ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2004 Справа N 4/284
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні м. Свердловську Луганської області
касаційну скаргу
на постанову від 23.12.2003 року Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 42
господарського суду Луганської області
за позовом Спільного підприємства з іспанським
інвестором "І", м. Свердловськ
до - Відділення Державного казначейства у
м. Свердловську Луганської області;
- Державної податкової інспекції у
м. Свердловську Луганської області
про стягнення бюджетної заборгованості з
експортного відшкодування податку на
додану вартість за липень 2003 року та
процентів у сумі 1 596 702,92 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 31.10.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 23.12.2003р., по справі № 42 позов
задоволене; стягнуте з Державного бюджету України на користь
позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість
(експортне відшкодування) за липень 2003 року в сумі 1 591 575, 00
грн., проценти за період з 19.09.2003 р. по 22.10.2003 р. в сумі
12 453,53 грн.; стягнуте з відповідача-2 на користь позивача
витрати по сплаті держмита в сумі 1700 грн. і на
інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Свердловську Луганської області
просить скасувати частково постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 23.12.2003 року в сумі процентів в розмірі
12 453,53 грн., посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права, а саме п. п. 8.1 та 8.6 ст.
8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені
в ній доводи..
Сторони не скористалися процесуальним правом на участь в засіданні
суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що позивач, Спільне підприємство з іспанським
інвестором "І", м. Свердловськ Луганської області, надав Державній
податковій інспекції у м. Свердловську Луганської області
податкову декларацію з податку на додану вартість та розрахунок
експортного відшкодування за липень 2003 року в строки,
встановлені діючим законодавством. За даними декларації сума
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість становить 2
155 328 грн. 00 коп. , з яких 1 591 575 грн. 00 коп. - експортне
відшкодування та 563 753 грн. 00 коп. - бюджетне відшкодування.
В зв'язку з тим, що зазначена сума експортного відшкодування в
розмірі 1 591 575 грн. 00 коп. не була відшкодована, позивач
звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з
Державного бюджету суми бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість (експортне відшкодування) за податковою
декларацією за липень 2003 року в розмірі 1 591 575 грн. 00 коп.
та процентів, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним бюджетним
відшкодуванням в сумі 5 127 грн. 92 коп. за період з 19.09.2003 р.
по 02.10.2003 р.
Відповідно до умов ст. 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач збільшив суму позовних вимог за
рахунок збільшення суми процентів на час звірення розрахунків,
звернувшись з клопотанням від 23.10.2003 р. Відповідно до
клопотання позивача розмір позовних вимог становить загальну суму
1 604 028 грн. 53 коп. , що складається з бюджетної заборгованості
з податку на додану вартість в сумі
1 591 575 грн. 00 коп. , та процентів, що нараховані на суму
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з
19.09.2003р. по 22.10.2003 р. в сумі 12 453 грн. 53 коп. , тобто
сума процентів збільшилася на 7 325 грн. 61 коп.
Пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР із
подальшими змінами і доповненнями передбачено, якщо за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України, протягом місяця,
наступного за звітним періодом.
За змістом пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відшкодування здійснюється шляхом
перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на
рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.
Суми, що не відшкодовані платнику податків протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації
за звітний період.
Згідно приписів п. 8.1. ст. 8 наведеного Закону платник податку,
який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт,
послуг) за межі митної території України (експорт) і подає
розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового
місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30
календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Пунктом 8.6 ст. 8 цього ж Закону передбачено, що розрахунок
експортного відшкодування подається разом з декларацією з податку
на додану вартість за відповідний звітний період; експортне
відшкодування здійснюється протягом 30 днів, наступних з дня
подання розрахунку експортного відшкодування.
Наданий до матеріалів справи розрахунок ціни позову та акт
звірення ціни позову станом на 22.10.2003 р., свідчать про те, що
сума експортного відшкодування з податку на додану вартість та
процентів на день розгляду справи не відшкодована, проте
матеріалами справи підтверджена як заявлена сума експортного
відшкодування, так і факт існування бюджетної заборгованості.
У відповідності з ч. 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7
вищезазначеного закону на суму бюджетної заборгованості
нараховуються проценти в розмірі 120 відсотків від облікової
ставки Національного банку України, встановленої на день її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутись з позовом про стягнення коштів
бюджету, у тому числі суми нарахованих процентів.
Виходячи з вищенаведеного, попередні судові інстанції дійшли
правильного висновку, що позивач правомірно звернувся до
господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з
податку на додану вартість (експортне відшкодування) за
деклараці:~ за липень 2003 року в сумі 1 591 575 грн. 00 коп. та
процентів, що нараховані на суму бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість (експортне відшкодування) за період з
19.09.2003 р. по 22.10.2003 р. в сумі 12 453 грн. 53 коп. , та
обґрунтовано задовольнили позов.
Відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами
Державного казначейства України за висновками податкових органів
або за рішенням суду, згідно з р. 4 Сумісного Наказу Державної
податкової адміністрації України та Державного казначейства
України № 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
від 21.05.2001 р. "Про затвердження
змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану
вартість", зареєстрованому у Міністерстві юстиції України
08.06.2001 р. № 489/5680.
Податковий орган зобов'язаний надати висновки не пізніше ніж за 5
робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану
вартість, встановленого чинним законодавством. На підставі цих
документів органи Державного казначейства перераховують кошти з
Державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку чи рішенні.
Перший відповідач, відділення Державного казначейства у м.
Свердловську Луганської області висновок від Державної податкової
інспекції у м. Свердловську не отримував, тому проведення
бюджетного відшкодування з Державного бюджету України не було
здійснено.
Оскільки за вимогами законодавства відшкодування податку на додану
вартість здійснюється органами Державного казначейства України за
висновками податкових органів або за рішенням суду, господарський
суд правомірно відхилив доводи відділення Державного казначейства
у м. Свердловську Луганської області до участі у справі в якості
відповідача Другий відповідач, Державна податкова інспекція у м.
Свердловську Луганської області, своєчасно не надав першому
відповідачу висновки про відшкодування податку на додану вартість,
що спричинило виникнення бюджетної заборгованості, тому
господарські суди обґрунтовано судові витрати поклали на другого
відповідача.
Колегія суддів не бере до уваги довід касаційної скарги про
порушення апеляційним судом пунктів 8.1 та 8.6 ст. 8 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
з огляду на
таке.
Загальний порядок обчислення і сплати податку на додану вартість
передбачений ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Норми статті 7 та норми статті 8 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
співвідносяться між собою як
загальні та спеціальні, оскільки ст. 8 цього Закону не встановлює
окремий, абсолютно відокремлений правовий режим для оподаткування
операцій з експортування товарів, а лише містить в собі деякі
виключення із загальних правил, встановлених статтею 7 цього
Закону.
Правило, відповідно до якого, право на експортне відшкодування
виникає в разі якщо є перевищення суми податкового кредиту
платника податку за відповідний податковий період, над сумою
податкових зобов'язань, викладене саме в пп. 7.7.3 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, отже,
зазначена норма поширюється на відносини по порядку одержання сум
експортного відшкодування.
Колегія суддів вважає, що сума експортного відшкодування
відповідно до положень Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та згідно Порядку складання та подання
податкової декларації з податку на додану вартість ( z0489-01 ) (z0489-01)
входить до складу загальної суми податку, що підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України за підсумками поточного
звітного періоду (рядок 21 декларації).
Отже, оскільки сума експортного відшкодування є невід'ємною
частиною суми бюджетного відшкодування, то експортне відшкодування
є бюджетною заборгованістю на яку нараховуються проценти.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську
Луганської області від 20.01.2004 року № 504/10 на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23.12.2003 року у
справі № 42 залишити без задоволення, а постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 22.12.2003 року у справі № 42
- без змін.