ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 2-16/10438-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
судді
суддів Савенко Г.В.
Яценко О.В.
розглянувши
касаційну Євпаторійської об’єднаної державної податкової
скаргу інспекції
на постанову від 23.12.2003р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-16/10438-03 Господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Військової частини № А-2677
до Євпаторійської об’єднаної державної податкової
інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників:
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.09.2003р. у справі № 2-16/10438-03 (суддя Омельченко В.А.),
яке залишено без змін постановою від 23.12.2003р.
Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія
суддів К.В.Волков, О.Г.Градова, Т.П. Фенько) позов Військової
частини № А-2677 до Євпаторійської об’єднаної державної
податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення задоволено.
Євпаторійська об’єднана державна податкова інспекція звернулася
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій просить суд скасувати постанову від 23.12.2003р.
Севастопольського апеляційного господарського суду у справі
№ 2-16/10438-03 Господарського суду Автономної Республіки Крим,
і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні
позовних вимог.
Згідно з розпорядженням виконуючого обов’язки Голови судової
палати Вищого господарського суду України Овечкіна В.Є. від
12.05.2004р., у зв’язку з відрядженням судді ПершиковаЄ.В., для
перегляду в касаційному порядку справ призначених до розгляду на
13.05.2004р. колегією суддів у складі: головуючого – Першикова
Є.В., суддів – Савенко Г.В., Ходаківської І.П. , утворено
колегію суддів в наступному складі: головуючий – Ходаківська
І.П. , судді – Савенко Г.В., ЯценкоО.В.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки
позивача було складено акт № 212/23-2 від 11.01.2002р. та
податковими повідомленнями-рішеннями № 00002123/0 від
18.11.2002р. та № 00002123/1 від 12.12.20002р. позивачу були
донараховані податкові зобов’язання з ПДВ в сумі 152360,49грн. і
у відповідності з п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
застосовані штрафні
санкції.
Як встановлено судом, 16.04.2003р. на підставі вищезазначеного
акту перевірки № 212/23-2 від 11.01.2002р. відповідачем було
прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення
№ 000016302/0 від 16.04.2003р., яким додатково до штрафу,
застосованого податковим повідомленням-рішенням № 00002123 від
18.11.2002р., застосовані фінансові санкції в розмірі 50% від
суми податкового зобов’язання на підставі п. 17.1.6 ст. 17
Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Предметом спору по даній справі є визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 000016302/0 від 16.04.2003р., яким
застосовані фінансові санкції в розмірі 50% від суми податкового
зобов’язання на підставі п. 17.1.6 ст. 17 вищевказаного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Колегія суддів зазначає, що згідно підпункту 17.1.6. ст. 17
Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
, у разі коли платника податків (посадову особу
платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення
від сплати податків або якщо платник податків декларує
переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить
до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий
платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом,
за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі
п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь
строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що
минули.
Тобто, до платників податків застосовуються санкції передбачені
вказаним пунктом лише у разі коли платника податків (посадову
особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо
ухилення від сплати податків, або якщо платник податків декларує
переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, і при цьому
саме ці порушення призводять до заниження податкового
зобов'язання у великих розмірах.
Як встановлено місцевим та апеляційним судом, в акті перевірки
та підчас розгляду справи податковою інспекцією не доведено факт
переоцінки або недооцінки об'єктів оподаткування або скоєння
злочину щодо ухилення від сплати податків.
За таких обставин, неправомірним є застосування ДПІ штрафних
санкцій визначених підпунктом 17.1.6. ст. 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Окрім того, в касаційній скарзі відсутні доводи ДПІ по суті
зазначених висновків місцевого та апеляційного судів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає постанову від
23.12.2003р. Севастопольського апеляційного господарського суду
правомірною, а касаційну скаргу такою, що не підлягає
задоволенню.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Євпаторійської об’єднаної державної податкової
ўнспекцўї залишити без задоволення.
Постанову від 23.12.2003р. Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-16/10438-03 Господарського суду
Автономної Республіки Крим залишити без змін.