ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2004 Справа N 11/358
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів Дерепи В.І.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: А.А.А.
відповідача: Б.Б.Б.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX"
на рішення господарського суду Донецької області від
13 жовтня 2003 р.
та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 12 лютого 2004 р.
у справі № 11/358
за позовом державного обласного комунального
підприємства "YYY"
до відкритого акціонерного товариства "XXX"
про стягнення 120 435,95 грн.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2003 р. позивач звернувся в господарський суд з позовом
до відповідача про стягнення 119 123,96 грн. пені та 3% річних у
сумі 1 586,14 грн., посилаючись на те, що рішенням господарського
суду Донецької області від 23.09 2003 р. з відповідача на користь
позивача було стягнуто 127 718, 23 грн. заборгованості за послуги
з водопостачання та водовідведення.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
23.01.2003 р. рішення було змінено та стягнуто борг у сумі
119 123,96 грн., проте відповідач не сплатив вказану суму боргу, а
тому на підставі ст.1 Закону України "Про відповідальність
суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати
за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової
території" ( 686-14 ) (686-14)
просив стягнути за період з 24.01.2003 р. по
07.07.2003 р. пеню у розмірі 119 123,96 грн. та 3% відсотки річних
у розмірі 1586,14 грн.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив за період з
24.02.2003 р. по 07.07.2003 р. стягнути 3% річних в сумі 1 311,99
грн. та за період з 30.03.2003р. по 07.07.2003 р. 119 123,96 грн.
пені (а.с.36).
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.10.2003 р.
(суддя Л.Ф. Чернота), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 12.02.2004 р. (головуючий -
Гуреєв Ю.М., судді - Колядко Т.М., Мирошниченко С.В.) позовні
вимоги задоволені частково. Стягнуто з ВАТ "XXX" на користь ДОКП
"YYY"107 211,66 грн. пені.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
просить постановлені у справі рішення скасувати та постановити
нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну
скаргу без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -
без змін.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2003 р. з
відповідача стягнуто на користь позивача 119 123, 96 грн., проте
рішення було виконане відповідачем лише 09.07.2003 р., а тому на
підставі ст.1 Закону України від 20.05.1999 р. "Про
відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за
несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та
утримання прибудинкової території" ( 686-14 ) (686-14)
, згідно з якою
суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі
будинки і приміщення за несвоєчасні розрахунки за спожиті
комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від
суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший
розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків
загальної суми боргу, з відповідача необхідно стягнути пеню за
період з 30.03.2003 р. по 07.07.2003 р. у розмірі 107 211,66 грн.
та на підставі ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за період з
24.02.2003 р. по 07.07.2003 р. 3 % річних у сумі 1311,99 грн.
При цьому суд встановив, що вимоги про стягнення пені позивачем
заявлені в межах строку, встановленого ст. 72 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
З такими висновками місцевого господарського суду погодився і суд
апеляційної інстанції.
Проте, до таких висновків суд дійшов внаслідок неправильного
застосування норм матеріального права та в порушення вимог ст. 43
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
без оцінки всіх обставин справи в їх сукупності.
Зокрема, при визначенні розміру простроченого платежу, суд виходив
з суми, стягнутої постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 23.01.2003 р. з відповідача, проте при
цьому суд не дав ніякої оцінки тому, що ця сума згідно вказаної
постанови складається з заборгованості відповідача з оплати послуг
водопостачання і водовідведення за кількома конкретними договорами
за період з листопада 2001 р. по липень 2002 р. (а.с.7-9), а тому
при стягненні пені за невиконання договірних зобов'язань необхідно
згідно з приписами ст.179 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
виходити із суми
заборгованості за кожним договором, перевіривши дотримання за
кожним з ним строків позовної давності відповідно до вимог ст. 72
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки зобов'язання відповідача сплатити
пеню та 3% річних випливають з укладених договорів, а не рішення
суду про стягнення суми.
В порушення вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний суд
допущені судом першої інстанції порушення не виправив.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш
ретельно з'ясувати характер і суть спірних правовідносин, з яких
підстав заявлено позов, зокрема, у зв'язку з неналежним виконанням
відповідачем договірних зобов'язань чи внаслідок шкоди, заподіяної
несвоєчасним виконанням ним рішення господарського суду, надати
вичерпні юридичні висновки щодо встановлених обставин справи та
вирішити спір на підставі норм матеріального права, що підлягають
застосуванню до спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 13 жовтня 2003
р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12
лютого 2004 р. у справі № 11/358 скасувати, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко