Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2004 Справа N 2-8/10620-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача присутній
відповідача присутній
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Управління кооперативної торгівлі та
касаційну скаргу ринків "КТ"
у справі
№ 2-8/10620-2003
на постанову від 11.11.2003р.
Севастопольського апеляційного господарського суду
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "КБМ"
до Управління кооперативної торгівлі
та ринків "КТ"
про відшкодування витрат в сумі
179238,78грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КБМ" звернулося до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до
Кримського республіканського союзу споживчих товариств "КСС" про
відшкодування витрат в сумі 179238,78грн. понесених позивачем у
зв'язку з проведеним поліпшенням орендованого приміщення.
Ухвалою від 29.07.2003р. господарський суд Автономної Республіки
Крим на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
залучив до участі у справі в якості другого
відповідача Управління кооперативної торгівлі та ринків "КТ".
Ухвалою від 05.08.2003р. господарський суд Автономної Республіки
Крим на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
за згодою позивача виключив з числа
відповідачів Кримський республіканський союз споживчих товариств
"КСС".
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від
11.11.2003р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КБМ"
задовольнив, стягнув з Управління кооперативної торгівлі та ринків
"КТ" на користь позивача понесених витрат в сумі 179238,78грн.
Рішення суду вмотивоване тим, що позивачем - Товариством з
обмеженою відповідальністю "КБМ" за згодою орендодавця -
Управління кооперативної торгівлі та ринків "КТ" проведено
поліпшення орендованого приміщення на загальну суму 179238,78грн.,
яка підлягає відшкодуванню на підставі статті 272 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від
11.11.2003р. рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим рішенням від 11.11.2003р. залишив без змін, з тих самих
підстав.
Управління кооперативної торгівлі та ринків "КТ" звернулось з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.08.2003р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 11.11.2003р. у справі скасувати.
Управління кооперативної торгівлі та ринків "КТ" в касаційній
скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій були
неправильно застосовані норми процесуального права, а саме статей
35, 38, 104 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Скаржник також постається на порушення статті 272 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Касаційні доводи вмотивовано
наступним: стаття 272 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає право наймача на відшкодування зроблених для цієї мети
необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом чи договором,
проте в договорі оренди № 9 від 29.12.2001р. сторони передбачили
інше, а саме визначили порядок розподілення понесених орендатором
витрат.
Відзив на касаційну скаргу позивачем надіслано не було.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді,
переглянув матеріали справи і касаційну скаргу у присутності
представників позивача та відповідача які підтримали свої доводи,
та відзначає наступне.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у справі судами першої чи апеляційної інстанції, При
цьому не має права встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені господарським судом чи відхилені ним,
вирішувати питання достовірності, переваги доказів, збирати або
додатково перевіряти докази.
При розгляді справи господарським судом Автономної Республіки Крим
було встановлено та підтверджено під час здійснення апеляційного
провадження, що 25.12.2000 року між сторонами був укладений
договір оренди № 9 не житлових приміщень загальною площею 170
квадратних метрів, із них: 82,6 квадратних метрів під склади та
87,4 квадратні метри - під магазин. Балансова вартість приміщень
складає 19349 грн., приміщення розташовані на Центральному ринку
зі сторони площі стадіону "Локомотив". Термін дії договору з
01.01.2001 року по 31.12.2001 року. Орендні відносини на зазначені
приміщення були продовжені між сторонами з 29.12.2001 року до
31.12.2002 року. Позивач виконував взяті на себе обов'язки та
регулярно сплачував орендну плату.
Пунктом 3.9 договору № 9 передбачено, що в разі поліпшення
орендованих приміщень витрати по переобладнанню розподіляються за
згодою сторін.
Попередніми судовими інстанціями також було встановлено, що
позивач, отримавши згоду на здійснення ремонтно-будівельних робіт,
направлених на поліпшення орендованих приміщень, виконав ці роботи
на загальну суму 179238,78 грн.
За приписами статті 272 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
орендар в разі проведення зі згоди орендодавця поліпшення
орендованого майна має право на відшкодування зроблених для цієї
мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або
договором.
З огляду на зазначене попередні судові інстанції вірно застосували
приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини,
відповідно до встановлених ними обставин справи.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.08.2003р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 11.11.2003р. у справі № 2-8/10620-2003
залишити без змін, а касаційну скаргу Управління кооперативної
торгівлі та ринків "КТ" - без задоволення.