ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2004 Справа N 29/418а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну Державної податкової інспекції у м. Сніжному
скаргу Донецької області
на постанову від 11.02.2004р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 29/418а Господарського суду Донецької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Сніжнянськремстанок”
до Державної податкової інспекції у м. Сніжному
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Сузанський І.В., за довіреністю
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Сніжнянськремстанок” м. Сніжне
звернулось до господарського суду Донецької області з позовною
заявою до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької
області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень:
- від 21.05.2003р. № 0000502342/0 про визначення суми
податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 24
225 грн., у тому числі основний платіж у сумі 16150 грн. та
штрафні (фінансові) санкції у сумі 8 075 грн. в частині
нарахування податкового зобов'язання у сумі 13 605 грн. 50 коп.;
- від 17.06.2003р. № 0000492342/2 про визначення суми
податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 11 850
грн., у тому числі основний платіж у сумі 7 900 грн. та штрафні
(фінансові) санкції у сумі 3 950 грн.;
- від 21.05.2003р. № 0000492342/0 про визначення суми
податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 11 850
грн., утому числі основний платіж у сумі 7 900 грн. та штрафні
(фінансові) санкції у сумі 3 950 грн.;
- податкового повідомлення - рішення від 23.06.2003р.
№ 0000512342/1 про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій
за самостійне відчуження активів, які знаходяться у податковій
заставі, у сумі 119 247 грн. 18 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.12.2003р.
у справі № 29/418а (суддя Гаврищук Т.Г.), яке залишено без змін
постановою від 11.02.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду (колегія суддів Алєєв І.В., Величко Н.Л.,
Бондарєва Г.Г.) позовна заява задоволена частково.
Визнане недійсним податкове повідомлення - рішення від
23.06.2003р. № 0000512342/1 про визначення суми штрафних
(фінансових) санкцій за самостійне відчуження активів, які
знаходяться у податковій заставі, у сумі 119 247 грн. 18 коп.;
визнане недійсним податкове повідомлення - рішення 21.05.2003р.
№ 0000502342/0 в частині визначення податкового зобов'язання по
податку на додану вартість у сумі 9904грн. 73 коп. , у тому
числі основний платіж у сумі 6 603 грн. 15 коп. та штрафні
(фінансові) санкції у сумі 3301 грн. 58 коп. В іншій частині
позову відмовлено.
Державна податкова інспекція у м. Сніжному Донецької області
звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить частково скасувати рішення
господарського суду Донецької області від 05.12.2003р. у справі
№ 29/418а та постанову від 11.02.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду щодо визнання недійсним податкового
повўдомлення рішення від 23.06.2003р. № 0000512342/1 в частині
застосування штрафних санкцій за продаж послуг не за грошові
кошти на суму 106 746 грн. 18 коп.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2003р.
№ 0000512342/1 (в частині визнання недійсним якого ДПІ просить
частково скасувати прийняті у справі судові акти) позивачу на
підставі п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
за самостійне
відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та
потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на
таке відчуження, нарахований штраф у розмірі суми відчуження,
щодо якого виникло право податкової застави, що складає 119 247
грн. 18 коп. , у тому числі по операції по списанню з балансу
основних засобів на залишкову вартість у сумі 12 501 грн. та
продаж послуг не за грошові кошти на суму 106 746 грн. 18 коп.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 8.6.1 п. 8.6
ст. 8 зазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, активи
якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне
розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають
письмовому узгодженню з податковим органом, у тому числі:
а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди
(лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових
прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що
використовується у підприємницькій діяльності платника податків
(інших видах діяльності, які за умовами оподаткування
прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції,
товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами,
що не є меншими за звичайні.
Як встановлено судом, договори купівлі - продажу між позивачем
та МПП “Укрпромснаб” від 18.01.2002р. № 1, ПП “Самсон” від
17.09.2002р. № 50, ОО “Адамант” від 03.07.2002р. № 521-2, від
25.09.2003р. № 527-1, ООО “Укрпромагро” від 19.06.2002р. № 26,
від 09.07.2002р. № ЗО, від 06.11.2002р. № 53 та від 26.05.2002р.
б/н укладені на умовах оплати проданої продукції грошовими
коштами.
Задовольняючи позов в цій частині місцевий та апеляційний
господарські суди зазначили, про відсутність в даному випадку
бартерних операцій, оскільки залік зустрічних однорідних вимог є
способом припинення зобов'язань, які виникли з двох окремих
самостійних договорів, а не зміною умов договору.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту а) п.п. 8.6.1
ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
не потребують узгодження операції з
відчуження готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт
та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Тому, в даному випадку вирішуючи питання щодо необхідності
узгодження з податковим органом операцій по відчуженню товарів
потрібно виходити перш за все із наявності або відсутності
фактичних розрахунків за кошти по вказаним операціям.
Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, господарські операції, які
передбачають проведення розрахунків за товари (роботи, послуги)
у будь – якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь - які
види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті
яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця
для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг),
підпадають під поняття бартеру.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що спірним податковим
повідомленням-рішенням від 23.06.2003р. № 0000512342/1 позивачу
на підставі п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
нараховані штрафні
санкції у розмірі суми відчуження (а.с.104).
При цьому, судами не взято до уваги, що на момент виникнення
спірних правовідносин (укладення договорів та розрахунків за
ними) підпункт 17.1.8 ст. 17 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
діяв в
редакції, що передбачає застосування штрафних санкцій у розмірі
ста відсотків суми податкового боргу, щодо якого виникло право
податкової застави. Зміни щодо застосування штрафу у розмірі
суми відчуження внесені лише Законом України від 20.02.2003 р. N
550-IV ( 550-14 ) (550-14)
.
Зазначені обставини, також, не перевірені судом та не дано
оцінки правомірності прийнятого ДПІ рішення в цій частині.
Беручи до уваги неповне дослідження обставин справи, та
враховуючи порушення судами ч. 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів
вважає, що прийняті у справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд господарському
суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному
Донецької області задовольнити частково.
Постанову від 11.02.2004р. Донецького апеляційного
господарського суду та рішення Господарського суду Донецької
області від 05.12.2003р. у справі № 29/418а скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Господарського суду
Донецької області.