральченко Ю.Г., за довіреністю
відповідача – Трифонов С.М., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.10.2003р. у справі
№ 29/520 (суддя Усатенко І.В.), яке залишено без змін постановою
від 26.01.2004р. Київського апеляційного господарського суду
(колегія суддів Муравйов О.В., Вербицька О.В., Коваленко В.М.),
позов задоволено: визнано недійсним рішення Державної податкової
інспекції у Печерському районі м. Києва № 214 від 28.07.2003 р.;
стягнено з Державної податкової інспекції у Печерському районі
м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
“Татарстан-Експорт” 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита
та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду
м. Києва від 21.10.2003р. у справі № 29/520 та постанову від
26.01.2004р. Київського апеляційного господарського суду, і
прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог
ТОВ “Татарстан-Експорт”.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.03 р. ДПІ у Печерському
районі м. Києва винесено рішення № 214 про стягнення податкового
боргу з рахунку платника податків ТОВ “Татарстан-Експорт” у сумі
4379952,02 грн., в т.ч. податку на прибуток у сумі 4203467,18
грн., податку на додану вартість у сумі 176484,84 грн.
Позивач оскаржив рішення № 214 від 28.07.03 р. до ДПІ у
Печерському районі м. Києві. Рішенням про результати розгляду
скарги від 08.08.03 р. № 02/06 залишено без змін рішенням
відповідача № 214, скаргу позивача без задоволення, мотивуючи
відмову тим, що Вищий господарський суд України своєю ухвалою
від 27.06.03 р. зупинив в порядку ст. 121-1 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
виконання рішення господарського суду м. Києва від
22.04.03 р., а не заборонив ДПІ у Печерському районі м. Києва
вчиняти дії передбачені, пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та пп. 7.2.1
п. 7.2 ст. 7 Законом України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетом та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду м. Києва від
22.04.2003р. по справі № 25/143, за позовом ДПІ із ТОВ
“Татарстан-Експорт” вже стягнуто “податковий борг” по податку на
прибуток у сумі 8 419 200,00 грн., що виник із вказаного вище
податкового повідомлення-рішення № 122302/0 від 12.02.2003р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
19.06.2003р. вказане рішення залишено без змін, 23.06.2003р.
Господарський суд м. Києва видав наказ про примусове виконання
цього рішення, за яким ВДВС Печерського РУЮ відкрито виконавче
провадження № 601/2 (постанова про відкриття виконавчого
провадження від 24.06.2003р.).
За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком
апеляційної інстанції, що подвійне стягнення суми податкового
боргу за одне і те саме порушення законодавством не передбачено
та не відповідає нормам матеріального права та вимогам Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Щодо стягнення із ТОВ “Татарстан-Експорт” “податкового боргу”
( z0281-01 ) (z0281-01)
по ПДВ, то воно є предметом розгляду Господарським
судом м. Києва по справі № 25/268.
Згідно до ухвали господарського суду м. Києва від 12.06.2003р.
по справі № 25/268 провадження у справі зупинено до набрання
чинності рішення господарського суду м. Києва по справі
№ 28/263, предметом спору якої є визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від
14.03.2003 р. № 26230/0, яким позивачеві визначено суму
податкового зобов'язання з податку на додану вартість
(4708366грн.).
Відповідно до п.п. 5.2.4 ст. 5 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р.
встановлено, що при зверненні платника податків до суду з
позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу
податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом
справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Посилання ДПІ на пропуск позивачем десятиденного строку при
зверненні до господарського суду не може бути прийнято до уваги,
оскільки десятиденний строк, передбачений п.п. 5.5.5. ст. 5
вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
стосується процедури
адміністративного оскарження, а не судового.
Отже, твердження відповідача, що сума податкового зобов'язання є
узгодженою необґрунтоване.
Відповідно до п.п. 7.2.1 ст. 7, п.п. 10.1.1 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, на який
посилається позивач в оскаржуваному рішенні, можливе стягнення
лише податкового боргу, яким згідно п. 1.3 ст. 1 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
є лише узгоджене податкове зобов’язання.
За таких обставин, судами правомірно визнано недійсним рішення
ДПІ у Печерському районі м. Києва № 214 від 28.07.03р. про
стягнення сум податкового боргу в порядку п.п. 7.2.1 ст. 7,
п.п. 10.1.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платникўв податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного
господарського суду дійшла висновку, що судові рішення прийняті
відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права,
а касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва на постанову від 26.01.2004р. Київського
апеляційного господарського суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 26.01.2004р. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 29/520 Господарського суду
м. Києва залишити без змін.