ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 Справа N 245/3-2003
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“П”
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
23.01.2004р.
у справі № 245/3-2003
за позовом Прокурора Пирятинського району Полтавської області в
інтересах держави в особі Полтавського територіального
представництва Національної компанії регулювання
електроенергетики України, ВАТ “П” та Пирятинської філії ВАТ “П”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Р” в особі філії ТОВ
“Рубі Роз Акрікол Ко. ЛТД”,
про стягнення 10701,37 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 28.11.2003р.
у задоволенні позову прокурора Пирятинського району Полтавської
області в інтересах держави в особі Полтавського територіального
представництва Національної компанії регулювання
електроенергетики України, ВАТ “П” та Пирятинської філії ВАТ “П”
до ТОВ “Р” в особі філії ТОВ “Р” про стягнення 10701,37 грн.
відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ВАТ “П” звернулося до
суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка відповідно
до ухвали Київського апеляційного господарського суду від
23.01.2004р. повернута без розгляду на підставі п. 4 ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(а.с.39).
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній
скарзі ВАТ “П” просить ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 23.01.2004р. скасувати та зобов’язати
апеляційний суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу ВАТ “П”
на рішення господарського суду Київської області від
28.11.2003р. у справі № 245/3-2003.
Скаржник вказує на порушення та неправильне застосування судом
апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм
процесуального права, а саме п. 4 ст. 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касацўйнўй інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга
подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, - з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд,
який розглянув справу (ч. 2 ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
При цьому, згідно ч. 4 ст. 51 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо заяву
про перегляд рішення (апеляційну скаргу) здано на пошту чи
телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не
вважається пропущеним.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення
місцевого господарського суду оформлено у відповідності до вимог
ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та направлено сторонам
28.11.2003р. (а.с.37 зворот).
Суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну
скаргу позивача, не врахував того, що апеляційна скарга
№ 01-5/7142 від 08.12.2003 р. на рішення суду першої інстанції
від 28.11.2003 р. (а.с.41), згідно з доданим до неї описом
вкладення поштового відправлення (а.с.45), була подана
скаржником до місцевого господарського суду в межах
десятиденного строку, встановленого для її подання –
08.12.2003р., з врахуванням приписів ч. 4 ст. 51 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене, не можна погодитись з висновком суду
апеляційної інстанції про повернення позивачу апеляційної скарги
без розгляду у зв’язку з пропуском процесуального строку для її
подання.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушено
норми процесуального права, у зв’язку з чим ухвала Київського
апеляційного господарського суду від 23.01.2004р. підлягає
скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для
розгляду апеляційної скарги ВАТ “П” по суті.
Сплачене скаржником державне мито у сумі 53,51грн. відповідно до
платіжного доручення № 3677 від 02.02.2004р. підлягає поверненню
на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
, оскільки касаційна скарга на ухвалу
суду про повернення апеляційної скарги державним митом не
оплачується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 111-5, 111-7,
111-9- 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “П”
задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
23.01.2004р. у справі № 245/3-2003 скасувати.
3. Справу передати до Київського апеляційного господарського
суду для розгляду апеляційної скарги № 01-5/7142 від 08.12.2003
р. Відкритого акціонерного товариства “П” по суті.
4. Видати Відкритому акціонерному товариству “П” довідку на
повернення з державного бюджету 53,51грн. державного мита,
сплаченого відповідно до платіжного доручення № 3677 від
02.02.2004р., повернувши з матеріалів касаційної скарги вказане
платіжне доручення.
5. Дану постанову надіслати всім учасникам процесу.