ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 13/119
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка м. І.
суддів: Харченка В.М., Чабана В.В.
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
ВАТ “Херсонська не з’явився
поліграфічна фабрика”
ТОВ “Степноє” Дерн Г.В., Лошкарьов Д.О.
розглянувши касаційну ТОВ “Степноє”
скаргу
на ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від
03.06.2003р.
у справі № 13/119
господарського суду Херсонської області
за позовом ВАТ “Херсонська поліграфічна
фабрика”
до ТОВ “Степноє”
про стягнення 24 614, 79 грн.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.10.2003р.
касаційна скарга ТОВ “Степноє” від 05.07.2004р. за № 507
повернута без розгляду з посиланням на те, що скаржник не
зазначив суті порушення Запорізьким апеляційним господарським
судом при винесені ухвали від 23.06.2003р.норм матеріального чи
процесуального права, яка є предметом касаційного оскарження.
Крім того, в згаданій ухвалі зазначено, що скаржник не додав до
касаційної скарги самої апеляційної скарги з додатками. Вказана
обставина позбавила касаційну інстанцію можливості перевірити
правомірність повернення без розгляду апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду України від 20.01.2004р. ухвала
Вищого господарського суду України від 06.10.2003р. скасована, а
справа передана на розгляд до Вищого господарського суду України
з тих підстав, що касаційна скарга ТОВ “Степноє” відповідає
вимогам п. 4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки в ній
міститься посилання на порушення апеляційною інстанцією
ст.ст. 53, 86, 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Слід зазначити, що в цій постанові не зазначено номера та дати
касаційної скарги, яку, на думку Верховного Суду України, Вищий
господарський суд України повернув безпідставно, і яку саме
скаргу передається до Вищого господарського суду України на
розгляд по суті.
До касаційної скарги № 1106 від 06.11.2003р., адресованій
Верховному Суду України, додана касаційна скарга № 507 від
05.07.2003р.. Хоча в касаційній скарзі № 1106 не зазначено, що
Вищий господарський суд України ухвалою від 06.10.2003р.
повернув саме цю скаргу, але це випливає із її змісту.
Вказана скарга залучена до справи, однак в ній оскаржується
ухвала Запорізького апеляційного господарського суду не від
23.06.2003р., про що йдеться в ухвалі Вищого господарського суду
України від 06.10.2003р., а від 03.06.2003р..
Крім того, на доданій до касаційної скарги № 1106 від
06.11.2003р. касаційній скарзі № 507 від 05.07.2001р. міститься
виправлення вхідного номера Вищого господарського суду України,
таке ж виправлення міститься і на обкладинці справи.
В касаційній скарзі № 1106 від 06.11.2003р. зазначено, що на
адресу Вищого господарського суду України 12.09.2003р. було
направлено заяву про зупинення виконання судового рішення, яке
за твердженням скаржника, повернута разом з касаційною скаргою.
Однак в ухвалі Вищого господарського суду України від
06.10.2003р. про це не йдеться.
Із касаційної скарги № 1106 від 06.11.2003р. випливає, що
скаржник 12.09.2003р. надсилав до Вищого господарського суду
України заяву від 10.09.2003р. № 910. Вказана скарга до справи
залучена. На ній міститься відмітка про надходження цього
документа до Вищого господарського суду України 15.09.2003р. за
№ 02/1/4510 16.3/123. Але такий номер вхідної кореспонденції за
суддею-доповідачем не числиться.
Звертає на себе увагу та обставина, що в касаційній скарзі на
ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
03.06.2003р. міститься клопотання про відновлення процесуального
строку подання касаційної скарги до Вищого господарського суду
України. На думку скаржника отримання ним ухвали Запорізького
апеляційного господарського суду від 03.06.2003р. 09.06.2003р. є
поважною причиною пропуску процесуального строку подання
касаційної скарги. Однак ця думка помилкова, оскільки до
закінчення цього строку у скаржника було достатньо часу для
вчасного подання відповідної скарги.
Слід також зазначити, що в касаційній скарзі від 05.07.2003р.
дійсно міститься посилання на порушення апеляційною інстанцією
ст.ст. 53, 86, 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, але в цій скарзі не зазначено в чому
полягають ці порушення.
Із змісту згаданої касаційної скарги випливає, що, на думку ТОВ
“Степноє”, апеляційна інстанція при повторному отриманні
апеляційної скарги, після усунення відповідних недоліків
зобов’язана відновити пропущений процесуальний строк подання
апеляційної скарги. Але ця думка є помилковою, оскільки
відповідно до вимог ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд може
відновити пропущений процесуальний строк лише у випадку визнання
причин пропуску поважними.
В даному випадку апеляційна інстанція причини пропуску апелянтом
процесуальних строків не визнала поважними.
Жодних доказів на спростування такого висновку касатор не тільки
не подав, але і не навів.
За таких обставин касаційна інстанція не має правових підстав
для скасування оскаржуваної ухвали.
З метою прискорення розгляду скарги та встановлення
обґрунтованості відмови у відновленні строку на апеляційне
оскарження Вищим господарським судом витребувані у скаржника
(хоча він зобов’язаний був це сам зробити) оригінал апеляційної
скарги з додатками.
На виконання вимог Вищого господарського суду України скаржник
подав до суду апеляційну скаргу від 14.05.2003р. № 514
(незрозуміло чому касаційна скарга від 05.07.2003р. за № 507, а
апеляційна скарга від 14.05.2003р. за № 514) та клопотання від
14.05.2003р. за № 514/1 про відновлення пропущеного
процесуального строку подання апеляційної скарги із якого
випливає, що апелянт вважає повернення вперше поданої
апеляційної скарги ухвалою Запорізького апеляційного
господарського суду від 29.04.2003р. - безпідставним, оскільки
він надав належні докази направлення копії апеляційної скарги
іншій стороні, а саме квитанцію.
Факт подачі до апеляційної інстанції доказу іншій стороні копії
апеляційної скарги, а саме, квитанції № 2623 від 08.04.2003р.,
підтверджений ухвалою Запорізького апеляційного господарського
суду від 29.04.2003р..
Стосовно сплати державного мита, то в клопотанні зазначено, що
товариством сплачене державне мито, однак під час сплати сталися
зміни в реквізитах, згідно яких мало б перераховуватись
держмито, і він про ці зміни не знав. Апелянт вважає, що він
сплатив держмито, оскільки перерахував кошти до держбюджету.
Крім того, зазначає апелянт, для усунення сумнівів він ще раз
сплатив держмито.
В ухвалі Запорізького апеляційного господарського суду від
29.04.2003р., якою вперше була повернута апеляційна скарга ТОВ
“Степноє” зазначило, що скаржник не подав доказів сплати
державного мита в установленому порядку і разом з тим в ухвалі
зазначені реквізити для зарахування державного мита.
Із змісту цієї ухвали та супровідного листа господарського суду
Херсонської області від 14.04.2003р. вбачається, що скаржник до
вперше поданої апеляційної скарги на рішення господарського суду
Херсонської області від 31.03.2003р. доказів сплати державного
мита не додав.
Не подав цього доказу скаржник ні до Верховного Суду України, ні
до Вищого господарського суду України.
За таких обставин законних підстав для скасування ухвали
Запорізького апеляційного господарського суду немає.
Однак, враховуючи наявність постанови Верховного Суду України
від 20.01.2004р. та з урахуванням подання скаржником доказів
сплати державного мита при повторному поданні апеляційної скарги
(квитанція від 15.05.2003р.), Вищий господарський суд України
вважає за можливе скасувати ухвалу Запорізького апеляційного
господарського суду від 03.06.2003р., а апеляційну скаргу ТОВ
“Степноє” від 14.05.2003р. № 514 передати на розгляд до
Запорізького апеляційного господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 97, 111-5, 111-7, 111-9,
ч. 1 ст. 111-10, ст.ст. 111-11, 111-12, 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Степноє” задовольнити.
2. Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
03.06.2003р. у справі № 13/119 господарського суду Херсонської
області скасувати, а справу передати до Запорізького
апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного
провадження.