ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2004 Справа N 5/1411-41/367
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Стратієнко Л.В. розглянувши
касаційну скаргу АТ "Український інноваційний банк" в особі
Дрогобицької філії на рішення господарського суду Львівської
області від 20.11.2003 р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 24.02.2004 р. у справі N 5/1411-41/367 за
позовом прокурора м. Дрогобича в інтересах держави в особі
Дрогобицької ОДПІ до ЗАТ "Господарська спілка "Галичина",
дочірнього торгово-комерційного підприємства "Євронафта", 3-ті
особи: ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина", АТ "Укрінбанк" в
особі Дрогобицької філії про визнання недійсним рішення за участю
представників третіх осіб - Маленко М.О., Артемович В.М.
Рішенням господарського суду Львівської області від
20.11.2003 р. позов прокурора м. Дрогобича в інтересах держави в
особі Дрогобицької ОДПІ задоволено частково; визнано недійсним
рішення Правління ЗАТ "Господарська спілка "Галичина", оформлене
протоколом N 26 від 15.11.2000 р. про передачу майнових комплексів
АЗС в статутний фонд ДТКП "Євронафта"; визнано недійсним наказ
голови Правління ЗАТ "Господарська спілка "Галичина" N 151 від
28.12.2000 р. про передачу майнових комплексів АЗС в статутний
фонд ДТКП "Євронафта"; зобов'язано повернути ЗАТ "Господарська
спілка "Галичина" від ДТКП "Євронафта" майнові комплекси АЗС, що
знаходяться в м. Львові по вул. Липинського, 54-а, в с. Тростянець
Миколаївського району Львівської області ур. "Трикутник" N 2, в
м. Жидачеві по вул. Галицького, 78, в м. Ходорові по
вул. Шевченка, 1, в м. Золочеві по вул. Львівській, в хуторі Рудня
Самбірського району, в с. Річки біля м. Рава-Руська Жовківського
району, в м. Буську по вул. Львіській, 36, в м. Броди по
вул. Об'їздній; в позовних вимогах про повернення ЗАТ
"Господарська спілка "Галичина" від ДТКП "Євронафта" АЗС в
смт. Краківець (митний перехід Краківець-Корчова) відмовлено;
стягнуто з ЗАТ "Господарська спілка "Галичина" доход Державного
бюджету України 1785 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
24.02.2004 р. рішення місцевого господарського суду від
20.11.2003 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі АТ "Український інноваційний банк" в
особі Дрогобицької філії просить скасувати рішення господарського
суду Львівської області від 20.11.2003 р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 24.02.2004 р., посилаючись на
те, що вони прийняті з порушенням норм законодавства, та прийняти
нове рішення, яким прокурору м. Дрогобича в інтересах держави в
особі Дрогобицької ОДПІ відмовити в позові.
Відзиви на касаційну скаргу від сторін по справі до суду не
надходили.
У справі з 13.05.2004 р. оголошувалась перерва.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників третіх
осіб, суд встановив наступне.
У січні 2002 р. прокурор м. Дрогобича звернувся до
господарського суду в інтересах держави в особі Дрогобицької ОДПІ
з позовом про визнання недійсними рішення Правління ЗАТ
"Господарська спілка "Галичина", оформлене протоколом N 26 від
15.11.2000 р., наказу голови Правління ЗАТ "Господарська спілка
"Галичина" N 151 від 28.12.2000 р. про передачу майнових
комплексів АЗС в статутний фонд ДТКП "Євронафта" ЗАТ "Господарська
спілка "Галичина" та про повернення ЗАТ "Господарська спілка
"Галичина" від ДТКП "Євронафта" майнові комплекси АЗС, передані в
статутний фонд, за переліком.
Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
з наступними змінами "Про
судове рішення" роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України, а обґрунтованим визнається рішення,
в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При розгляді справи суди не дотримались наведених роз'яснень
Верховного Суду України та не виконали вимог ст.ст. 84, 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому допустились прийняття помилкових рішень.
Так, предметом спору є недійсність рішень ЗАТ "Господарська
спілка "Галичина", оформлене протоколом N 26 від 15.11.2000 р.,
тому, задовольняючи позов, суди мали встановити правову підставу,
тобто конкретну норму матеріального права, якою слід керуватись у
вирішенні спору. Однак, судом ухвалене рішення без посилання на
норму закону, яка передбачає приписи визнання оспорюваних рішень
недійсними. Судовими інстанціями залишена поза увагою та
обставина, що позовна заява також не містить норму матеріального
права в якості підстави визнання недійсними рішень відповідача.
Наведені недоліки є безумовною підставою для скасування
судових рішень.
Стосовно суті спору слід зазначити наступне.
Суди визнали дії відповідача про передачу належного йому
майна до статутного фонду створеного ним дочірнього
торгово-комерційного підприємства "Євронафта" такими, що не
відповідають вимогам Указу Президента України від 04.03.1998 p.
N 167 ( 167/98 ) (167/98)
"Про заходи щодо підвищення відповідальності за
розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами". Цим
нормативним актом встановлено, що з дня виникнення податкової
заборгованості все майно і майнові права платника податків
перебувають у податковій заставі і його відчуження може
здійснюватись лише за письмовою згодою органів Державної
податкової служби. У зв'язку з знаходженням відповідача у
Державному реєстрі застав рухомого майна з липня 2000 р. передача
ним майна до статутного фонду створеного дочірнього підприємства
визнана неправомірною.
Такого роду висновки не відповідають матеріалом справи. Сам
позивач неодноразово стверджував у листах про відсутність у
відповідача податкової заборгованості на період передачі майна -
28-29.12.2000 р. (том 1, а.с. 19, том 2, а.с., 40, 63), що також
підтверджено Державною податковою адміністрацією у Львівській
області (том 2, а.с. 43). Факт відсутності податкової
заборгованості скасовує податкову заставу і відсутність письмового
оформлення цієї обставини в картці обліку, скасування запису в
реєстрі податкових застав, на що послався суд в своєму рішенні,
правового значення не мають та не обмежують господарюючий суб'єкт
розпоряджатись належним йому майном.
Посилання місцевого суду на наявність боргу по земельному
податку є не коректним, тому що позов не містить такого
обґрунтування позовних вимог, що є грубим порушенням передбачено
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
принципу змагальності сторін.
Фактично замість виконання покладеної на суд функції вирішення
спору ним за позивача наведені в рішенні докази, які в позові
відсутні.
Висновок про дату передачі майна до статутного фонду
дочірнього підприємства - 29.12.2000 р. міститься в постанові
Вищого господарського суду України від 04.02.2003 р. у справі
N 1/416-18/207 (том 2, а.с. 51-55), який має преюдиціальне
значення для даної справи.
Отже, і по суті спору ухвалені судові рішення не відповідають
наведеним нормам матеріального і процесуального закону.
Враховуючи те, що справа містить вичерпні докази в
підтвердження взаємовідносин сторін, які є достатніми для
вирішення спору, тому у справі ухвалюється нове рішення про
відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу АТ "Український інноваційний банк" в
особі Дрогобицької філії задовольнити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
20.11.2003 р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 24.02.2004 р. у справі N 5/1411-41/367 скасувати.
3. В позові відмовити.
4. Стягнути з Дрогобицької ОДПІ на користь АТ "Український
інноваційний банк" в особі Дрогобицької філії 892,50 грн.
державного мита.
5. Доручити господарському суду Львівської області видати
наказ.