ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 19.05.2004                                      Справа N Б26/8/02
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 28.10.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого Удовиченко О.С.
     суддів: Яценко О.В., (доповідач у справі) Продаєвич Л.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні  скарги
ТОВ "Спецтехнологія"
     на постанову Дніпропетровського  апеляційного  господарського
суду від 18.12.2003 р.
     у справі N  Б26/8/02  господарського  суду  Дніпропетровської
області
     за позовом Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська
     до ВАТ       "Дніпропетровський       силікатний      завод",
м. Дніпропетровськ
     про банкрутство
     розпорядник майна Ромашко Р.М.
     в судовому засіданні взяли участь представники сторін:
     від розпорядника  майна  Толкачов   Є.В.   дов.   N   1   від
25.04.2004 р.
     від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська:
     Черненко О.О. дов. N 8889/10/10-1 від 12.05.2004 р.
     від ЗАТ "Укрмашнафтогазлізинг"
     Кузнєцов В.В. дов. N 4-ю/04 від 08.01.2004 р.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
06.02.2002  року  за  заявою Лівобережної МДПІ м.  Дніпропетровськ
порушено провадження  у  справі   N   Б26/8/02   про   банкрутство
ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод".
 
     11.10.2002 р.   в   газеті   "Голос   України"   N  187  було
опубліковане оголошення  про  порушення  справи  про   банкрутство
ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод".
 
     Ухвалою господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
25.03-31.03.2003 р.  (суддя:  Камша Н.М.) визнано  грошові  вимоги
ТОВ "Спецтехнологія" до боржника на суму 265006 грн. 14 коп.
 
     Не погоджуючись    з    даною   ухвалою,   Лівобережна   МДПІ
м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу до Дніпропетровського
апеляційного господарського   суду,  в  якій  просило  ухвалу  від
25.03-31.03.2003 року у справі N Б26/8/02 скасувати.
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського
суду  від  02.07.2003  року  (а.с.  67) ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від  25.03-31.03.2003  р.  скасовано  та
грошові вимоги   ТОВ   "Спецтехнологія"   до   боржника   на  суму
265006 грн. 14 коп. відхилено.
 
     Постановою ВГСУ  від  10.09.2003  р.  (а.с.   94)   скасована
постанова  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
02.07.2003 року,  справа  в  частині   розгляду   грошових   вимог
ТОВ "Спецтехнологія"   до   боржника  передана  на  новий  розгляд
Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського
суду від 18.12.2003 р. (судді: Джихур О.В., Ясир Л.О., Виноградник
О.М.) апеляційна скарга  задоволена,  ухвала  господарського  суду
Дніпропетровської області   від  25.03-31.03.2003  року  у  справі
N Б26/8/02  скасована;  грошові  вимоги  ТОВ  "Спецтехнологія"   у
сумі 265006 грн. 14 коп. відхилені.
 
     Постанова мотивована    тим,    що    вимоги    за   векселем
N 65305299613662 від  26.02.2002  р.  на  суму  217500  грн.  слід
визнати  поточними,  а  вимоги  на  суму  47506  грн.  14 коп.  не
підтверджені належними доказами.
 
     Не погодившись  з  винесеною  постановою   Дніпропетровського
апеляційного господарського     суду     від     18.12.2003     р.
ТОВ "Спецтехнологія"  звернулась  до  Вищого  господарського  суду
України  з касаційною скаргою,  в якій просило скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного    господарського     суду     від
18.12.2003 р.
 
     Судова колегія,   заслухавши   доповідь  судді  Яценко  О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги,  перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення,   дослідивши   правильність    застосування    судом
апеляційної  інстанції  норм процесуального та матеріального права
дійшла висновку,  про наявність правових підстав  для  задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
 
     01.11.2002 року кредитор заявив грошові вимоги до боржника на
суму 265006 грн.14 коп. Боржник визнав вимоги в повному обсязі.
 
     Апеляційний господарський суд вимоги щодо платежу за векселем
N  65305299613662  визнав  поточними,  так  як  вони виникли після
порушення провадження  у  справі  про  банкрутство,  але  з  таким
висновком  апеляційного  господарського  суду  погодитися не можна
оскільки,  як  встановлено  судами  попередніх  інстанцій  вказані
вимоги виникли із договору N СТ-81-99 від 30.08.1999 року.
 
     Тобто зобов'язання    у   боржника   виникло   до   порушення
провадження по справі про банкрутство.
 
     Мотиви, покладені  в   основу   оскарженої   постанови   суду
апеляційної  інстанції,  ґрунтуються на помилковому тлумаченні цим
судом положення ч. 3 ст. 4 Закону України  "Про  обіг  векселів  в
Україні"  ( 2374-14  ) (2374-14)
        ,  що  у  разі  видачі  (передачі)  векселя
відповідно до  договору  припиняються  грошові  зобов'язання  щодо
платежу  за  цим  договором та виникають грошові зобов'язання щодо
платежу за векселем.
 
     Висновок, що зобов'язання припинилось за договором, а виникло
зобов'язання  за  векселем є хибним.  Оскільки вексель був виданий
для розрахунку по договору N СТ-81-99 від 30.08.1999 року.
 
     Згідно з вимогами  ст.  1  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності боржника    або    визнання    його   банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         кредитори за вимогами  до  боржника,  які  виникли  до
порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними.
 
     Отже, господарський  суд обґрунтовано визнав вимоги кредитора
конкурсними,  так як вимоги кредитора до  боржника  по  оплаті  за
поставку  газу  виникли  до  порушення  провадження  у  справі про
банкрутство.
 
     Отже, форма розрахунку  не  змінює  суті  і  факту  боргового
зобов'язання.
 
     Висновок Дніпропетровського господарського суду, що вимоги на
суму 47506 грн.  14 коп. (залишок заборгованості за природний газ,
крім  заборгованості  по  векселю)  є  обґрунтованим  і відповідає
фактичним обставинам справи.
 
     Судами попередніх інстанцій,  встановлено, що кредитор згідно
договору  N СТ-81-99 від 30.08.99 р.  поставляв боржнику природний
газ  у  період  з  01.09.1999  р.  по  31.12.1999  р.   Поставлено
природного газу 3344,565 тис. куб. метрів вартістю 615725,94 грн.
 
     Факт поставки    природного   газу   підтверджується   актами
прийому-передачі обсягів природного газу за період  з  вересня  по
грудень 1999 року, які додані до матеріалів справи.
 
     Боржник частково  розрахувався  з  кредитором у 2000-2001 рр.
векселями,  грошовими коштами та поставкою  цегли.  26.02.2002  р.
боржник видав кредиторові простий вексель N 65305299613662 на суму
217500  грн.,  залишок  крім  заборгованості  по   векселю   склав
47506 грн.  14 коп., який підтверджується актом звірки розрахунків
між сторонами.
 
     За таких обставин,  судова колегія Вищого господарського суду
України   вважає   що  постанова  Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду від 18.12.2003  р.  у  справі  N  Б26/8/02  не
відповідає нормам чинного законодавства і підлягає скасуванню.
 
     На підставі наведеного та керуючись та ст.  ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу   ТОВ    "Спецтехнологія"    на    постанову
Дніпропетровського апеляційного     господарського     суду    від
18.12.2003 р. у справі N Б26/8/02 задовольнити.
 
     Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 18.12.2003 р. у справі N Б26/8/02 скасувати.
 
     Ухвалу господарського   суду  Дніпропетровської  області  від
25.03-31.03.2003 р. у справі N Б26/8/02 залишити без змін.