ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.05.2004                              Справа N 10/275

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

за участю повноважних представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому     ВАТ "Е"

судовому засіданні

касаційну  скаргу

на  ухвалу                   господарського  суду   Рівненської

                             області від 10 жовтня 2003 року

та постанову                 Львівського апеляційного

                             господарського суду від  8  грудня

                             2003 року

у справі                     № 10/275

за позовом                   ВАТ "Е"

до                           Державного управління екології та

                             природних ресурсів в Рівненській

                             області

про                          визнання недійсним протоколу,

                        В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10 жовтня 2003

року провадження у справі припинено з  тих  підстав,  що  спір  не

підлягає вирішенню в господарському суді.

Постановою Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  8

грудня 2003 року вказана ухвала суду залишена без змін.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові  рішення,  як

такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши пояснення  представників сторін,  перевіривши матеріали

справи,  суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з

таких підстав.

Статтею    6  Господарського   процесуального   кодексу    України

( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що захист цивільних прав здійснюється  в

установленому  порядку  судом,  арбітражем  або  третейським судом

шляхом встановлених способів захисту цивільних прав.

З матеріалів справи вбачається,  що позивач звернувся з позовом до

суду  про  визнання недійсним протоколу № 1 від 31 січня 2002 року

про порушення природоохоронного законодавства,  посилаючись на те,

що  він  складений державною екологічною інспекцією з перевищенням

повноважень і не відповідає закону.

Суд першої інстанції,  з яким погодився апеляційний  господарський

суд,  припиняючи провадження у справі, вірно встановив, що спір не

підлягає вирішенню в  господарських  судах,  оскільки  оспорюваний

протокол не є актом,  який може бути визнаний недійсним з підстав,

зазначених   у  законодавстві,  в розумінні статті 12 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Суд вважає,  що  судами  першої та апеляційної інстанцій правильно

визначено,  що   вказаним   протоколом   зафіксовано   лише   факт

правопорушення  у  сфері  природоохоронного  законодавства,  і цей

протокол не породжує для позивача ніяких правових наслідків.

За таких обставин судові рішення відповідають вимогам закону, тому

їх   необхідно   залишити   без   змін,  а  касаційну  скаргу  без

задоволення.

Керуючись ст.   ст.   111-5,   111-7,   111-9,   111-11,    111-13

Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий

господарський суд України

                       П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 10 жовтня  2003

року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від

8 грудня 2003 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Е" -

без задоволення.