ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.05.2004                                        Справа N 9/196

         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

                    головуючого Першикова Є.В.

              суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в

м.Н-ську

на постанову від 24.12.03 p.

Львівського апеляційного господарського суду

у справі №9/196

господарського суду Закарпатської області

за позовом "ХХХ"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Н-ську

про   визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

позивачів: А.А.А. (дов. №ню 60 від 02.01.04 p.)

відповідача: не з'явились

У слуханні справи оголошувалась перерва до 27.05.04. На оголошення

постанови представники сторін не з'явились.

Рішенням господарського  суду  Закарпатської області (суддя Бобрик

Г.Й.)  від   30.10.03в   позові   відмовлено   з   посиланням   на

необгрунтованість позовних вимог.

Постановою колегії  суддів Львівського апеляційного господарського

суду у складі: головуючого Городечної М.І., суддів: Юркевича М.В.,

Бонк  Т.Б.  від  24.12.03  рішення  місцевого  господарського суду

скасовано, позов задоволено.

Управління Пенсійного фонду України  в  м.  Н-ську  звернулось  до

Вищого  господарського  суду  України  із  касаційною  скаргою  на

постанову Львівського апеляційного господарського суду,  вважаючи,

що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та

порушення норм матеріального права, а тому просить її скасувати.

Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши

касаційну  скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.  Н-ську

на  постанову  Львівського   апеляційного   господарського   суду,

заслухавши  представника  позивача,  перевіривши  наявні матеріали

справи  на  предмет  правильності  їх  оцінки   судом,   а   також

правильність   застосування  норм  матеріального  права  відзначає

наступне:

Управлінням Пенсійного фонду України в м.  Н-ську  була  проведена

документальна  перевірка своєчасності сплати зобов'язання зі збору

на обов'язкове державне пенсійне  страхування  H-ською  дистанцією

цивільних  споруд  "ХХХ",  про  що  був складений акт від 15.07.03

№197.  На підставі акту відповідачем  було  прийнято  рішення  від

15.08.03  №332  про  застосування штрафних санкцій,  донарахованих

сум,  зборів за порушення законодавства  про  сплату  збору,  яким

донараховано  339,47  грн.  збору та застосовано штрафні санкції в

сумі 128766,36 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          органи

державної  влади  та органи місцевого самоврядування,  їх посадові

особи зобов'язані діяти тільки на підставі,  в межах повноважень і

засобами, які передбачені Конституцією та законами України.

Закон України   "Про   порядок   погашення  зобов'язань  платників

податків    перед   бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"

( 2181-14  ) (2181-14)
          є  спеціальним  законом,  яким  встановлено  порядок

погашення  зобов язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами

та державними цільовими фондами до числа яких відноситься позивач,

по  податкам  і  зборам  (обов'язковим  платежам),  нарахування та

сплати пені і штрафних санкцій,  які застосовуються  до  платників

податків контролюючими органами.

Зазначеним Законом встановлено обсяг повноважень пенсійного  фонду

України  (п.п.2.2.2  п2.2  ст.2  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ) з питань визначення

податкового боргу по збору на обов язкове пенсійне страхування.

Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2  Закону  ( 2181-14  ) (2181-14)
          заклади

Пенсійного  фонду  України  являються  контролюючими  органами  по

внескам до Пенсійного фонду України і,  як зазначено  в  п.п.2.2.1

п.2.1  ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  мають право здійснювати перевірки

своєчасності, достовірності, повноти їх нарахування і сплати.

Органами, уповноваженими   здійснювати   заходи    по    погашенню

податкового  боргу  (органами стягнення),  відповідно до п.п.2.3.1

п.2.2 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
         являються виключно податкові органи,

а також державні виконавці в межах їх компетенції.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового

зобов'язання  в   установлені   строки   (а   в   даному   випадку

господарським  судом  було встановлено,  що податкове зобов'язання

відповідача  є  узгодженим),  податковий  орган  надсилає   такому

платнику  податків податкові вимоги.  Якщо контролюючий орган,  що

провів  процедуру  узгодження  суми  податкового  зобов'язання   з

платником  податків,  не є податковим органом,  такий контролюючий

орган  надсилає  відповідному  податковому  органу   подання   про

здійснення   заходів   з   погашення  податкового  боргу  платника

податків,  а також розрахунок  його  розміру,  на  підставі  якого

податковий  орган  надсилає податкові вимоги (п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6

Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).

За таких   обставин,   колегія   суддів   вважає,   що   постанова

апеляційного  господарського суду відповідає чинному законодавству

і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого

Господарського суду України,

                           ПОСТАНОВИЛА

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в  м.  Н-ську

залишити без задоволення.

Постанову Львівського   апеляційного   господарського   суду   від

24.12.03 у справі №9/196 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді :    Г.Савенко

           І.Ходаківська