ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                                  П О С Т А Н О В А
                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
20.05.2004                                                      Справа N 5/168
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
за участю представників:
позивача                     присутній
відповідача                  не з'явились (повідомлені належним
                             чином)
 
розглянувши  у               Державної податкової інспекції у
відкритому                   Орджонікідзевському районі міста
судовому засіданні           Запоріжжя
касаційну  скаргу
 постанову                   від 29 жовтня 2003року Запорізького
                             апеляційного господарського
 
у справі                     №   5/168 господарського суду
                             Запорізької області
 
за позовом                   Державної податкової інспекції у
                             Орджонікідзевському районі міста
                             Запоріжжя
 
до                           Закритого акціонерного товариства
                             "Є"
 
про                          про        визнання       податкових
                             зобов'язань у сумі 162300,00 грн.
 
Державна податкова  інспекція  у  Орджонікідзевському районі міста
Запоріжжя звернулася з позовом до господарського суду  Запорізької
області  про  визнання  за  Закритим  акціонерним  товариством "Є"
податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі  162300
грн.  нарахованих за непрямим методом. Позовні вимоги обґрунтовані
тим,  що під час проведення перевірки (акт перевірки №  82-23-221-
30744484 від 30.04.2003 року) акціонерне товариство не підтвердило
наявними  документами  податкового  обліку  дані  декларації   про
прибуток  та  податок  на  додану  вартість в частині застосування
звичайних цін по  операціях  з  пов'язаними  особами,  а  тому  на
підставі  підпункту  4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та  державними  цільовими  фондами" ( 2181-14) Методики визначення
сум податкових зобов'язань  за  непрямими  методами,  затвердженої
постановою  Кабінету  Міністрів  України № 697 від 27.05.2002 року
була визначена сума податкових зобов'язань  з  податку  на  додану
вартість  за  період  з  01.04.2002 року по 01.02.2003 року в сумі
82391 грн.  та застосована фінансова санкція  у  сумі  79909  грн.
Відповідач   відмовився   узгодити   суму   зазначених  податкових
зобов'язань, що стало підставою звернення до суду з позовом.
 
В свою чергу,  Закрите  акціонерне  товариство  "Є"  звернулося  з
зустрічним  позовом  в  якому просило визнати недійсними податкові
повідомлення-рішення    № 0000632302/9700 від 06.05.2003  року  та
№ 0000632302/1/12000  від 02.06.2003 року.  Ухвалою від 23.07.2003
року зустрічна позовна  заява  прийнята  до  провадження  разом  з
первісним  позовом.  Зустрічна  позовна заява вмотивована тим,  що
15.05.2003  року   акціонерне   товариство   оскаржило   податкове
повідомлення-рішення  №  0000632302/9700  від  06.05.2003  року до
Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському  районі,  яка
замість  прийняття  вмотивованого  рішення по суті залишила скаргу
без розгляду,  що,  на думку товариства,  є  порушенням  підпункту
5.2.2  пункту  5.2  статті 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими   фондами"   ( 2181-14   ) (2181-14)
           та   прийняла   податкове
повідомленнярішення № 0000632302/1/12000 від 02.06.2003 року.
 
Рішенням  господарського суду  Запорізької області  від  13  липня
2003 року   провадження   у   справі  за  первісним  позовом  було
припинено,  а  зустрічний  позов  задоволено  в  частині  визнання
недійсним  податкового  повідомлення-рішення  № 0000632302/1/12000
від 02.06.2003 року.  В решті  зустрічного  позову  провадження  у
справі також було припинено.
 
За скаргою    податкової    інспекції    Запорізький   апеляційний
господарський переглянув рішення господарського  суду  Запорізької
області та постановою від 29.10.  2003 року залишив його без змін.
Рішення та постанова вмотивовані тим,  що товариство не отримало у
встановлений   термін  мотивовану  відповідь  на  його  скаргу  за
наслідками  адміністративного  оскарження  прийнятого   податковою
інспекцією  повідомлення-рішення  № 0000632302/9700 від 06.05.2003
року,  а відтак, така скарга, відповідно до підпункту 5.2.3 пункту
5.2  статті  5  Закону  України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  вважається задоволеною на користь платника
податку.  Наведене стало підставою для  припинення  провадження  у
справі  по  первісному позову,  а також по зустрічному позову щодо
визнання      недійсним     податкового     повідомлення-рішення
№ 0000632302/9700  від  06.05.2003  року та було визнано недійсним
податкове   повідомлення-рішення    №    0000632302/1/12000    від
02.06.2003.  Крім  того апеляційний господарський суд посилався на
невірне застосування Методики аналізу  інформації  про  доходи  та
витрати  та  порушення  податковою  інспекцією  підпунктів  7.4.2,
1.20.1,  1.20.2 пунктів 7.4 та 1.20 статей 7 та 1  Закону  України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
        .
 
Не   погодившись  з  постановою  апеляційної  інстанції  податкова
інспекція звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України,  в  якій просить постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 29.10. 2003 року та рішення господарського
суду Запорізької області від 31.07.2003 року скасувати,  первісний
позов задовольнити,  а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
При цьому скаржник посилається на те, що апеляційним господарським
судом невірно застосовані приписи матеріального та  процесуального
права.  На його думку невірно застосовані до спірних правовідносин
пункт 5.2 статті 5 та пункти 19.1,  19.3 статті 19 Закону  України
"Про   порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        . При цьому
скаржник  наголошував,  що  до  першого  січня  2005  року  єдиним
органом,  який має  право  визначати  що  нараховане  за  непрямим
методом  податкове  зобов'язання  здійснене  належним чином є суд.
Крім того він вважає,  що розраховуючи  податкове  зобов'язання  з
податку  на  додану  вартість  він  не  порушував  приписи чинного
законодавства. В судовому засіданні скаржник змінив свої вимоги та
просив  Вищий господарський суд скасувати судові рішення у справі,
а справу скерувати на новий розгляд.
 
Закрите акціонерне товариство "Є" відзив на  касаційну  скаргу  не
направляло.
 
Заслухавши доповідь, пояснення представників позивача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну  оцінку,
Вищий  господарський  суд  України  вважає,  що  касаційна  скарга
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі міста
Запоріжжя   було   проведено  комплексну  документальну  перевірку
дотримання вимог податкового та валютного законодавства  Закритого
акціонерного  товариства  "Є"  за  період  з  01.04.2002  року  по
01.02.2003 року за результатами якої  складено  акт  №  82-23-221-
30744484  від  30.04.2003 року.  За наслідками перевірки державної
податкової    інспекції  прийнято  податкове  повідомлення-рішення
№ 0000632302/9700 від 06.05.2003 року, яким Закритому акціонерному
товариству "Є"  було  нараховано  82391  грн.  податку  на  додану
вартість  та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 79909
грн. Податкові зобов'язання були визначені податковою інспекцією з
застосуванням непрямих методів.  Закрите акціонерне товариство "Є"
оскаржило    суму    нарахованих    податкових    зобов'язань    в
адміністративному порядку, тобто відмовилось узгодити з податковою
інспекцією таке податкове зобов'язання.
 
Порядок застосування   непрямих   методів    органами    державної
податкової  служби регулюється нормами Закону України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
Вказаний Закон  чітко встановлює випадки,  коли застосування таких
непрямих методів допускається.
 
Відповідно   до  підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 цього  Закону
( 2181-14  ) (2181-14)
          сума  податкових  зобов'язань може бути визначена за
непрямим методом,  якщо  контролюючий  орган  не  може  самостійно
визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з
підпунктом "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті  4  цього  Закону
(неподання  платником  податків у встановлені строки декларації) у
зв'язку   з   не   встановленням    фактичного    місцезнаходження
підприємства  чи його відокремлених підрозділів,  місцезнаходження
фізичної особи або ухиленням платника податків чи  його  посадових
осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також,
якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у  зв'язку  з
неведенням  платником  податків податкового обліку або відсутністю
визначених законодавством первинних  документів.  Цей  метод  може
застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але
під час  документальної  перевірки,  що  проводиться  контролюючим
органом,  платник  податків не підтверджує розрахунки,  наведені у
декларації,  наявними документами обліку у порядку,  передбаченому
законодавством.
 
Розглядаючи зазначений  спір  місцевий та апеляційний господарські
суди   дійшли   висновку,   що    при    оскарженні    податкового
повідомленнярішення  № 0000632302/9700 від 06.05.2003 року Закрите
акціонерне  товариство  "Є"  не  отримало  в  обумовлений   термін
мотивоване  рішення  за наслідками розгляду його скарги,  а відтак
скарга від  15.05.2003  року  вважається  задоволеною  на  користь
товариства, що є помилковим.
 
За приписами підпункту 19.3.6 пункту 19.3 статті 19 Закону України
"Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків   перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         у разі коли
платник податків відмовляється  узгодити  податкове  зобов'язання,
нараховане  податковим  органом  з використанням непрямого методу,
податковий орган зобов'язаний звернутися до  суду  з  позовом  про
визнання такої суми податкового зобов'язання.  При цьому обов'язок
доведення того,  що таке нарахування було зроблено належним чином,
покладається на податковий орган. Проте попередні судові інстанції
не  врахували  особливостей  розгляду  таких  спорів  передбачених
зазначеними  нормами  податкового  законодавства,  та  саме  з цих
позицій не досліджували наявні у справі докази,  що  свідчить  про
неповноту дослідження обставин справи.
 
З огляду  на  зазначене  усі  судові рішення прийняті у цій справі
підлягають скасуванню,  а справа направляється на новий розгляд до
господарського суду Запорізької області.
 
Керуючись ст.ст.    111-7,    111-9,    111-10,   111-11,   111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу      Державної     податкової     інспекції     у
Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя  задовольнити.  Рішення
господарського  суду  Запорізької  області  від 31.07.2003 року та
постанову  Запорізького  апеляційного   господарського   суд   від
29.10.2003  у справі № 5/168 скасувати,  справу скерувати на новий
розгляд до господарського суду Запорізької області.