ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 Справа N 9/221
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Г. Фролової
за участю представників:
позивача А.А.А. - дов. від 01.11.2003 р.
відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємця Б.Б.Б.
на ухвалу від 26.01.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 9/221 господарського суду Полтавської області
за позовом Приватного підприємця Б.Б.Б.
до Державної податкової інспекції у м. Н-ську
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у
м. Н-ську від 12.05.2003 р. № 0001332304/0
ВСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Полтавської області від 24.11.2003р.
відмовлено у задоволенні позовних вимог.
04.12.2004р. позивач подав апеляційну скаргу на вказане рішення у
даній справі, яка була повернута без розгляду ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 19.12.2003р. на підставі
пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала мотивована доводами про те, що до скарги не додано належних
доказів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому
порядку і розмірі. В доданій до апеляційної скарги квитанції від
04.12.2003р. № 4096 про сплату державного мита у сумі 43 грн. не
зазначено код бюджетної кваліфікації та символ звітності банку, а
тому вона не може бути належним доказом сплати державного мита.
Усунувши зазначені в ухвалі від 04.12.2003р. недоліки, позивач
12.01.2004р. повторно звернувся з апеляційною скаргою до
Харківського апеляційного господарського суду з клопотанням про
відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.
Клопотання мотивоване усуненням недоліків, допущених при поданні
апеляційної скарги від 04.12.2003р., а також тим, що копію ухвали
господарського суду м. Києва від 19.12.2003р. отримано ним лише
26.12.2003р., тобто вже поза межами десятиденного строку,
встановленого для оскарження судового рішення в апеляційному
порядку.
Ухвалою від 26.01.2004р. Харківський апеляційний господарський суд
відмовив позивачу в задоволенні клопотання про відновлення
пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення
господарського суду Полтавської області від 24.11.2003р. у даній
справі.
У мотивувальній частині ухвали зазначено, що Харківський
апеляційний господарський суд не вважає усунення недоліків по
сплаті державного мита у встановленому законом порядку поважною
причиною пропуску строку для апеляційного оскарження. Інших
обґрунтованих доказів поважності причин пропуску строку заявником
надано не було.
ПП Б.Б.Б. подав до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
26.01.2004р., просить її скасувати як таку, що не відповідає
нормам процесуального права.
Заявник у касаційній скарзі вказує на те, що фактично держмито за
квитанцією від 04.12.2003р. № 4096 на суму 43 грн. було своєчасно
сплачено та перераховано до державного бюджету меморіальним
ордером № 801, що підтверджується довідкою H-ського регіонального
управління "SSS" від 08.01.2004р. № 34. та від 09.01.2004р. № 50.
Крім того, заявник звертає увагу суду на те, що частиною 4 статті
97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2
і 3 частини першої цієї статті ( 1798-12 ) (1798-12)
, сторона у справі має
право повторно подати апеляційну скаргу.
ДПІ у м. Н-ську відзив на касаційну скаргу не надіслано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутнього у
судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування Харківським
апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що сторони у справі мають право подати
апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не
набрало законної сили.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог статті 84 цього Кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе
протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, первісна апеляційна скарга на
рішення господарського суду Полтавської області від 24.11.2003р.
подана позивачем до Київського апеляційного господарського суду
04.12.2003р.
Вказана апеляційна скарга була повернута без розгляду ухвалою
Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2003р. на
підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Частиною четвертою статті 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що після усунення обставин,
зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті
( 1798-12 ) (1798-12)
, сторона у справі має право повторно подати апеляційну
скаргу.
Позивач цим правом скористався, подавши 12.01.2004р. належно
оформлену апеляційну скаргу повторно з клопотанням про відновлення
пропущеного процесуального строку та додавши до неї всі необхідні
докази, в тому числі, довідки H-ського регіонального управління
"SSS" від 08.01.2004р. № 34. та від 09.01.2004р. № 50, якими
підтверджувався факт сплати державного мита у сумі 43 грн. та
зарахування його до державного бюджету за квитанцією від
04.12.2003р. № 4096.
Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони, прокурора чи зі
своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску
встановленого законом процесуального строку поважною і відновити
пропущений строк.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду
відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом
обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку
суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку
оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його
відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи не
поважності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення
процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного
захисту порушених прав особи. Тому пропуск строку внаслідок
усунення стороною недоліків при поданні апеляційної скарги, які
підтверджують фактичну сплату державного мита у встановленому
розмірі та порядку при первинному зверненні з апеляційною скаргою,
беручи до уваги при цьому стислий термін усунення вказаних
недоліків, не може в даному випадку розглядатися як такий, що
вчинений без поважних причин.
Враховуючи наведені обставини, ухвала Харківського апеляційного
господарського суду від 26.01.2004р. не відповідає нормам
процесуального права і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 53, пунктом 2 статті
111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу від 26.01.2004 р. Харківського апеляційного господарського
суду у справі № 9/221 господарського суду Полтавської області
скасувати, апеляційну скаргу від 12.01.2004р. з матеріалами справи
скерувати до Харківського апеляційного господарського суду для
здійснення апеляційного провадження.
Касаційну скаргу ПП Б.Б.Б. задовольнити.
Головуючий Т. Дроботова
Су д д і Н. Волковицька
Г. Фролова