Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Тітова Ю. Г., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемсервіс" (далі - ТОВ "Авторемсервіс") про перегляд за винятковими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2008 року у справі за позовом Прокурора м. Донецька до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради (далі - Інспекція), третя особа - ТОВ "Авторемсервіс", про визнання протиправним і скасування рішення, встановила:

У вересні 2006 року Прокурор м. Донецька звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення начальника Інспекції від 11 серпня 2006 року N 06/247 про надання ТОВ "Авторемсервіс" дозволу на виконання будівельних робіт, а також зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме: надання дозволу на виконання будівельних робіт цьому товариству на підставі рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 21 листопада 2001 року N 584/3.

Ворошиловський районний суд м. Донецька постановою від 3 листопада 2006 року, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2007 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 4 грудня 2008 року ці судові рішення скасував, позов задовольнив.

У скарзі про перегляд ухвалених у справі судових рішень за винятковими обставинами ТОВ "Авторемсервіс", посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить Верховний Суд України скасувати рішення касаційного суду. На обґрунтування скарги він послався на постанови Верховного Суду України від 22 січня 2008 року, Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2006 року, а також інші судові рішення в аналогічних справах, у яких, на думку скаржника, одна й та сама норма права застосована інакше, ніж у справі, що розглядається.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить висновку про їх обґрунтованість.

Касаційний суд, скасовуючи рішення попередніх судів, не надав правового значення тій обставині, що, надаючи дозвіл ТОВ "Авторемсервіс" на виконання будівельних робіт на підставі зазначеного вище рішення Виконавчого комітету, відповідач діяв у межах виконання судового рішення в іншій справі.

Так, постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 липня 2006 року, яка набрала законної сили на момент прийняття відповідачем рішення, що оспорюється у цій справі, позов ТОВ "Авторемсервіс" до начальника Інспекції був задоволений. Відмову Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради у наданні товариству дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва торгівельного комплексу на вул. Челюскінців у Ворошиловському районі м. Донецька визнано незаконною та зобов'язано його видати такий дозвіл на підставі проектної документації, затвердженої і зареєстрованої за N 26 від 23 червня 2006 року наказом ТОВ "Авторемсервіс" згідно з комплексним висновком "Доноблінвестекспертизи" від 23 червня 2006 року N 548/2.

У мотивувальній частині згаданої постанови зазначено, що ТОВ "Авторемсервіс" надало весь перелік документів, необхідних для надання відповідного дозволу за статтею 29 Закону України від 20 квітня 2000 року N 1699-III "Про планування і забудову територій" і пунктом 2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року N 273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 року за N 945/5166 (z0945-00) .

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції обов'язковість рішень суду зазначена однією з основних засад судочинства.

У частині 2 статті 11 Закону України від 7 лютого 2002 року N 3018-III "Про судоустрій України" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Законність постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 липня 2006 року, яка набрала законної сили, не може ревізуватися в цій справі.

Таким чином, рішення касаційного суду є помилковим і підлягає скасуванню, а ухвала апеляційного суду - залишенню без змін.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемсервіс" задовольнити.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2008 року скасувати, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2007 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.