ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2004 Справа N 23-16/206 (6/190)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого)
Вовка І.В.
Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX" ЛТД
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду
від 02.12.2003 року
за заявою Відкритого акціонерного товариства "YYY" про
перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами
у справі
за позовом прокурора Дніпропетровської області в
інтересах Товариства з обмеженою
відповідальністю "XXX" ЛТД
до Відкритого акціонерного товариства "YYY"
про зобов'язання виконати договір або стягнення
суми,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 1995 року заступник прокурора Дніпропетровської
області звернувся до суду в інтересах ТзОВ "XXX" ЛТД з позовною
заявою до відповідача
про зобов'язання виконати договір або стягнення 7277687441 крб.,
посилаючись на те, що останній неналежним чином виконав зобов'язання
за договором №18 СН від 17.03.1993 року з поставки готової продукції
виробленої з давальницької сировини.
Доповідач -І.В. Вовк
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
09.01.1996 року зобов'язано ВАТ "YYY" передати ТзОВ "XXX" ЛТД у
добровільному порядку 181,526 тонн поліізоціонату до 20.02.1996
року, а при відсутності оплатити його вартість в сумі
72 772 687 441 крб. з підстав неналежного виконання відповідачем
зобов'язань за договором № 18 СН від 17.03.1993року.
Ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 21.05.1995
року змінено спосіб виконання зазначеного судового рішення і
звернуто стягнення на майно ВАТ "YYY".
У травні 2003 року ВАТ "YYY" звернулося до суду із заявою про
перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду
Дніпропетровської області від 09.01.1996 року, і просило зазначене
судове рішення та ухвалу суду від 21.05.1996 скасувати, і в позові
відмовити, посилаючись на те, що постановою прокуратури Черкаської
області від 15.05.2003 року встановлено факт підробки договору від
17.03.1993 року № 18 СН, з підстав якого було прийняте судове
рішення.
Під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у
суді першої інстанції відповідач уточнив заяву та просив визнати
недійсним договір від 17.03.1993 року № 18 СН і скасувати рішення
арбітражного суду Дніпропетровської області від 09.01.1996 року та
ухвалу цього ж суду від 21.05.1996 року і в позові відмовити.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.09.2003 року за результатами перегляду за нововиявленими
обставинами скасовано рішення арбітражного суду Дніпропетровської
області від 09.01.1996 року і визнано недійсним договір від
17.03.1993 року № 18 СН та в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
02.12.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що суд порушив і неправильно
застосував норми матеріального та процесуального права, і тому
просить прийняті ним рішення скасувати, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Відзиви на касаційну скаргу від прокурора і відповідача до суду не
надходили.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою прокуратури
Черкаської області від 15.05.2003 року встановлено факт підробки
договору від 17.03.1993 року № 18 СН, на підставі якого було
прийнято рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від
09.01.1996 року про зобов'язання відповідача передати позивачу
181,526 тонн поліізоціонату в добровільному порядку до 20.02.1996
року, а при відсутності видати наказ про стягнення його вартості.
Відповідно до вимог ст.112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало
законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Згідно п.п.5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
27.02.1981 № 1 ( v0001700-81 ) (v0001700-81)
(із змінами), як нововиявлені
можуть розглядатись обставини, що обгрунтовують вимоги або
заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного
вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, але
про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Суди повинні виходити з того, що посилання в заяві на наявність у
матеріалах справи фальшивих документів чи вчинення в даній справі
злочинних дій сторонами, іншими особами, які беруть участь у
справі, за загальним правилом визнається підставою для перегляду
судового рішення, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що
набрав законної сили.
У випадках, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне
діяння, провадження в кримінальній справі не може бути закінчене
постановленням вироку, на підтвердження наявності вказаних
обставин суд може врахувати постанову слідчих органів за
результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального
судочинства, якщо її винесено в суворій відповідності із законом.
Отже, суд, враховуючи постанову прокуратури, мав підстави для
перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, що
відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Разом з цим, є правильним і висновок місцевого господарського
суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про скасування
судового рішення за нововиявленими обставинами та визнання
недійсним договору, на підставі якого було прийняте зазначене
рішення суду і відмову в позові, оскільки такий висновок
обгрунтовується повно встановленими обставинами справи та
відповідає вимогам законодавства.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Таким чином, оскаржені судові рішення грунтуються на повно
встановлених обставинах справи, яким дана правильна юридична
оцінка, і тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" ЛТД
залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 02.12.2003 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
С у д д і: І. Вовк
П.Гончарук