ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 14/175
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
суддів Савенко Г.В., Яценко О.В.
розглянувши касаційні скарги ДП "XXX" в особі ВП "YYY" та H-cької
ОДПІ
на постанову від 25.11.03 p.
Львівського апеляційного господарського суду
у справі №14/175
господарського суду Рівненської області
за позовом ДП "XXX" в особі ВП "YYY"
до H-cької ОДПІ
про визнання частково недійсною другої податкової вимоги
за участю представників сторін:
позивача : А.А.А. (дов. від 23.09.03 p. зареєстр. за № 3455)
Б.Б.Б. (дов. від 23.09.03 p. зареєстр. за № 3450)
відповідача: В.В.В. (дов. №98/10-10 від 10.01.04 p.) Л.Л.Л. (дов.
№411/10-10 від 02.03.04 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 13.05.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Марач
В.В.) від 25.07.03) позов задоволено з посиланням на
обгрунтованість позовних вимог.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського
суду у складі: головуючого Процика Т.С., суддів: Давида Л.Л.,
Юрченка Я.О. від 25.11.03 рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
ДП "XXX" в особі ВП "YYY" звернулось до Вищого господарського суду
України із касаційною скаргою на постанову Львівського
апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Закони України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
, "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
,
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому
просить її та рішення господарського суду першої інстанції
скасувати частково, визнавши частково недійсною другу податкову
вимогу H-cької ОДПІ від 08.11.01 №2/25 в частині передачі майна ВП
"YYY" в податкову заставу.
H-cька ОДПІ також звернулось до Вищого господарського суду України
із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому просить її та рішення
господарського суду першої інстанції скасувати, в позові
відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційні скарги на постанову Львівського апеляційного
господарського суду, заслухавши представників сторін, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а
також правильність застосування норм матеріального права відзначає
наступне:
H-cькою ОДПІ була направлена ВП "YYY" друга податкова вимога від
08.11.2001р., в якій за станом на 08.11.2001р. вказана сума
податкового боргу 23 555 272,25 грн. Одночасно, у зазначеній
вимозі містилося попередження про те, що починаючи з 30.12.1999р.,
всі активи ВП "YYY", включаючи грошові кошти, рухоме і нерухоме
майно та цінні папери, перебувають у податковій заставі.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№2181-ІІІ від
21.12.2000р.) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену
суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий
орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника податків - кошти,
матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або
фізичній особі за правом власності або повного господарського
відання.
Згідно із п.19.6. ст. 19 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
закони та інші нормативно-правові
акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.
Відповідно до п.6 ст.4 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
предметом застави не можуть бути об єкти державної власності,
приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові
комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що
знаходяться у процесі корпоратизації.
N-ні електростанції згідно із нормами підп. г) п.2 ст.5 Закону
України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
не
підлягають приватизації, як об'єкти, що мають загальнодержавне
значення. Також нормами Закону України "Про перелік об'єктів
державної власності, що не підлягають приватизації" ( 847-14 ) (847-14)
затверджений перелік об'єктів права державної власності, що не
підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, в який
включене ДП "XXX", відособленим підрозділом якого є "YYY".
Таким чином, господарські суди правомірно дійшли до висновку про
те, що оскільки відособлений підрозділ "YYY" Державного
підприємства "XXX" є об'єктом державної власності, приватизація
якого заборонена законодавчими актами, то всі його активи, в тому
числі і все майно, не може бути предметом податкової застави.
Крім того, відповідно до п.11.2 ст.11 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли податковим
боржником визнається платник податків, який не підлягає
приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його
активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу,
що забезпечує ведення його основної діяльності. Тому, господарські
суди правомірно дійшли до висновку про те, що не можуть бути
предметом застави активи позивача, які входять до складу цілісного
майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної
діяльності.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає чинному законодавству
і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційні скарги ДП "XXX" в особі ВП "YYY" та H-cької ОДПІ
залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
25.11.03 p. у справі №14/175 залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді : Г.Савенко
О.Яценко