ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 Справа N 14/1545
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за
цінами в Н-ській області, м. Н-ськ (далі - Інспекція)
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
17.02.2003
зі справи № 14/1545
за позовом Інспекції
до товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", с. Ч-ськ
Н-ського району Н-ської області (далі - ТОВ "ХХХ")
про стягнення 49010,00 грн. фінансових (штрафних) санкцій.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Інспекції: А.А.А.,
ТОВ "ХХХ": не з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.06.2003
позов задоволено з ТОВ "ХХХ" в доход державного бюджету стягнуто:
49010,00 грн. фінансових (штрафних) санкцій; 490,10 грн.
державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано посиланням на
те, що рішення Інспекції про застосування фінансових (штрафних)
санкцій від 08.01.2003 №1 ТОВ "ХХХ" не оскаржено; позов є
обґрунтованим і підтверджується належними доказами.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 назване рішення скасовано, а в задоволенні позову
відмовлено з тих мотивів, що ТОВ "ХХХ" відповідно до Закону
України від 17.06.99 № 758-ХІV "Про державне регулювання
виробництва і реалізації цукру" ( 758-14 ) (758-14)
, постанови Кабінету
Міністрів України від 01.03.2001 № 201 "Деякі питання державного
регулювання виробництва і реалізації цукру з буряків урожаю 2001
року" ( 201-2001-п ) (201-2001-п)
, Порядку визначення мінімальних цін на буряки
та цукор ( 868-2000-п ) (868-2000-п)
, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 02.06.00 № 868 "Про деякі питання державного
регулювання виробництва і реалізації цукру" ( 868-2000-п ) (868-2000-п)
, не
здійснювало реалізацію цукру - піску за договорами
купівлі-продажу, а виплатило натурою заробітну плату своїм
працівникам.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Інспекція просить скасувати постанову апеляційної інстанції і
передати справу на новий розгляд. Касаційну скаргу мотивовано
посиланням на те, що апеляційним господарським судом не було
прийнято до уваги пункт 3 статті 6 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і реалізації цукру" ( 758-14 ) (758-14)
, згідно з
яким мінімальні ціни на цукор встановлюються на рівні, що
забезпечує прибутковість даного виробництва, тобто не нижче
собівартості, а також листи Міністерства економіки від 16.10.2001
№ 53-33/1459 та Міністерства аграрної політики України від
18.10.2001 № 01-14/823, відповідно до яких передача цукру
працівникам повинна здійснюватися з обов'язковим дотриманням вимог
щодо мінімальних цін.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги.
Представник ТОВ "ХХХ" у судове засідання не з'явився.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника Інспекції, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- у грудні 2001 року ТОВ "ХХХ" реалізувало цукор пісок в кількості
12252,5 кг., вироблений з буряків урожаю 2001 року в рахунок
натуральної оплати праці працівникам за вирощування цукрових
буряків на загальну суму 24505,00 грн. або за ціною 2,00 грн. за
1 кг з урахуванням ПДВ, при мінімальній ціні - 2,37 грн.;
- за результатами перевірки додержання ТОВ "ХХХ" державної
дисципліни цін за період з 01.09.2000 по 16.12.2002, проведеної з
05.12.2002 по 20.12.2002, складено акт від 20.12.2002, в якому
зазначено про факти реалізації цукру-піску за цінами нижчими від
визначеної мінімальної ціни;
- Інспекцією прийнято рішення від 08.01.2003 № 1, яким із ТОВ
"ХХХ" за порушення державної дисципліни цін стягнуто у доход
державного бюджету штраф у розмірі 49010,00 грн.
Причиною спору у даній справі стала, на думку позивача, відмова
відповідача виконати рішення Інспекції про застосування до ТОВ
"ХХХ", штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Правові, економічні та організаційні засади державної політики
щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної
торгівлі цукром визначені Законом України "Про державне
регулювання виробництва і реалізації цукру" ( 758-14 ) (758-14)
.
Відповідно до статті 1 названого Закону ( 758-14 ) (758-14)
оптова торгівля
цукром - це діяльність з придбання та продажу цукру для його
наступної реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим
суб'єктам підприємницької діяльності; роздрібна торгівля цукром -
це діяльність з продажу цукру громадянам та іншим споживачам для
їх особистого некомерційного використання незалежно від форми
розрахунків.
Для державного регулювання ринку цукру Кабінетом Міністрів України
постановою від 01.03.2001 № 201 "Деякі питання державного
регулювання виробництва і реалізації цукру з буряків урожаю 2001
року" ( 201-2001-п ) (201-2001-п)
на період з 01.09.2001 до 01.09.2002
встановлено граничний розмір обсягів виробництва цукру квоти "А" -
2000 тис. тонн і мінімальну ціну на цукор квоти "А" у розмірі
2370,00 грн. за тонну (з урахуванням ПДВ).
Законом України "Про державне регулювання виробництва і реалізації
цукру" ( 758-14 ) (758-14)
визначено, що мінімальна ціна на цукор - нижня
межа ціни при укладанні угод купівлі-продажу на внутрішньому ринку
України в обсягах квоти "А" (стаття 1 Закону ( 758-14 ) (758-14)
).
Відповідно до пункту 6 Порядку визначення мінімальних цін на
буряки та цукор ( 868-2000-п ) (868-2000-п)
, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 02.06.00 № 868 "Про деякі питання державного
регулювання виробництва і реалізації цукру" ( 868-2000-п ) (868-2000-п)
,
мінімальні ціни на цукрові буряки та цукор є обов'язковими для
всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм
власності для визначення ціни на цукрові буряки та цукор під час
укладання угод купівлі-продажу.
Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд України
погоджується з висновком апеляційної інстанції про те, що дія
наведених нормативно-правових актів розповсюджується на угоди
купівлі-продажу цукру, а не на виплату заробітної плати
працівникам ТОВ "ХХХ" за вирощування цукрових буряків, як це
встановлено попередніми судовими інстанціями.
Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
заробітна плата це винагорода, яку власник виплачує
працівникові за виконану ним роботу.
Виплату заробітної плати працівникам натурою (за цінами не нижче
собівартості) передбачено статтею 23 Закону України "Про оплату
праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
.
Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд України вважає, що
постанова Житомирського апеляційного господарського суду від
17.02.2003 ухвалена з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, а тому відсутні передбачені законом підстави
для її скасування.
Керуючись статтями 111-9- 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги Державної інспекції з контролю
за цінами в Н-ській області відмовити.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
17.02.2003 зі справи № 14/1545 залишити без змін.
Суддя В. Москаленко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь