ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2004                                    Справа N 33/508-03

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в   м.   Києві

касаційну  скаргу Торгівельно-виробничої фірми “С” на  постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2004  р.

у  справі за позовом Сахновщинської селищної ради до ТВФ “С” 

про   визнання договору недійсним

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на  неї,

суд

                       У С Т А Н О В И В:

У  вересні  2003  р.  Сахновщинська селищна  рада  пред’явила  у

господарський  суд  позов  до  ТВФ “С”  про  визнання  недійсним

договору  на  право користування землею на умовах довгострокової

оренди   з   правом  послідуючого  першочергового   викупу   від

14.07.2000 р.

Рішенням  господарського суду Харківської області від 25.09.2003

р.,  залишеним  без  змін  постановою Харківського  апеляційного

господарського  суду від 14.01.2004 р., позов  було  задоволено,

визнано недійсним договір на право користування землею на умовах

довгострокової   оренди  з  правом  послідуючого  першочергового

викупу від 14.07.2000 р.

У   касаційній  скарзі  відповідач  просить  змінити   постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2004 р.,

визнати недійсними розділи 1-4, 6 договору на право користування

землею,  а  розділ 5 залишити чинним., посилаючись на  порушення

судом норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Виходячи  з положень ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         (діяв на  період

виникнення  спірних правовідносин) недійсною є та угода,  що  не

відповідає вимогам закону.

Сторонами,  як  встановлено судом і підтверджується  матеріалами

справи,  був  укладений  14.06.2000  р.  б/н  договір  на  право

користування  землею на умовах довгострокової  оренди  з  правом

послідуючого першочергового викупу (а.с. 6-7).

За  приписом  ч.  3  ст. 13 та ч. 3 ст. 14 Закону  України  “Про

оренду землі” ( 161-14 ) (161-14)
         (в редакції, яка діяла на час укладення

спірного    договору)   договір   оренди    земельної    ділянки

посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

Відсутність   у   договорі  оренди  однієї  з   істотних   умов,

передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9,

13,  15  цього  Закону  ( 161-14 ) (161-14)
         є підставою  для  відмови  у

державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18  цього

Закону,  а  також для визнання договору недійсним відповідно  до

законів України.

Судом    достовірно    встановлено,   що    наведений    договір

довгострокової оренди землі нотаріально посвідчено не було, як і

не було включено до нього низку обов’язкових умов, визначених ч.

2 ст. 14 наведеного Закону ( 161-14 ) (161-14)
        .

За таких обставин суд мав підстави для задоволення позову.

При  цьому,  з  огляду  наявного між сторонами  іншого  договору

оренди     нежитлових    приміщень    від     14.07.2000     р.,

взаємопов’язаності  розділів спірного  договору,  суд  правильно

прийшов  до висновку про визнання договору недійсним  у  повному

обсязі.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Обґрунтовано   з  цим  рішенням  погодився  і  суд   апеляційної

інстанції.

Доводи  касаційної скарги не спростовують правильність ухвалених

судових рішень.

Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   -   111-12

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу Торгівельно-виробничої фірми “С” залишити  без

задоволення,     а    постанову    Харківського     апеляційного

господарського суду від 14.01.2004 р. без змін.