ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 21/278
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів Дерепи В.І.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: Б.Б.Б., В.В.В.
відповідача: А.А.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу приватного підприємства "XXX"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18 листопада 2003 р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 26 лютого 2004 р.
у справі № 21/278
за позовом відкритого акціонерного товариства "YYY"
до приватного підприємства "XXX"
про стягнення 41 187,71 грн.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2003 р. позивач звернувся в господарський суд з вказаним
позовом, посилаючись на те, що 12.06.2000 р. між ним та
відповідачем було укладено договір № 83 (з додатками № 1 та № 2),
на виконання якого позивач передав відповідачу металоконструкції
загальною вартістю 121 615,07 грн., проте останній оплатив
поставлену продукцію частково його заборгованість за даним
договором становить 34 569,67 грн., які просив стягнути на його
користь, а також 2 386,7 грн. пені та 4 231, 34 грн. суми
індексації боргу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.11.2003 р. (суддя Алмазова І.В.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2004
р. (головуючий - Ясир Л.О., судді - Прудніков В.В., Чимбар Л.О.)
позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "XXX" на користь ВАТ
"YYY" 34 569,67 грн. боргу, 4148,36 грн. суми індексації боргу та
судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення місцевим
та апеляційним господарським судами норм матеріального і
процесуального права, просить постановлені у справі рішення
скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову
відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що виконання
позивачем зобов'язань за договором від 12.06.2000 р. № 83 та
передача відповідачу металоконструкцій на суму 121 615,07 грн.
підтверджується товаро-транспортними накладними, довіреностями,
специфікаціями (актами) на виготовлення продукції, заперечення
відповідача щодо поставки продукції не в повному обсязі не
підтверджені доказами, як і те, що між сторонами була домовленість
про проведення взаємозаліку суми боргу за вказаним договором та
суми збитків, заподіяних відповідачеві внаслідок поставки
позивачем бракованої продукції за договором № 62 від 10.04.2000 р.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції
без змін, відповідно до вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дав
належну оцінку всім доказам у справі та згідно ст.105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
навів мотиви з яких відхилив доводи відповідача про
неправильне включення позивачем у суму позову вартості
металоконструкцій, виготовлених на підставі інших договорів та про
проведення заліку взаємних вимог.
Згідно з ч.2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд касаційної
інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а
тому доводи касаційної скарги про недоведеність обставин які суд
апеляційної інстанції вважав встановленими, невідповідність
висновків суду обставинам справи не можуть бути предметом розгляду
в суді касаційної інстанції.
Доводи касаційної скарги про розгляд справи в незаконному складі
колегії суддів не грунтуються на вимогах закону, оскільки участь
судді у розгляді кількох справ між одними і тими ж сторонами та
постановлення у цих справах рішень не на користь позивача
відповідно до вимог ст.ст. 20, п.1ч.2 ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не може бути розцінена як розгляд справи у незаконному
складі колегії суддів.
Враховуючи викладене, підстав для скасування постановлених у
справі судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства "XXX" залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 18 листопада 2003 р. та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 26 лютого 2004 р. у справі №
21/278 - без змін.
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко