ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2004 Справа N 14/2478
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ “Українська агропромислова
компанія”, Житомирська обл., смт.
Попільня
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від
12.02.2004р.
зі справи № 14/2478 господарського суду
Житомирської області
за позовом Першого заступника прокурора
Житомирської області в інтересах
держави в особі НАК
“Украгролізинг”, м. Київ в особі
Житомирської філії НАК
“Украгролізинг”, м. Житомир
до ТОВ “Українська агропромислова
компанія”, Житомирська обл., смт.
Попільня
про стягнення 72530,19 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Мазур О.В. (довіреність від 01.10.03 № 13/48)
від відповідача: Мопанько М.М. (довіреність від 12.08.2003 р.
б/н)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 14.04.04 р., надіслана 15.04.04
р.).
В С Т А Н О В И В:
Першим заступником прокурора Житомирської області в інтересах
держави в особі НАК “Украгролізинг” заявлено позов про стягнення
з ТОВ “Українська агропромислова компанія” заборгованості з
лізингових платежів у сумі 71 192, 17 грн. за договором
фінансового лізингу від 28.05.02 № 17 ф/л згідно з умовами якого
лізингоодержувачу – агропромисловій компанії передано на умовах
лізингу сільськогосподарську техніку та пені за порушення
термінів сплати лізингових платежів у сумі 1 338, 02 грн.
В процесі розгляду справи ТОВ “Українська агропромислова
компанія” 03.09.2003 заявлено зустрічний позов про визнання
договору фінансового лізингу від 28.05.02 № 17 ф/л –
неукладеним.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.09.2002
р. (допущена помилка в даті оформлення ухвали) (суддя Зарудяна
Л.О.) в прийнятті позовної заяви відмовлено з тих підстав, що
згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу
господарським судам підвідомчі справи у спорах, передбачених
цією статтею, вимога про визнання договору неукладеним “є за
своєю суттю вимогою про встановлення факту” (а.с. 52), тобто
спір не підвідомчий господарським судам.
Не погоджуючись з винесеною господарським судом ухвалою, ТОВ
“Українська агропромислова компанія” звернулась до апеляційного
господарського суду зі скаргою про її скасування.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
12.02.2004р. (головуючий, суддя Шкляр Л.Т., судді: Гулова А.Г.,
Майор Г.І.) ухвала господарського суду Житомирської області від
22.09.03 залишена без змін.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до
ст. 1 Господарського процесуального кодексу юридичні особи мають
право звертатись до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Вимога
про визнання договору неукладеним не може бути змістом позовної
заяви у зв’язку з тим, що ст. 6 Цивільного кодексу не передбачає
відповідного способу захисту цивільного права. Заявлена вимога
спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не
на поновлення порушеного права. З огляду на зазначене
апеляційний господарський суд зробив висновок про те, що вимога
про визнання договору неукладеним свідчить про відсутність
предмету спору у справі.
У касаційній скарзі ТОВ “Українська агропромислова компанія”
ставить питання про скасування постанови Житомирського
апеляційного господарського суду від 12.02.2004р. та передачу
зустрічного позову про визнання договору лізингу неукладеним на
розгляд господарського суду в “рамках” справи № 14/2478;
зазначає, що постанова прийнята за відсутності сторін, які не
були належним чином повідомлені про час і місце засідання суду,
що в силу ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в будь-якому випадку є підставою для
скасування судового акту, звертає увагу на те, що постанова має
протиріччя з оскаржуваною ухвалою, незважаючи на те, що залишає
її в силі. Скаржник також посилається на те, що при прийнятті
постанови застосовані норми Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
зокрема ст. 6, які згідно Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визнані такими, що
втратили чинність; судом не враховані положення нового
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про способи захисту прав
та інтересів юридичних осіб, а саме ст. 16 цього Кодексу, згідно
з якою суд може захищати цивільне право або інтереси іншим
способом, що встановлений договором або законом.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи
та заперечення.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального
і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з
наступного:
Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення
місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови
апеляційного господарського суду є порушення або неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку
підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, зокрема, якщо справу
розглянуто судом за відсутності будь-якої з сторін, не
повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Ухвалою апеляційного господарського суду апеляційна скарга ТОВ
“Українська агропромислова компанія” прийнята до провадження,
розгляд скарги призначений на 22.01.04.
У зв’язку з тим, що представники сторін в судове засідання не
з’явились ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду
від 22.01.04 розгляд справи було відкладено на 12.02.04 на
підставі ст. 77, 99 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Ухвала надіслана сторонам у справі
30.01.04(а.с. 64).
Як вбачається з реєстру рекомендованої кореспонденції
Житомирського апеляційного господарського суду від 30.01.04
Філії НАК “Украгролізинг” ухвала суду надіслана за адресою:
Житомир, М-н Пуятинський,”, тоді як матеріали справи містять
іншу адресу Філії – м. Житомир, майдан Путятинський, 2; ТОВ
“Українська агропромислова компанія” ухвала надіслана за адресою
м. Київ, Першотравенська, 12, а в матеріалах справи зазначено –
м. Київ, вул. Петропавлівська, 12 (а.с. 3, 53).
Таким чином судом апеляційної інстанції порушено вимоги
процесуального законодавства щодо повідомлення належним чином
сторін у справі про час і місце засідання суду.
Відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають
у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права,
забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами
України, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Згідно приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, приймаючи рішення, суд повинен повно та
всебічно розглянути всі обставини справи в їх сукупності.
Отже, судова колегія приходить до висновку про скасування
прийнятих у справі судових актів, як постановлених з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
Справу суд направляє до суду першої інстанції для подальшого
розгляду.
При розгляді справи господарському суду слід повно та всебічно
встановити всі обставини справи, врахувати наведене та вирішити
спір з дотриманням вимог Закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
12.02.2004р. та ухвалу господарського суду Житомирської області
від 22.09.2003 р. зі справи № 14/2478 – скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Житомирської
області.
Касаційну скаргу ТОВ “Українська агропромислова компанія”
задовольнити.