ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2004 Справа N 42/386
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ТОВ “П” на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 22.01.2004 р. у справі за позовом ТОВ
“П” до Приватного підприємства “Н”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 р. ТОВ “П” пред’явило у господарський суд позов до
Приватного підприємства “Н” про стягнення 58434,62 грн. в тому
числі 56456,62 грн., в тому числі 56456,82 грн. основного боргу,
3% річних у сумі 407,70 грн. та 1570,10 грн. пені, посилаючись
на невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті робіт за
договором підряду б/н від 02.01.2003 р., з підстав ст.ст. 161,
162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.11.2003
р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 22.01.2004 р., у позові було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2004 р. та
прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Судові інстанції, виходили з того, що відсутність складеної та
узгодженої сторонами проектно-кошторисної документації, свідчить
про факт неукладеності договору від 02.01.2003 р.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про
судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
(із змінами та доповненнями),
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевірити обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Загальні правила укладення договору викладені у статті 153 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(діяв на період виникнення спірних
правовідносин), відповідно до якої сторони повинні дотриматись
потрібної у належних випадках форми та досягти згоди з усіх
істотних умов, зокрема, тих які визнані такими за законом або
необхіні для договорів даного виду.
Як видно з матеріалів справи позивач як підставу заявленого
позову поклав договір підряду від 02.01.2003 р. б/н та виконання
комплексу загальнобудівельних робіт по об’єкту Салон мебелі по
пр. Б. Хмельницького в м. Донецьку.
У визначенні статті 41 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угодами є дії
громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або
припинення цивільних прав або обов’язків.
Відповідно до ст. 4 цього ж Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні права і
обов’язки виникають внаслідок інших дій громадян і організацій.
Зі змісту вказаного договору випливає, що сторони обумовили
обсяг виконуваних позивачем робіт, попередню вартість цих робіт,
оплату їх відповідачем у п’ятиденний термін після підписання
актів за Ф-2КБ, як і обов’язок замовника (відповідача)
забезпечити підрядника затвердженою проектно-кошторисною
документацією (а.с. 8).
Як посилався позивач договір виконувався, сторонами було
підписано акти виконаних робіт за формою КБ-28, довідки за
формою КБ-3 за січень – липень 2003р., відповідач частково
оплатив виконані роботи.
Суд цих пояснень не перевірив і оцінки не дав, а також тому, чи
повинна проектно-кошторисна документація погоджуватись
підрядником, як і те, чи не є незабезпечення (в разі
доведеності) замовником підрядника проектно-кошторисною
документацією свідченням саме неналежного виконання зобов’язання
замовником, а не як факт неукладеності договору.
Враховуючи викладене, визнати ухвалені судові рішення законними
і обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і
вирішити спір відповідно до встановленого та вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “П” задовольнит частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
22.01.2004р. та рішення господарського суду Донецької області
від 13.11.2003р. скасувати і справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції, в іншому складі суду.