ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2004                                       Справа N 18/650

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ВАТ державної енергогенеруючої

скаргу                       компанії “Ц”

на рішення                   господарського суду міста Києва від

                             15.12.2003 року

у справі за позовом          Державного ВАТ “Л”

до                           ВАТ державної енергогенеруючої

                             компанії “Ц”

про   стягнення 357 742, 25 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

у  жовтні  2003 року, ВАТ “Л” звернулось до суду з  позовом  про

стягнення з ВАТ “Ц” 257 874 грн. заборгованості по акцептованому

векселю та 99 867 грн. відсотків за користування коштами.

Рішенням  господарського суду міста Києва  від  15.12.2003  року

позов задоволено частково.

Постановлено  стягнути  з відповідача 257  874  грн.  боргу,  13

155,11 грн. відсотків та відшкодувати судові втирати.

У  касаційній  скарзі відповідач посилається на  неправомірність

стягнення  суми  векселя  і  відсотків  з  мотивів  пред‘явлення

векселя  поза  межами річного терміну з часу  його  складання  і

порушення судами справи про його банкрутство та просить  рішення

суду скасувати і відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши  суддю – доповідача, пояснення представників  сторін,

перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги судова

колегія  не  вбачає  підстав  для  її  задоволення  виходячи   з

наступного.

Із  наявних у справі матеріалів вбачається, що за умовами  угоди

між  позивачем у справі, ВАТ “Ц” в особі Зміївської  ТЕЦ  та  АТ

“СШ”   (а.с.   4)   було   узгоджено  погашення   заборгованості

відповідача у справі перед АТ “СШ”та останнього перед  позивачем

шляхом  акцепту  відповідачем емітованого  АТ  “СШ”  переказного

векселя на суму 257 874,27 грн.

30.10.2000  року позивач пред‘явив емітований АТ “СШ” переказний

вексель  № 80351878864189 від 25.10.2000 року відповідачу,  який

акцептував  його, зробивши запис на бланку векселя  та  зазначив

про це у акті від 30.10.2000 року.

На  підтвердження  заборгованості на зазначену  у  векселі  суму

сторони  склали  акт звірення розрахунків станом  на  01.11.2000

року.

Акцептувавши  вексель та підписавши відповідні угоди  відповідач

зобов‘язався здійснити платіж за пред‘явленням, на протязі  року

з часу складання акцептованого векселя.

При   цьому,  у  разі  неплатежу  позивач  вправі  вимагати  від

зобов‘язаної особи здійснення платежу у межах трирічного  строку

позовної  давності який обчислюється від дати  настання  терміну

платежу  та  вимагати  відсотки, розраховані  від  суми  векселя

згідно  ст. 48 Уніфікованого закону ( 995_009 ) (995_009)
         і Закону України

“Про  обіг  векселів в Україні” ( 2374-14 ) (2374-14)
        ,  а  тому  за  таких

обставин  суд правомірно постановив про стягнення заборгованості

і   підстав  для  скасування  судового  рішення  з  наведених  у

касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити   без   задоволення,   а   рішення

господарського суду міста Києва від 15.12.2003 року – без змін.