ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 Справа N 37/109
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача
відповідача
розглянув касаційну ДПІ у Жовтневому районі
скаргу м. Дніпропетровська
на постанову від 11.02.2004
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 37/109
за позовом ДПІ у Жовтневому районі
м. Дніпропетровська
до ТОВ “Айрон Трейд”
про визнання податкового зобов’язання.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
03.12.2003 (Суддя Н.Б. Кеся) в задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивачем неправомірно застосована
непрямі методи визначення податкових зобов’язань, крім того,
ціна, вказана позивачем,як звичайна, розрахована неправомірно.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського
суду (у складі головуючого: Герасименко І.М., суддів: Логвиненка
А.О., Швеця В.В.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі
скаргою позивача, постановою від 11.02.2004 рішення у справі
залишила без змін з тих же підстав.
Позивач з рішенням та постановою у справі не згоден, просить їх
скасувати як такі, що прийняті внаслідок неправильного
застосування норм матеріального права. Зокрема скаржник
посилається на те, що відповідно до п.п. 1.20.8,п. 1.20.,ст. 1
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
податковий орган має право, а не зобов'язаний
направляти платнику податків запит відносно обґрунтування рівня
договірних цін. При цьому, в якості звичайної ціни позивачем
врахована ціна, за якою колесотокарний верстат моделі 1836 М10
був проданий Криворізькому ДГМК “Криворіжсталь” 29.07.2002.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому
засіданні і зазначає таке.
В результаті проведення Державною податковою інспекцією у
Жовтневому районі м. Дніпропетровська діяльності товариства з
обмеженою відповідальністю компанії “Айрон Трейд” з питань
дотримання вимог податкового законодавства за період з
01.04.2002р. по 01.01.2003р. (акт перевірки від 28.05.2003р.)
встановлені наступні обставини. У липні місяці 2001р.
підприємство ТОВ Компанія “Айрон Трейд” придбало у Дочірнього
підприємства ТОВ Компанії “Айрон Трейд" - “Айрон-Пром”
колесотокарний верстат моделі 1836 М 10, згідно рахунку –
фактури № 03 від 20.07.2001р. у кількості 1 штука по ціні
2083350,0 грн. без ПДВ на загальну суму 2500020,0 грн. в
т.ч. ПДВ - 416670,0 грн.
Оплата за отриманий колесотокарний верстат моделі 1836 М10 була
здійснена товариством з обмеженою відповідальністю Компанією
“Айрон Трейд” простим векселем № 65305299499828 та становить
2500020,0грн.
ТОВ Компанія “Айрон Трейд” уклало угоду № 19 від 29.07.2002р. з
Криворізьким державним гірничо-металургійним комбінатом
“Криворіжсталь” на реалізацію колесотокарного верстата моделі
1836 М 10 у кількості 1 штука по ціні 1100000,0грн. без ПДВ на
загальну суму 1320000,0грн. в т.ч. ПДВ - 220000,0грн, Фактично
підприємством відвантажено верстат згідно рахунку - фактурі № 19
від 29.07.2002р. та податковій накладній № 58 від 29.07.2002р.
по ціні 941666,67грн. без ПДВ на загальну суму
1130000,0грн.И30000,0грн., в т.ч. ПДВ - 188333,33грн. ТОВ “Айрон
Трейд” було зроблено розрахунок коригування вартісних показників
до податкової накладної № 58 від 29.07.2002р. на суму
56500,0грн. в т.ч. ПДВ - 9416,67грн. Таким чином фактично
вартість і реалізації верстата колесотокарного моделі 1836 МЛО
становить 1073500,00грн. в т.ч. ПДВ 178916,67грн.
Відповідно до положень статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти, оцінювати докази.
При цьому слід зазначити, що посилання скаржника на неправильне
визначення відповідачем, судами першої та апеляційної інстанцій
ціни майна, яка мала бути застосована підчас податкової
звітності, відноситься до встановлення фактичних обставин
справи, що не відноситься до компетенції суду касаційної
інстанції, що позбавляє судову колегію можливості прийняти до
уваги твердження скаржника, оскільки згадані обставини були
достеменно встановлені підчас розгляду справи судами першої та
апеляційної інстанцій.
Не може бути прийнято до уваги і твердження скаржника про те, що
позивач нарахував податкові зобов'язання за непрямим методом у
зв'язку з ненаданням відповідачем підчас звітності документів,
підтверджуючих дійсну вартість колесотокарного станка, оскільки
як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій
було встановлено, що документи, які підтверджують ціну придбання
станка, перевіряючими посадовим особам позивача були надані.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку щодо
відповідності рішення та постанови вимогам чинного матеріального
та процесуального законодавства, підстав для їх скасування або
зміни не вбачається.
Керуючись вимогами ст.ст. 108, 111-5, 111-7 – 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 03.12.2003 та постанову від 11.02.2004 у справі
господарського суду Дніпропетровської області № 37/109 залишити
без зміни, а касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі
м. Дніпропетровська - без задоволення.