ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 Справа N 08/873
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Смілянської об'єднаної державної
судовому засіданні податкової інспекції Черкаської
касаційну скаргу області
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17.03.2004
у справі № 08/873
господарського суду Черкаської області
за заявою Акціонерного поштово-пенсійного
банку "Аваль" в особі Смілянської
філії
до Товариства з обмеженою
відповідальністю "АС"
про банкрутство
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.01.2004 р. у
справі № 08/873 відмовлено Смілянській об'єднаній державній
податковій інспекції у визнанні конкурсним кредитором у справі про
банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АС".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 ухвалу господарського суду Черкаської області від
22.01.2004 р. у справі № 08/873 залишено без змін, а апеляційну
скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції - без
задоволення. Смілянська об'єднана державна податкова інспекція
(далі по тексту -Смілянська ОДПІ), звертаючись з касаційною
скаргою, не погоджується з прийнятим судовим рішенням, тому
просить постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 р. та ухвалу господарського суду Черкаської області від
22.01.2004 р. скасувати, та направити справу на новий розгляд до
господарського суду Черкаської області, посилаючись на допущені
судом порушення норм матеріального права, а саме, ст.1 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, абз. 10 ст. 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки", п. 3 ст. 9 Бюджетного Кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
, п.17 ст.2 Закону України "Про державний
бюджет на 2004 рік", у зв'язку з чим, на думку скаржника,
унеможливив податковий орган провести дії по стягненню
заборгованості з платника податків до бюджету та фактично звільнив
його від відповідальності за порушення норм діючого законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України,
В С Т А Н О В И Л А :
Смілянська ОДПІ звернулась із заявою до господарського суду
Черкаської області щодо визнання її конкурсним кредитором
Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" на суму 3988,34 грн.
(заборгованість перед бюджетом по штрафним санкціям за порушення
норм з регулювання обігу готівки)
Апеляційний господарський суд, залишаючи в силі ухвалу місцевого
господарського суду про відмову в у визнанні Смілянської ОДПІ
конкурсним кредитором, обґрунтував свою позицію тим, що виходячи з
норми ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника та визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
витікає, що
органи державної податкової служби мають право бути кредитором
банкрута у випадках наявності у боржника зобов'язання щодо сплати
податків та зборів (обов'язкових платежів. Однак, штрафні санкції,
які передбачені п. 1 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
від 12.06.1995 р. № 436 у переліку видів податків та
зборів (обов'язкових) платежів, що справляються на території
України, відсутні, т у зв'язку з чим визнав заяву Смілянської ОДПІ
про визнання її кредитором банкрута на суму штрафу у розмірі
3988,34 грн. необґрунтованою і такою, що не ґрунтується на нормах
чинного законодавства.
Колегія суддів Вищого господарського суду, перевіривши матеріали
справи та висновки, встановлені судом апеляційної інстанцій, їх
відповідність чинному законодавству, приходить до висновку, що
касаційна скарга Смілянська ОДПІ підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до частини другої статті 2 закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
під податком і збором (обов'язковим
платежем) слід розуміти обов'язків внесок до бюджету відповідного
рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у
порядку і на умовах, що визначаються законами України про
оподаткування.
Згідно ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
в Україні справляються загальнодержавні і місцеві
податки і збори (обов'язкові платежу), вичерпний перелік яких
міститься у статтях 14 і 15 зазначеного Закону.
Таким чином, закон про систему оподаткування не відносить суми
неустойки (штрафи, пеню) і фінансові санкції, що стягуються до
бюджетів за порушення податкового законодавства до категорії
податків і зборів (обов'язкових платежів),
Згідно положення Закону України "Про державну податкову службу"
( 509-12 ) (509-12)
пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічноправовими
санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення
податкового законодавства.
Тому, при вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами
(обов'язковими платежами) при провадженні у справах про
банкрутство, слід виходити з того, що суми пені, штрафів та інших
штрафних чи фінансових санкцій не враховуються.
Розмір штрафів і пені відповідно до частини другої ст.15 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
має бути включений до реєстру вимог
окремо та задовольнятися у шосту чергу відповідно до черговості
задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 31 зазначеного
Закону.
Оскільки при вирішенні даного спору господарські суди не звернули
уваги на вказані вимоги законів, тому постановлені у справі судові
рішення не можна визнати законними і обґрунтованими і вони
підлягають скасуванню, а справа направляється до місцевого
господарського суду на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід всебічно і повно з'ясувати
наведені вище обставини справи і об'єктивно оцінити докази, що
мають значення для справи і вирішення спору по суті, та прийняти
на підставі чинного законодавства нове рішення або ухвалу.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1 ст.
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової
інспекції Черкаської області від 16.04.2004 № 4417/10-061 у справі
№ 08/873 господарського суду Черкаської області задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 та ухвалу господарського суду Черкаської області від
22.01.2004 у зазначеній справі скасувати, а справу направити на
новий розгляд до господарського суду Черкаської області.