ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2004 Справа N 3/291-03-9540
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого
суддів:
розглянула у відкритому засіданні
касаційну скаргу державної податкової інспекції у
м. Іллічівську Одеської області (надалі ДПІ у
м. Іллічівську)
на рішення господарського суду Одеської області
від 27.02.04
у справі № 3/291-03-9540
господарського Одеської області
суду
за позовом Іллічівського морського торговельного порту
(надалі Порт)
до ДПІ у м Іллічівську
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень.
Ухвалою від 15.04.04 колегії суддів Вищого господарського суду
України розгляд справи було призначено на 20.05.04.
У судовому засіданні 20.05.04 за згодою сторін, відповідно до ч.
2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошена вступна та резолютивна частини
постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 27.02.04 господарського суду Одеської області
справи № 3/291-03-9540 та № 3/290-03-9539 об’єднано в одну
справу під № 3/291-03-9540. Позовні вимоги Порту задоволені
частково.
Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у
м. Іллічівську від 27.11.03 № 0002722301/0 та № 0002692301/0. На
користь Порту з ДПІ у м. Іллічівську стягнуто витрати по оплаті
державного мита в сумі 170 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236
грн. В задоволенні решті позовних вимог Порту відмовлено.
Ухвалою від 30.03.04 господарського суду Одеської області
виправлені описки, допущенні в рішенні господарського суду
Одеської області від 27.02.04 по справі № 3/291-03-9540.
Додатковим рішенням від 30.03.04 господарського суду Одеської
області податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від
27.11.03 № 0002722301/0 визнано недійсним у частині зменшення
бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму
248 787 грн..
З прийнятим рішенням від 27.02.04 (з врахуванням додаткового
рішення від 30.03.04 та ухвали від 30.03.04 про виправлення
описок) господарського суду Одеської області не погоджується ДПІ
у м. Іллічівську, вважаючи його невідповідним діючому
податковому законодавству, оскільки, на її думку, судом при
прийнятті рішення не враховано вимоги Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(надалі Закону) та
п.п. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.2,
п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.4.6 п. 5.4, п.п. 5.6.1 п. 5.6,
п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п. 7.19, п. 7.20 ст. 7, п.п.
8.1.4 п. 8.1, п.п. 8.2.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.7.1 п. 8.7
ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 (зі змінами та
доповненнями).
ДПІ у м. Іллічівську стверджує про правомірність визначення
податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 205 600
грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму
96 140 грн., у зв’язку з порушенням Портом вимог діючого
законодавства, та про правомірність визначення податкових
зобов’язань з ПДВ на суму 101 408 грн. та застосування штрафних
санкцій по цьому податку на суму 50 704 грн.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, додані до неї
документи, заслухавши пояснення представників сторін, суддю -
доповўдача, колегія суддів Вищого господарського суду України на
підставі ст. 58 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
вважає правомірним прийняте рішення щодо об’єднана в
одну справу під № 3/291-03-9540 справ № 3/291-03-9540 та №
3/290-03-9539, у зв’язку з однорідністю позовних заяв, поданих
Портом до господарського суду, по яким було порушено справу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
матеріали справи, встановила, що ДПІ у м. Іллічівську здійснила
документальну перевірку Порту з питання дотримання вимог
законодавства про оподаткування за період з 01.07.02 по
30.06.03, за результатами якої було складено акт від 25.11.03
№ 2924/23-204.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську було
прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.03
№ 0002722301/0, яким було визначено податкове зобов'язання Порту
з податку на прибуток у сумі 205 600 грн. та застосовано штрафні
санкції по вказаному податку у сумі 96 140 грн., вважаючи
наявність порушень зі сторони Порту вимог
п.п. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.2,
п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.4.6 п. 5.4, п.п. 5.6.1 п. 5.6,
п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п. 7.19, п. 7.20 ст. 7, п.п.
8.1.4 п. 8.1, п.п. 8.2.1, 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 (зі змінами та
доповненнями), а також податкове повідомлення-рішення від
27.11.03 № 0002692301/0, в якому було визначено податкові
зобов'язання з податку на додану вартість на суму 101 408 грн.
та застосовні штрафні санкції по цьому податку на суму 50 704
грн., у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2,
п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 (зі змінами та
доповненнями).
В обґрунтування визначення податкових зобов'язань з податку на
прибуток на суму 205 600 грн. ДПІ у м. Іллічівську в акті
перевірки послалася на порушення Портом п.п. 1.20.5 п. 1.20 ст.
1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону при оформленні
дисбурсментських рахунків, при цьому ДПІ у м. Іллічівську
вважає, що Порт безпідставно надав знижки по лінійності при
нарахуванні портових зборів (корабельного, лоцманського,
буксирного) на 290,1 тис. грн., у т.ч. у 1-му кварталі 2003 року
на суму 150,4 тис. грн., у 2-му кварталі 2003 року на суму 139,7
тис. грн. із зазначенням, що лініями закордонного плавання
встановлені обов'язкові і факультативні українські порти
заходження, зареєстровані згідно з п. 6 Положення “Про портові
збори” ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 12.10.2000 № 1544 (зі змінами та
доповненнями).
Надання знижок, на думку ДПІ у м. Іллічівську, є неправомірним,
оскільки мали місце заходи судна до портів, не передбачених
зареєстрованими лініями.
Збільшення валових доходів на загальну суму 760, 1 тис. грн., у
т. ч. числі за 3-й квартал 2002 року на суму 148, 2 тис. грн.,
за 1-й квартал 2003 року на суму 94, 4 тис. грн., 2-й квартал
2003 року на суму 517, 5 тис. грн., здійснено ДПІ у
м. Іллічівську у зв'язку з визнанням неправомірним сторнування
валових доходів, нарахованих у попередніх періодах без підстав
для такого перерахування в порушення вимог п.п. 12.1.1 п. 12.1
ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97.
Збільшення валового доходу на суму 68, 8 тис. грн., у т.ч. за
3-й квартал 2002 року на суму 33,7 тис. грн., 4-й квартал 2002
року на суму 17,5 тис. грн., 1-й квартал 2003 року на суму 17,6
тис. грн., здійснено ДПІ у м. Іллічівську у зв'язку з порушенням
Портом вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97, оскільки Портом при розрахунку тривалості терміну
зберігання безпідставно зменшувався такий термін на одну добу.
Завищення валових доходів 4-го кварталу 2002 року на суму 2,5
тис. грн. виникло у зв'язку з порушенням Портом п. 7.19 ст. 7
названого закону при включенні валових доходів, отриманих від
продажу видавничої продукції редакції газети “Іллічівець”.
Завищення валових витрат на загальну суму 1 677,6 тис. грн., у
т.ч. за 3- й квартал 2002 року на суму 365 091 грн., за 4-й
квартал 2002 року на суму 487 075 грн., за 1-й квартал 2003 року
на суму 431 116 грн., за 2-й квартал 2003 року на суму 394 305
грн., виникло у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п. 5.3.9 п.
5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при
віднесенні до складу валових витрат спеціальних та додаткових
послуг по придбанню ПММ у ТОВ “І” по договору про спільну
діяльність № 19/00/261-0 від 05.06.2000, по генеральному
договору № 1-0/02 “Про організацію безперебійного забезпечення
ПММ” та додатковій угоді від 02.07.02 до зазначеного
генерального договору № 1-0/02.
Завищення валових витрат на загальну суму 105,3 тис. грн. у 2-му
півріччі 2002 року, у т.ч. за 3-й квартал 2002 року на суму 35,7
тис. грн., 4-й квартал 2002 року на суму 69,6 тис. грн., у
зв'язку з порушення п. 7.20 ст. 7 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97 при віднесенні до валових витрат, понесених у зв'язку з
одержанням доходів платника податку, отриманих від продажу
видавничої продукції замовнику.
Завищення валових витрат на загальну суму 39,8 тис. грн. у 3-му
кварталі 2002 року на суму 25 тис. грн. та у 4-му кварталі 2002
року на суму 14,8 тис. грн., у зв'язку з порушенням Портом вимог
п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при
віднесенні до валових витрат на реконструкцію, модернізацію та
інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації
згідно з п.п. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7 ст. 8, 9 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05. 97, із зазначенням при цьому, що Портом у 2-му півріччі
2002 року до складу валових витрат віднесено витрати по
поліпшенню основних фондів, які перевищують розрахункову суму у
розмірі 5% від залишкової вартості основних виробничих фондів на
початок 2002 року.
Завищення валових витрат на загальну суму 100,9 тис. грн., а
саме у 3-му кварталі 2002 року на суму 18,4 тис. грн., у 4-му
кварталі 2002 року на суму 50,2 тис. грн., у 1-му кварталі 2003
року на суму 7,9 тис. грн., у 2-му кварталі 2003 року на суму
24,4 тис. грн., у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п. 5.3.1
п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при
віднесенні до валових витрат, які не пов'язані із веденням
господарської діяльності.
Завищення валових витрат на загальну суму 50 тис. грн. у 4-му
кварталі 2002 року у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п.
5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при
віднесенні до валових витрат оплачених коштів ЗАТ “Українська
акціонерна страхова компанія “А” по угоді страхування цивільної
відповідальності від 23.05.02 № 200293.
Завищення валових витрат на загальну суму 36,7 тис. грн. у 4-му
кварталі 2002 року у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п.
5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97 при віднесенні до валових витрат придбаних МПП.
Завищення валових витрат на загальну суму 14,2 тис. грн. у 4-му
кварталі 2002 року, у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п.
5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97, при віднесенні до валових витрат, як витрат на оплату
праці з відрахуваннями на соціальні заходи та на загальну суму
209 588 грн., у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п. 5.3.2,
п.п. 8.1.1 та п.п. 8.7.1 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при
віднесенні до валових витрат вартості робіт по ремонту
залізничних колій, які находяться на території Порту.
Завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 110,6 тис.
грн., а саме у 3-му кварталі 2002 року на суму 29,4 тис. грн., у
4-му кварталі 2002 року на суму 27,7 тис. грн., у 1-му кварталі
2003 року на суму 27,6 тис. грн., у 2-му кварталі 2003 року на
суму 25,9 тис. грн., у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п.
8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при
віднесенні телефонної мережі та телефонного обладнання до
основних фондів 2-гої групи замість 1-шої та при віднесенні
сатураторів газової води до основних фондів 2-гої групи, замість
3-ої, що зумовило завищення амортизаційних відрахувань на суму
87,5 тис. грн. та порушення Портом вимог п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при нарахуванні
амортизаційних відрахувань на основні фонди 1-шої групи, які на
протязі перевіреного періоду не використовувалися у
господарській діяльності підприємства (басейн охолоджуваний
управління порту, центральна та під'їзна дороги бази відпочинку
“Р”), що зумовило завищення амортизаційних відрахувань на суму
19,1 тис. грн.
В обґрунтування визначення податкових зобов'язань з податку на
додану вартість на суму 101 408 грн. ДПІ у м. Іллічівську в акті
перевірки послалося на порушення Портом вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2,
п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97.
Завищення Портом податкового кредиту на загальну суму 67 533
грн., у зв'язку з порушенням їм вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 при віднесенні до податкового кредиту сум ПДВ, які
не відносяться до складу валових витрат по придбаним товарам,
роботам та послугам щодо розробки робочого проекту, проекту
благоустрою, виготовлення основних конструкцій, БМР по
влаштуванню покриття залу літнього кінотеатру, проекту даху
літнього кінотеатру, оригінальних макетів, по придбанню
плакатів, ліфту пасажирського, вази, скульптур, сувенірів,
сувеніру-картини, як не пов'язаних з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і
охороною праці, зазначеним ДПІ у м. Іллічівську в додатку № 47
до акту перевірки.
Завищення податкового кредиту на загальну суму 136 521 грн. при
безпідставному віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ,
сплачених при розмитненні агрегатів після ремонту по контракту
№ КР 301 від 06.11.01, укладеного між Портом та фірмою “К”,
Фінляндія, в порушення вимог п.п. 7. 4. 1 п. 7. 4 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.97 (із змінами та доповненнями).
Завищення податкового кредиту на загальну суму 213 674 грн. по
спеціальним та додатковим послугам, наданих Портом товариству з
обмеженою відповідальністю “І", які не відносяться до валових
витрат в порушення вимог п.п. 7. 4. 1 п. 7. 4 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.97 (із змінами та доповненнями).
Завищення податкового кредиту на загальну суму 565 грн. у
зв'язку з порушенням Портом вимог п.п. 7. 4. 1 п. 7. 4 ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03. 04. 97 (із змінами та доповненнями) при віднесенні до
податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, в яких
відсутні опис (номенклатура товарів (робіт, послуг)) та їх
кількість (обсяг, розмір), ціна продажу без урахування ПДВ.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає
правомірними висновки судової інстанції щодо безпідставного
визначення ДПІ у м. Іллічівську податкових зобов'язань з податку
на прибуток на суму 205 600грн. з наступних підстав.
Портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний,
якірний, адміністративний та санітарний) справляється Портом із
суден груп А-Е і плавучих споруд, що плавають під Державним
прапором України та іноземним прапором для ажних суден групи А,
які працюють на лініях закордонного плавання, відкритих у
встановленому порядку, надається знижка у розмірі 20 відсотків
корабельного збору, згідно п. 1, 5, 6 Положення “Про портові
збори”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
12.10.2000 N 1544 ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
(надалі Положення).
Відповідно до п. 6 Положення ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
основними ознаками
лінії закордонного плавання є встановлення обов'язкових і
факультативних іноземних та українських портів заходження та
закріплення для роботи на лінії типів суден, встановлення
періодичності заходження закріплених суден в українські порти,
реєстрація лінії Державним департаментом морського і річкового
транспорту за поданням адміністрації порту (морського порту).
Відповідно до п. 21, 38 Наказу Міністерства транспорту України
від 15.12.2000 N 711 “Про внесення змін і доповнень до Зборів і
плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних
портах України” ( z0005-01 ) (z0005-01)
, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 10.01.01 за N 5/5196, для ажних суден, які
працюють на лініях закордонного плавання, відкритих у
встановленому порядку, а також для суден групи Б надається
знижка у розмірі 20 відсотків від ставок зборів, які
справляються за зовнішньопортове та внутрішньопортове лоцманське
проведення, а для суден групи А в портах лінії закордонного
плавання, відкритої в установленому порядку, надається знижка в
розмірі 20 відсотків.
Судова інстанція розглянула представлені Портом докази, що
підтверджуються списком руху суден, закріпленими за
зареєстрованими лініями, що знаходилися під агентуванням ТОВ “Б”
та “Е” Державним департаментом морського і річкового транспорту,
які свідчать про правомірне надання Портом знижок по лінійності
при нарахуванні портових зборів (корабельного, лоцманського,
буксирного), оскільки усі судна, перераховані в акті перевірки
на сторінці 31, заходили в Порт в межах строку дії підтвердженої
лінійності Державним департаментом морського і річкового
транспорту, за своїми технічними характеристиками та по строкам
заходу у порт відповідали вимогам зареєстрованих ліній.
Також, надані Портом докази у вигляді ажних документів
(штурманські розписки, коносаменти) свідчать, що портом
призначення ажу є зазначений порт, який зазначений у лінійних
підтвердженнях Державного департаменту морського і річкового
транспорту, а тому місцевий суд на підставі представлених
доказів сторонами прийшов до висновку про неправомірність
збільшення валових доходів Порту на суму 290,1 тис. грн., у т.ч.
у 1-му кварталі 2003року на суму 150,4 тис. грн. у 2-му кварталі
2003 року на суму 139,7 тис. грн., на суми наданих знижок по
лінійності шляхом збільшення розміру портових зборів у зв'язку з
визнанням неправомірним надання Портом таких знижок із
зазначенням, що при виході суден після ажних операцій у вихідних
лоцманських квитанціях був вказаний порт, не визначений
підтвердженням лінії.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховуючи
п. 14 Положення ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
вважає, що корабельний збір за
пільговими ставками справляється із суден, що плавають під
Державним прапором України, та із суден, що плавають під
прапором держав, з якими Україна уклала міжнародні договори про
надання суднам режиму найбільшого сприяння або національного
режиму, а перелік таких країн було визначено Портом на підставі
листа Державного департаменту морського і річкового транспорту
від 02.08.2000 № 15-389.
На підставі представлених доказів та з врахуванням вимог п. 14
Положення ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
, судова інстанція правомірно прийшла
до висновку, що Порт надавав пільговий режим при нарахуванні
корабельного збору судам, які заходили до Порту, зафрахтованим
судноплавними компаніями Німеччини на підставі п. 2, 3 ст. 1 та
п. 3 ст. 2 Угоди між урядом Федеративної республіки Німеччина і
урядом України про морське судноплавство, укладеної 22.10.94 за
№ 51, яка набрала чинності з 11.01.95, згідно якої підприємства
морського транспорту третіх країн, а також судна під прапором
третьої держави можуть без обмежень брати участь у перевезенні
ажів у рамках двосторонньої торгівлі між договірними сторонами.
Зафрахтовані підприємствами морського транспорту договірних
сторін судна користуються тими ж пільгами, що і ті, які плавають
під прапором однієї з договірних сторін.
Матеріалами справи підтверджено, що інформацію про заходження у
порт суден, зафрахтованих саме судноплавними компаніями
Німеччини, Порт отримував від відділу зовнішніх зв'язків
Укрморрічфлоту у податковому періоді, який припадає на наступний
після виписки дисбурсментського рахунку, що зумовило коригування
Портом, шляхом зменшення (сторнування) валових доходів,
нарахованих у попередніх періодах на загальну суму
760,1тис.грн., у т.ч. числі за 3-й квартал 2002 року на суму
148,2 тис. грн., 1-й квартал 2003 року на суму 94,4 тис. грн.,
2-й квартал 2003 року на суму 517,5 тис. грн.
В акті перевірки ДПІ зазначає про наявність цих довідок, а також
стверджує, що наведена в них інформація відносно зафрахтованих
суден компаніями Німеччини сформована на підставі оригіналів
документів (таймчартера на перевезення), згідно якого
засвідчуються належність зафрахтованого судна, та виписки з
Державного реєстру Німеччини по місцю реєстрації вказаної
компанії, про її національну та професійну належність, завірену
ТПП, та затверджені відомості вимогам зазначених норм
міжнародної угоди), але ДПІ у м. Іллічівську не врахувало, що із
змісту Положення вбачається право судновласника на пільговий
режим, який не залежить від дати надання в Порт документів, які
свідчать про наявність такого права, оскільки право на пільговий
режим виникає з моменту дії міжнародної угоди, а тому судова
інстанція правомірно зробила висновок про застосування Портом
пільгового режиму по усім суднозаходам у період дії зазначеної
міжнародної угоди зі здійсненням коригування попередньо
нарахованих сум корабельного збору шляхом зменшення валових
доходів у відповідності до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в
редакції від 22.05.97 та п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховуючи
матеріали справи приходить до висновку про правомірність
здійснення коригування валових доходів на підставі Порядку
складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого
Наказом Державної податкової адміністрації України від 08.07.97
№ 214 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.97 за
№ 313/2117 (зі змінами та доповненнями, які діяли на момент
здачі декларації про прибуток Порту за 3-й квартал 2002 року) та
Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства,
затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України
від 29.03.03 № 143 (узгоджено рішенням Комітету Верховної Ради
України з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.03
№ 06-10/239, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
08.04.03 за № 271/7592 (зі змінами та доповненнями, діючий при
здачі декларацій з податку на прибуток Портом за 1-й та 2-й
квартали 2003 року).
Про правомірність застосування Портом пільгової ставки по
корабельному збору при заході суден, зафрахтованих судноплавними
компаніями Німеччини, свідчить також рішення від 19.09.02
господарського суду Одеської області по справі
№ 17-6-10/02-5603, порушеної за позовом Порту до ЗАТ “ІТ” про
стягнення 70 863,74грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
посилання ДПІ у м. Іллічівську в акті перевірки на п.п. 12.1.1
п. 12.1 ст. 12 в обґрунтування неправомірності здійсненого
Портом коригування сум валових доходів, відображених в
декларації про прибуток Порту, не заслуговує на увагу, оскільки
ДПІ у м. Іллічівську зазначає норму, якою визначений порядок
врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, а не
здійснення коригування валових доходів, що свідчить про
неправомірність збільшення Порту валових доходів на загальну
суму 760,1 тис. грн., у т.ч. числі 3-й квартал 2002 року на суму
148, 2 тис. грн., 1-й квартал 2003 року на суму 94, 4 тис. грн.,
2-й квартал 2003 року на суму 517,5 тис. грн., у зв'язку з
визнанням неправомірним сторнування валових доходів, нарахованих
у попередніх періодах без підстав для такого перерахування з
порушення вимог п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97.
В той же час доказів неправомірності збільшення ДПІ у
м. Іллічівську валового доходу Порту на загальну суму 68,8 тис.
грн., у т.ч. за 3-й квартал 2002 року на суму 33, 7 тис. грн.,
4-й квартал 2002 року на суму 17,5 тис. грн., 1-й квартал 2003
року на суму 17,6 тис. грн., у зв'язку з порушенням Портом вимог
п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вказаного закону, оскільки Портом при
розрахунку тривалості терміну зберігання безпідставно
зменшувався такий термін на одну добу, а Порт в порушення вимог
ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суду доказів не надав.
Встановлене ДПІ у м. Іллічівську під час перевірки завищення
валових доходів 4-го кварталу 2002 року на суму 2,5 тис. грн.,
що виникло у зв'язку з порушенням Портом вимог п. 7.19 ст. 7
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при включенні валових
доходів, отриманих від продажу видавничої продукції редакції
газети “Іллічівець”, не зумовило донарахування податку на
прибуток.
Попередня судова інстанція врахувала вимоги п. 5.1, п.п. 5.2.1
ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 де визначено, що валові
витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума
будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються)
таким платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності, а до складу валових витрат включаються
суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду, у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною
праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії
(включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.
5.3 - 5.8 ст. 5 вказаного закону.
Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 не
належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких
передбачена правилами ведення податкового обліку.
Матеріалами справи підтверджено, що між Портом та товариством з
обмеженою відповідальністю “І” (надалі Товариство) було укладено
договір про сумісну діяльність № 19/00/261-0 від 05.06.2000,
який передбачав здійснення сумісної діяльності по реконструкції,
будівництву та подальшої експлуатації на території порту
комплексу автозаправних сервісних станцій та сховищ ПММ з метою
економічного та соціального розвитку регіону та м. Іллічівська,
технічного переозброєння порту та збільшення його ажообігу,
підвищення конкурентоспроможності сторін договору, надання
послуг сучасного рівня, а також отримання сторонами прибутку від
здійснення сумісної діяльності.
Відповідно до генерального договору від 15.01.02 № 1-0/02 “Про
організацію безперебійного забезпечення паливно-мастильними
матеріалами”, укладеного між Портом та Товариством,
уповноваженого вести загальні справи сумісної діяльності по
договору про сумісну діяльність № 19/00/261-0 від 05.06.2000,
укладеного між зазначеними сторонами, з метою досягнення мети,
передбаченої зазначеним договором, Товариство здійснює повне,
своєчасне та безперебійне забезпечення Порту якісними ПММ, а
Порт здійснює оплату за вказане забезпечення на умовах,
визначених у цьому договорі.
Забезпечення Порту ПММ, включаючи поставку Порту ПММ, та надання
комплексу послуг, пов'язаних з організацією поставки (видачі та
відпущення) ПММ Порту, здійснюється Товариством з комплексу
автозаправних сервісних станцій та сховищ ПММ, створених
сторонами у межах сумісної діяльності на території порту.
На підставі третього розділу вказаного договору при здійснені
продажу з комплексу ПММ Товариство надає, а Порт споживає
спеціальні послуги з організації забезпечення порту ПММ, а саме:
створення та постійне підтримання 20-ти добового резерву ПММ
усіх видів, зберігання ПММ, здійснення безперебійної, стабільної
та своєчасної видачі порту палива за допомогою спеціального
обладнання паливно-заправочних пунктів, що призведе до
скорочення простоїв транспорту та техніки порту під час
заправлення, здійснення поставки (видачі) порту палива на різних
умовах (заправлення автотранспорту з АЗС, доставка на термінали
та заправка спецтехніки, доставка в портофлот до
паливно-роздаточних суден та інше), організація своєчасного
комп'ютеризованого розрахункового центру, підготовлення та
доведення ПММ до необхідних параметрів, пов'язаних з
експлуатацією механізмів при низьких температурах та в
агресивній природній середі.
Також матеріалами справи підтверджено, що згідно п. 3.2, 4.5,
4.6 зазначеного договору факт отримання Портом ПММ з комплексу є
фактом надання Товариством та споживання Портом спеціальної
послуги.
Дата отримання ПММ є датою отримання портом спеціальної послуги.
У відповідності до договору Порт сплачує спеціальні послуги в
залежності від обсягу закупівлі з комплексу ПММ, а ціна
спеціальних послуг складає 5% від загальної вартості ПММ,
відпущених порту з комплексу за розрахунковий період (один
календарний місяць) без урахування ПДВ.
Зібраними доказами підтверджено, що на виконання зазначеного
генерального договору суб’єктами господарювання було укладено
угоду від 29.01.03 “Про порядок постачання масел у ході
виконання генерального договору про організацію безперебійного
забезпечення ПММ № 1-0/02 від 15.01.02”, якою було визначено
порядок забезпечення Порту технічними маслами та змазками.
Поряд з цим, між Портом та Товариством у якості особи,
уповноваженої вести загальні справи сумісної діяльності, згідно
договору про сумісну діяльність № 19/00/261-0 від 05.06.00, було
укладено додаткову угоду від 02.07.02 до генерального договору
від 15.01.02 № 1-0/02 “Про організацію безперебійного
забезпечення паливно-мастильними матеріалами”, згідно якої у
рамках забезпечення порту ПММ Товариство крім спеціальних
послуг, передбачених п. 3.1 генерального договору від 15.01.02 №
1-0/02 “Про організацію безперебійного забезпечення
паливно-мастильними матеріалами”, надає Порту додаткові супутні
послуги, які полягають у здійснені сепарування дизельного палива
і тонкої очистки бензину усіх марок з використанням
фільтрів-сепараторів нового покоління, організації обліку та
контролю за нормуванням, розподілом, і використанням ПММ різними
структурними підрозділами Порту, яка полягає в застосуванні і
використанні номерних контрольних квитанцій з трьома ступенями
захисту, складанні і оперативному наданні Порту роздаточних
відомостей на видачу з комплексу окремо по кожному структурному
підрозділу Порту, оформленню дорожніх листів в частині відміток
про відпуск ПММ, впровадженні і супроводження комплексу
програмного забезпечення порту з метою створення у Порті
комп'ютерної системи слідкування за рухом і розподілом
контрольних квитанцій, нормуванням і використанням ПМм.
Ціна додаткових послуг визначена в п. 4 цієї додаткової угоди і
складає 8,22 коп. (у т.ч. ПДВ) за кожний літр ПММ, а при
переведенні у кілограми така послуга складає 11,18 коп. (у
середньому 1 тонна дорівнює 1360 л).
При цьому у п. 2 цієї додаткової угоди визначено, що
підтвердженням таких додаткових спеціальних послуг є факт
отримання ПМм.
Судова інстанція при прийнятті оскарженого рішення взяла до
уваги представлені сторонами докази, які свідчать про
відсутність факту визнання судом недійсними вказаних угод, а
тому твердження ДПІ у м. Іллічівську про неправомірність
віднесення зазначених послуг до спеціальних з посиланням на
Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання,
відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в
організаціях України ( z0685-99 ) (z0685-99)
, яка затверджена наказом
Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства
транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 N
81/38/101/235/122 та зареєстрована Міністерством юстиції України
07.10.99 за N 685/3978), де встановлено єдиний порядок
приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти
і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій та
застосовується на підприємствах та організаціях України, які
займаються забезпеченням нафтопродуктами, а тому твердження ДПІ
у м. Іллічівську про надання Товариством Порту по зазначеним
угодам послуг, передбачених цією Інструкцією з зазначенням при
цьому про їх невіднесення до спеціальних, не заслуговує на
увагу, оскільки вказаною Інструкцією не визначене поняття
спеціальних послуг.
З цих же підстав не заслуговує на увагу посилання ДПІ у
м. Іллічівську на вказану Інструкцію в обґрунтування неприйняття
наданих Товариством Порту додаткових послуг по додатковій угоді
від 02.07.02 до генерального договору від 15.01.02 № 1-0/02 “Про
організацію безперебійного забезпечення паливно-мастильними
матеріалами” та їх не віднесення до валових витрат.
Також є безпідставним посилання ДПІ у м. Іллічівську в
обґрунтування невіднесення зазначених витрат до валових витрат у
зв’язку з відсутністю ТТН, які підтверджують факт перевезення
ПММ, необхідність застосування яких передбачена Інструкцією про
порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної
транспортної документації для перевезення ажів автомобільним
транспортом та обліку транспортної роботи ( z0483-96 ) (z0483-96)
,
затвердженої наказом Міністерства статистики України та
Міністерства транспорту України від 07.08.96 № 228/253
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.08.96 за №
483/1508, з зазначенням при цьому, що акти виконаних робіт не є
підставою для віднесення транспортних послуг на валові витрати,
а тому, на думку податкової служби, Портом допущено порушення
вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 є
безпідставною, оскільки не було враховано зупинення дії
Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування
єдиної первинної транспортної документації для перевезення ажів
автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи
( z0483-96 ) (z0483-96)
, затвердженої Наказом Міністерства статистики
України та Міністерства транспорту України від 07.08 96 №
228/253, до усунення порушень, зазначених у рішенні
Держпідприємництва від 16.10.98 № 17-02/10 згідно з
повідомленням Державного комітету України з питань розвитку
підприємництва - “У", № 43 від 07.03.2000.
Вказане свідчить про неправомірність твердження ДПІ у
м. Іллічівську в акті перевірки про невіднесення до валових
витрат Порту спеціальних та додаткових послуг Товариства, які
надані по вказаним договорам, не підтвердженим ТТН, з посиланням
на п. 2.3 названої Інструкції, а також про неправомірність
невіднесення до валових витрат цих послуг, підтверджених актами
наданих послуг, відносно наявності яких ДПІ у м. Іллічівську не
заперечує.
Крім того, положеннями ( 1544-2000-п ) (1544-2000-п)
, запровадженими п. 5.1,
п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97, встановлено віднесення до складу валових витрат суми
будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), підтверджених
відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами,
обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами
ведення податкового обліку.
Враховуючи вимоги зазначених норм Закону судова інстанція
правомірно прийшла до висновку про придбання Портом у Товариства
спеціальних та додаткових послуг, обумовлених зазначеними
угодами, пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем послуг Портом, надання яких підтверджено
актами наданих послуг, що не спростовано податковою службою, а
тому зменшення валових витрат Порту на суму 1677,6 тис. грн., у
т.ч. за 3-й квартал 2002 року на суму 365 091грн., за 4-й
квартал 2002 року на суму 487 075 грн., за 1-й квартал 2003 року
на суму 431 116 грн., за 2-й квартал 2003 року на суму 394 305
грн. є неправомірним.
Доказів неправомірності зменшення ДПІ у м. Іллічівську валових
витрат на загальну суму 105,3 тис. грн. у 2-му півріччі 2002
року, у т.ч. за 3-й квартал 2002 року на суму 35,7 тис. грн.,
4-й квартал 2002 року на суму 69,6 тис. грн., у зв'язку з
порушенням п. 7.20 ст. 7 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при
віднесенні до валових витрат, які понесені у зв'язку з
одержанням доходів платника податку, отриманих від продажу
видавничої продукції замовнику, Портом в порушення вимог ст. 33
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
судовій інстанції не було не надано, а тому судом підставно було
відмовлено в цій частині щодо задоволення позовних вимог Порту.
Згідно п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97
платники податку мають право протягом звітного року віднести до
валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням
основних фондів, у сумі, що не перевищує п'ять відсотків
сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок
звітного року.
Надана Портом довідка № 26/1-302 від 25.02.04 та перелік
основних фондів Порту станом на 01.01.02 свідчать, що вартість
основних фондів становить 360 694 тис.грн. Наведені ДПІ у
м. Іллічівську у додатку № 32 до акту перевірки витрати на
проведення ремонтних робіт основних засобів у
3-му кварталі 2002 року на суму 25 тис. грн. та у 4-му кварталі
2002 року на суму 14,8 тис. грн. не перевищують п'яти відсотків
сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок
звітного року, що свідчить про неправомірність тверджень
податкового органу про завищення Портом валових витрат у 3-му
кварталі 2002 року на суму 25 тис. грн. та у 4-му кварталі 2002
року на суму 14,8 тис. грн., з зазначенням про порушення Портом
вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97.
Зменшення ДПІ у м. Іллічівську валових витрат Порту на суму 24
444 грн. у 3-му кварталі 2002 року на суму 900 грн. та за 4-й
квартал 2002 року на суму 4 200 грн., із зазначенням про
порушення Портом п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97, при віднесенні до валових витрат, які не пов'язані із
веденням господарської діяльності, перелічених у додатках № 33,
34 до акту перевірки, а саме витрат за оренду автомобіля для
судді, за оголошення, за роботи по покриттю фойє покриттям, за
доставку безадресної кореспонденції, за оренду автомобіля,
відповідає вимогам зазначеної норми закону.
Зменшення ДПІ у м. Іллічівську валових витрат Порту за 1-й
квартал 2003 року на суму 1 700 грн., за 3-й квартал 2002 року
на суму 17 500 грн., за 4-й квартал 2002 року на суму 46
000грн., з зазначенням про порушення Портом п.п. 5.3.1 п. 5.3
ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при віднесенні до валових
витрат, які не пов'язані з веденням господарської діяльності,
переліченої у додатках № 33, 34 до акту перевірки, а саме витрат
за оренду крану, за водолазне обстеження баржі перед ремонтом,
за сертифікацію електродвигуна, за експертизу проекту
реконструкції портального крану, за сертифікацію запчастин, за
експертизу електродвигуна, за сертифікацію тракторної техніки,
за складання акту на право користування землею у м. Іллічівську,
за хромування шківа, за розробку та оптимізацію режимів по
налагоджуванню тепломереж, по придбаним матеріалам є
неправомірним, оскільки матеріалами справи підтверджено, що
зазначені витрати пов'язані із веденням господарської діяльності
Порту, тому згідно п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в
редакції від 22.05.97 відносяться до складу валових витрат.
ДПІ у м. Іллічівську у відповідності до вимог ст. 33
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
надала до суду доказів правомірності зменшення Порту валових
витрат на загальну суму 50 тис. грн. у 4-му кварталі 2002 року,
у зв'язку з порушенням Портом вимог п.п. 5.4.6 п. 5.4
ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при віднесенні до валових
витрат сплачених коштів закритого акціонерного товариства
“Українська акціонерна страхова компанія “А” по угоді
страхування цивільної відповідальності від 23.05.02 № 200293.
Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97 (із змінами та доповненнями) під терміном “основні
фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у
господарській діяльності платника податку протягом періоду, який
перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію
таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово
зменшується, у зв'язку з фізичним або моральним зносом, але
вказана норма закону не застосовується до відносин щодо витрат
платника податку на виробництво (обіг) та на придбання
матеріальних цінностей, віднесених згідно з рішенням Кабінету
Міністрів України до категорії малоцінних та швидкозношуваних
предметів.
У період, який перевірявся, порядок віднесення до складу
малоцінних та швидкозношуваних предметів регулювався Положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказами
Міністерства фінансів України, та Інструкцією про застосування
Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій
( z0893-99 ) (z0893-99)
, затвердженою наказом Міністерства фінансів України
від 30.11.99 N 291 зареєстрованою Міністерством юстиції України
21.12.99 за
№ 893/4186.
Відповідно до вказаних нормативних документів малоцінні та
швидкозношувані предмети обліковуються на рахунку 22 “Малоцінні
та швидкозношувані предмети”, тоді як основні засоби
обліковуються на рахунку 10 “Основні засоби”.
Співставлення цих термінів свідчить про їх неідентичність та
неправомірність їх ототожнення, але вказані обставини не було
враховано, а також відповідно до положення Порядку ведення
обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів
(крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та
деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих
виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному
виробництві і залишках готової продукції (у тому числі
малоцінних предметів на складах) ( z0417-98 ) (z0417-98)
, затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 № 124,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.98 за
№ 417/2857, яке визначає правила ведення обліку приросту
(убутку) балансової вартості покупних товарів, крім активів, що
підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів,
малоцінних предметів на складах, покупних матеріалів, сировини,
комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у
незавершеному виробництві і залишках готової продукції, а також
положення, яке встановлено п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.9 ст. 5
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 щодо відображення у
податковому обліку витрат на придбання малоцінних та
швидкозношуваних предметів у складі валових витрат у вказаному
Порядку.
Вказані обставини свідчать про неправомірність зменшення ДПІ у
м. Іллічівську валових витрат на загальну суму 36,7 тис. грн. у
4-му кварталі 2002 року, оскільки матеріалами справи не
підтверджено наявність порушення Портом вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3
ст. 5, п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 при
віднесенні до валових витрат придбаних МПП, перелічених у
додатку № 35 до акту перевірки.
Зменшення ДПІ у м. Іллічівську валових витрат Порту на загальну
суму 14,2 тис. грн. у 4-му кварталі 2002 року на суму премії,
яку виплачено згідно наказу начальника Порту № 933 від 19.12.02
“Про заохочення працівників порту на честь святкування нового
року” та суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, нараховані на зазначені виплати, не відповідає
вимогам п.п. 5.6.1 п. 5.6 та п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в
редакції від 22.05.97.
Матеріалами справи підтверджено безпідставне зменшення
податковим органом Порту валових витрат на загальну суму 209,6
тис. грн. у т.ч. у 3-му кварталі 2002 року - 16,6 тис. грн.,
4-му кварталі 2002 року - 136,9 тис. грн., 2-му кварталі 2003
року - 56,1 тис. грн., а саме витрати на ремонт ТП № 4070, та
залізничних колій, які знаходяться на території Порту та
значаться у складі основних, оскільки зазначені витрати
пов'язані з поліпшенням основних фондів Порту та сума витрат не
перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів,
які на 01.01.02 становлять 360 694 тис. грн., та на 01.01.03
становлять 364 257,1 тис. грн.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі актів приймання
виконаних робіт, довідки Порту № 26/1-302 та № 26/1-303 від
25.02.04 та переліку основних фондів Порту станом на 01.01.02 -
01.01.03 правомірно застосовано вимоги п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97 щодо віднесення Портом
зазначених витрат до складу валових.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
вимоги п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97,
вважає, що основні фонди підлягають розподілу за групами: група
1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні
пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і
місця загального користування); група 2 - автомобільний
транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові
електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти,
включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для
автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи,
телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне)
обладнання, устаткування та приладдя до них, та група 3 -
будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.
Відповідно до п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97 норми амортизації встановлюються у відсотках до
балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок
звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на
календарний квартал): група 1 – 1,25 відсотка; група 2 – 6,25
відсотка; група 3 – 3,75 відсотка, а тому зазначені норми
законодавчих актів, свідчать про правомірність віднесення Портом
АТС “К” та телефонної станції, які вказані ДПІ у м. Іллічівську,
як телефонна мережа та телефонне обладнання, і сатураторів
газованої води до основних фондів 2-ї групи.
Посилання ДПІ у м. Іллічівську в обґрунтування віднесення АТС
"К” та телефонної станції до основних фондів 1 -ї групи та
сатураторів газованої води до основних фондів 3-ї групи, з
посиланням на Державний класифікатор України класифікації
основних фондів ДК 013-97, судовою інстанцією не взято до уваги,
оскільки розподіл основних фондів по трьом групам, з визначенням
в залежності від групи основних фондів амортизаційних
відрахувань, здійснюється згідно вимог ст. 8 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97.
Також було враховано, що надані Портом на розгляд суду висновок
експерту Іллічівського підприємства Одеської РТПП № Ил-932 від
05.12.03, та техніко-інформаційна довідка господарства
електрозв'язку Порту від 15.09.03 № 53/6-413 свідчать, що АТС
“К” та телефонна станція є уніфікованим обладнанням автоматичної
комутації, а тому Порт правомірно відніс їх до основних фондів
2-ї групи, а отже це свідчить про неправомірність зменшення ДПІ
у м. Іллічівську амортизаційних відрахувань Порту на суму 87,5
тис. грн.
Також матеріалами справи не підтверджено підставність зменшення
ДПІ у м. Іллічівську амортизаційний відрахувань Порту на суму
19,1 тис. грн. із зазначенням про порушення Портом вимог п.п.
8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97, при
нарахуванні амортизаційних відрахувань на основні фонди 1-шої
групи, які на протязі перевіреного періоду не використовувалися
у господарській діяльності Порту, зокрема, басейн охолоджуваний
управління Порту, центральна та під'їзна дороги бази відпочинку
“Р” були неправомірними, оскільки ДПІ у м. Іллічівську
безпідставно віднесено зазначені основні фонди до невиробничих
фондів, які не використовуються у господарській діяльності
платника податку тому, що у відповідності до статуту Порту до
його іншої господарської діяльності відноситься діяльність,
здійснювана його структурним підрозділом базою відпочинку “Р".
Витрати, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності бази
відпочинку “Р” у перевірений період було враховано Портом у
складі валових витрат, що не зумовило зменшення, під час
перевірки зазначених витрат, оскільки центральна дорога бази
відпочинку “Р” 450 п. м. використовувалася у виробничій
діяльності цієї бази і знаходилася на її території, про що
зазначено у плані зовнішніх меж землекористування.
Під'їзна дорога цієї бази 270 п. м. розташована на землі,
відведеній Порту згідно державного акту II № 004798, та є
сполучною дорогою між яхт-клубом та базою відпочинку “Р”, а така
діяльність відноситься до іншої господарської діяльності Порту,
а тому витрати, пов'язані з виробничою діяльністю бази підставно
включено до валових витрат Порту.
Басейни охолоджувальні, які знаходяться біля управління Порту,
мають двоцільове призначення, як охолодження кондиціонерів та
включені в систему оборотного водопостачання, а тому у
відповідності до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.97, Портом було здійснено нарахування амортизації на
вказані основні фонди на загальну суму 19,1 тис. грн.
Судовою інстанцією при прийняті рішення було враховано визнання
в акті перевірки ДПІ у м. Іллічівську отриманої доповідної
записки головного бухгалтера Порту про допущену помилку на
загальну суму 3 333,0 тис. грн. завищення оподаткованого
прибутку, у т.ч. у 4-тому кварталі 2002 року заниження інших
витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності на суму
700 тис. грн., відображених у рядку 28 декларації про прибуток
Порту у зв’язку з припущеною Портом арифметичною помилкою при
підрахунку загального підсумку валових витрат Порту (за даними
податкового обліку – 3 253,2 тис. грн., а в декларації було
відображено 2 553,2 тис. грн.).
У 2-гому кварталі 2003 року помилково було відображено
собівартість іноземної валюти на суму 99 753,2 тис. грн., тоді
як фактична собівартість реалізованої валюти склала 99 553,2
тис. грн., що зумовило завищення оподатковуваного прибутку на
суму 200 тис. грн.
Згідно даних податкового обліку витрати Порту на поліпшення
основних фондів за перше півріччя 2003 року склало 16 765 тис.
грн., що підтверджено актами виконаних робіт, тоді як до
декларації про прибуток Порту включено витрати на поліпшення
основних фондів на суму 14 331,8 тис. грн., що свідчить про
заниження валових витрат за 1-ше півріччя 2003 року на суму 2
433,2 тис. грн., враховуючи дані перевірки витрат на поліпшення
основних засобів, які склалися з витрат, перерахованих стороннім
організаціям на суму 1 638,8 тис. грн. та витрат на ремонт
господарським способом на суму 15 126,2 тис. грн., коригування
валових витрат з метою невключення двічі витрат на ремонт
господарським способом, зняття по податковому обліку по зарплаті
980,5 тис. грн., по відрахуванням на соціальні заходи 359,8 тис.
грн., по матеріалах – 12 952,5 тис. грн., ДПІ у м. Іллічівську
визнало правомірним додаткове включення до складу валових витрат
Порту не 2 433,2 тис. грн., а 1 599,8 тис. грн., - здійсненого
ДПІ у м. Іллічівську за результатами перевірки донарахування
податку на прибуток на суму 205 600 грн., є неправомірним.
Матеріалами справи також підтверджено неправомірність визначення
ДПІ у м. Іллічівську податкових зобов'язань з ПДВ на суму 101
408 грн. та зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму
248 787 грн. за липень – жовтень 2002 року та за лютий – квітень
2003 року.
Так, згідно п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 у разі коли
платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не
підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким
придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до
складу податкового кредиту не включаються.
Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в
редакції від 22.05.97 валові витрати виробництва та обігу (далі
– валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних
як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які
придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності, а до
валових витрат включаються витрати пов'язані з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,
послуг) і охороною праці.
Зазначені в додатку № 47 до акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську
товари, роботи та послуги (по розробці робочого проекту, по
розробці проекту благоустрою, по виготовленню основних
конструкцій, БМР по влаштуванню покриття залу літнього
кінотеатру, по розробці проекту даху літнього кінотеатру, по
розробці оригінальних макетів, по придбанню плакатів, ліфту
пасажирського, вази, скульптур, сувенірів, сувеніру-картини) не
пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Це свідчить про неправомірність віднесення Портом до складу
податкового кредиту ПДВ на загальну суму 6 733грн.
Згідно п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 датою виникнення
податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є
дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній
суми податку, що підлягає сплаті.
Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт
(послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку
платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення
документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)
нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
Відповідно до п.п. 7.5.2. п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 датою
виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається для операцій із ввезення (пересилання) товарів
(робіт, послуг) лише дата сплати податку по податкових
зобов'язаннях згідно з п.п. 7.3.6 цієї статті.
Згідно контракту № КР 301 від 06.11.01, укладеного між Портом та
фірмою “К", Фінляндія (далі-виконавець), виконавець прийняв на
себе зобов'язання по проведенню капітального ремонту агрегатів
на заводі в м. Тампері (Фінляндія), зі здійсненням доставки та
вивезення агрегатів за рахунок Порту. Вартість капітального
ремонту агрегатів становила 210 519 євро.
Поставка агрегатів на ремонт та з ремонту здійснюється на умовах
DAF кордон України.
На виконання контрактних умов, Портом було здійснено демонтаж
автонаажувачів з метою їх відправлення в ремонт. При вивезенні
автонаажувачів з митної території України, їх митне оформлення
було здійснено в режимі експорту, про що свідчить ВМД
№ 50004/1/973201 від 09.12.01, а при ввезенні їх після ремонту,
митне оформлення було здійснено в режимі імпорту зі сплатою усіх
митних платежів, у т.ч. ПДВ на суму 136 521,1 грн. шляхом видачі
податкового векселю, про що свідчить ВМД № 50004/3/010597 від
30.04.03, № 50004/3/003594 від 17.02.03.
Поряд з цим, про виконання фірмою “К”, Фінляндія для Порту
робіт, обумовлених зазначеним контрактом, свідчить і наданий ним
на розгляд суду акт приймання-передачі з капітального ремонту
агрегатів портальних автоконтейнеровозів “В”.
Враховуючи зазначене та вимоги п.п. 7.3.6 п. 7.3 та п.п. 7.5.2
п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 віднесення Портом до податкового
кредиту по зазначеній операції ПДВ на суму 136 521грн. є
правомірним.
На підставі викладеного, є неправомірним віднесення до валових
витрат, як витрат на спеціальні та додаткові послуги надані
Порту ТОВ “І”, зменшення ДПІ у м. Іллічівську податкового
кредиту на суму ПДВ 213 674 грн. по операціям з наданню ТОВ “І”
спеціальних та додаткових послуг, оскільки ці послуги згідно п.
5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від 22.05.97
відносяться до валових витрат, а суми ПДВ сплачені у зв'язку з
придбанням цих послуг відноситься до податкового кредиту згідно
п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97, згідно якого податковий
кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Доказів неправомірності зменшення ДПІ у м. Іллічівську
податкового кредиту Порту по ПДВ на суму 565 грн., у зв'язку з
порушенням ним вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 при
віднесенні до податкового кредиту ПДВ на підставі податкових
накладних, в яких відсутні опис (номенклатура товарів (робіт,
послуг), та їх кількість (обсяг, розмір), ціна продажу без
урахування ПДВ, Портом до суду не надано, а тому у відповідності
до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
підставно зроблено висновок про відсутність таких
доказів. ДПІ у м. Іллічівську під час перевірки позивача
врахувала лист головного бухгалтера Порту щодо включення до
податкового кредиту за червень 2003 року податкової накладної
№ 11/06 від 10.06.03, яка видана АТЗТ “Н” на суму ПДВ – 22 998
грн., завищення Портом податкового кредиту з ПДВ на суму 45 100
грн. (67 533 грн. + 565 грн. – 22 998 грн.), що зумовлює
зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на цю ж суму, однак не
призводить до донарахування ПДВ.
У зв’язку з вказаним обставинами відсутні підстави для
задоволення касаційної скарги щодо скасування рішення судового
органу.
На підстави та викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у
м. Іллічівську від 02.04.04 по справі № 3/291-03-9540 залишити
без задоволення
2. Рішення від 27.02.04 господарського суду Одеської області у
справі № 3/291-03-9540 господарського суду Одеської області
залишити без змін.