ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 Справа N 11/161А
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т. Б. - головуючого
Волковицької Н. О.
Гоголь Т. Г.
за участю представників:
позивача не з'явились (про час і місце судового засідання
повідомленні належно)
відповідача А.А.А. - дов. від 19.02.2004 p.
Б.Б.Б. - дов. від 10.01.2004 p.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Києва
на постанову від 18.02.2004 p. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 11/161А господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
до - Державної податкової інспекції у H-ському
районі м. Києва
- Відділення державного казначейства у H-ському
районі м. Києва
про стягнення 151 739,88 грн.
В С Т А Н О В И В
Рішенням від 28.01.2003 господарського суду м. Києва позовні
вимоги задоволено в повному обсязі: вирішено стягнути з Державного
бюджету України на користь ТОВ "XXX" суму процентів, нарахованих
за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості у розмірі
151739,88 грн.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 02.04.2003
рішення у справі змінив, відмовивши в позові до Відділення
Державного казначейства у H-ському районі м. Києва.
Постановою від 18.03.2003 Вищий господарський суд України залишив
без змін прийняте у справі рішення від 28.01.2003.
11.04.2003 ТОВ "XXX" звернулось до господарського суду м. Києва з
заявою про поновлення строку на пред'явлення наказу до виконання,
у зв'язку з тим, що рішення у даній справі було оскаржене в
апеляційному порядку, наказ на виконання рішення не видавався.
Ухвалою від 27.05.2003 господарський суд м. Києва (суддя Кот О.В.)
змінив порядок виконання рішення, поновив строк на пред'явлення
наказу до виконання та видав наказ на виконання рішення у даній
справі.
Ухвала мотивована тим, що рішення у справі було оскаржено в
апеляційному порядку, наказ на його виконання не видавався,
існували обставини, які робили неможливим виконання рішення, а
саме зміна бюджетних рахунків, з яких здійснюється відшкодування
податку на додану вартість.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у H-ському
районі м. Києва Київський апеляційний господарський суд (судді:
Фролова Г. М. - головуючий, Шипко В. В., Полянський А. Г.),
переглянувши ухвалу від 27.05.2003 в апеляційному порядку,
постановою від 18.02.2004 залишив її без змін з тих же підстав.
ДПІ у H-ському районі м. Києва подала до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 18.02.2004, в якій просить скасувати
прийняті ухвалу та постанову як такі, що не відповідають нормам
процесуального права.
З касаційної скарги вбачається, що ДПІ у H-ському районі м. Києва
оскаржує вказані судові акти в частині поновлення строку для
пред'явлення наказу до виконання, мотивуючи скаргу доводами про
неправильне застосування господарськими судами статті 118
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. А саме,
вважає помилковим висновок господарських судів про поважність
причин пропуску позивачем строку для пред'явлення наказу до
виконання, оскільки у осіннього було достатньо часу для
пред'явлення наказу до виконання.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
виконання рішення господарського суду
провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим
документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому
після набрання судовим рішенням законної сили.
Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не
пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови
або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання
судового рішення або після винесення ухвали про поновлення
пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання (стаття
118 цього ж кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Статтею 119 кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що у разі пропуску
строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних
господарським судом поважними, пропущений строк може бути
відновлено.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ на виконання рішення від
28.01.2003 господарським судом не видавався, оскільки рішення було
оскаржене до господарського суду апеляційної інстанції.
Вказане рішення набрало законної сили з моменту прийняття
постанови Київським апеляційним господарським судом за
результатами апеляційного перегляду, тобто 18.03.2003.
На виконання рішення у справі господарським судом м. Києва у
відповідності зі статтею 116 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
видано накази від 13.05.2003 про стягнення
основного боргу та від 27.05.2003 про стягнення судових витрат.
Разом з цим, оскаржуваною у справі ухвалою від 27.05.2003
господарський суд змінив порядок виконання прийнятого рішення та
поновив строк для пред'явлення до виконання наказу про стягнення
1636 грн. судових витрат.
Оскільки господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що раніше будь - які накази на виконання рішення у
справі не видавались, тобто накази від 13.05.2003 та від
27.05.2003 є первинними, колегія суддів вважає викладений в ухвалі
від 27.05.2003 висновок суду про необхідність поновлення строку
для пред'явлення наказу до виконання передчасним.
Таким чином, 27.05.2003 при винесенні оскаржуваної ухвали у
господарського суду м. Києва були відсутні підстави для
застосування статті 119 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо поновлення пропущеного строку для
пред'явлення наказу до виконання, зважаючи на те, що на вказану
дату такий строк ще не сплив.
Враховуючи наведене, касаційна інстанція вважає, що оскаржувані у
справі ухвала та постанова підлягають зміні шляхом виключення з
резолютивної частини ухвали абзацу 3, решту - слід залишити без
змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5 , 111-7, пунктом
5 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-13, 118, 119
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Києва залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 18.02.2004 p. та постанову
від 18.02.2004 p. у справі № 11/161А господарського суду м. Києва
змінити, виключивши з резолютивної частини ухвали абзац 3.
В решті - ухвалу та постанову залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Т. Гоголь