ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2004 Справа N 413-10/43
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого-судді
суддів:
розглянувши ТОВ фірми “І”
касаційну скаргу
на ухвалу від 23.01.2004
Харківського апеляційного господарського
суду
у справі № 413-10/43
господарського суду Сумської області
за позовом ДП “СК” ДАК “Х”
до ТОВ фірми “І”
про стягнення 15662 грн.
за участю представників сторін:
позивача не з’явився
відповідача
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 19.02.2001р.
задоволено позов ДП “СК” ДАК “Х” до ТОВ фірми “І” про стягнення
15662 грн.
Ухвалою цього суду від 06.11.2003р. задоволено заяву позивача
№ 71 від 10.06.03 про відновлення строку дії наказу від
19.02.2001 року № 413-10/43.
ТОВ “І” звернулося до Харківського апеляційного господарського
суду з апеляційною скаргою від 10.12.2003р. на ухвалу від
06.11.2003р. господарського суду Сумської області. Харківський
апеляційний господарський суд відмовив відповідачу у задоволенні
клопотання про поновлення пропущеного строку та повернув
апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу про що виніс ухвалу від 15.12.2003р.
31.12.2003р. ТОВ “І” повторно звернулося до Харківського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу
від 06.11.2003р., заявивши клопотання про відновлення строку на
її подання. Харківський апеляційний господарський суд, ухвалою
від 23.01.2004р. знову відмовив у прийняті апеляційної скарги до
провадження, посилаючись на те, що ухвала від 15.12.2003р.
скасована не була, а тому суд не знайшов підстав для прийняття
нової апеляційної скарги по тій же справі за тими ж вимогами.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ “І” звернулося до Вищого
господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить її
скасувати як винесену з порушенням норм процесуального права, а
саме ст. 97 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної
скарги та правильність застосування апеляційним господарським
судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Згідно ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга
подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів
з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі
якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги
(подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення
місцевим господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала прийнята 06.11.2003р.,
відправлена сторонам 07.11.2003р. згідно штампу канцелярії на
зворотньому боці оригінала ухвали, а отримана - 11.11.2003р., як
зазначає сам заявник.
Апеляційну скаргу було подано 10.12.2003 з порушенням
встановленого строку, в зв’язку з чим скаржник заявив клопотання
про відновлення пропущеного процесуального строку.
На підтвердження поважності причин пропуску строку відповідач
надав копію конверта з відповідними відмітками пошти, однак суд
не прийняв його як доказ, посилаючись на те, що на підставі
наданої копії не можливо встановити дійсну дату отримання
ухвали.
Тоді як, згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
такий конверт є доказом. І у випадку сумніву
у його вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність
такого доказу, суд міг і повинен був витребувати додаткові
докази, але не мав законних підстав для повернення скарги.
Разом з цим, відмовляючи у відновленні пропущеного строку
Харківський апеляційний господарський суд посилається на п. 4 ч.
1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка передбачає підставою для
повернення апеляційної скарги її подання після закінчення
встановленого строку без клопотання про його відновлення.
Вказаний пункт застосований апеляційним судом необґрунтовано,
оскільки заявником було подано таке клопотання про відновлення
пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску, а також
в межах граничного терміну визначеного ст. 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, протягом якого може бути відновлено строк на
подання апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що прийняті у справі ухвали від
15.12.2003р. та від 23.01.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду підлягають скасуванню як необґрунтовані, а
справа передачі до Харківського апеляційного господарського суду
для розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст.ст. 97, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвали Харківського апеляційного господарського суду від
15.12.2003р. та від 23.01.2004р. у справі № 413-10/43 скасувати,
а справу передати до Харківського апеляційного господарського
суду для розгляду апеляційної скарги по суті.