ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 1/102/1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну Регіонального відділення ФДМ
скаргу України по Чернігівській області
на постанову Київського апеляційного
господарського від 08.12.2003 року
у справі за позовом Регіонального відділення ФДМ
України по Чернігівській області
до Сільськогосподарського ТОВ “Р”,
Козелецького агропромислового
виробничого підприємства “АС”
про визнання недійсним договору № 144819 від 21.03.2001 року
В С Т А Н О В И В:
у березні 2002 року, регіональне відділення Фонду державного
майна України по Чернігівській області звернулось до суду з
позовом про визнання укладеного на біржі 21.03.2001 року між
сільськогосподарським ТОВ “Р” та підприємством “АС” договору
№ 144819 купівлі – продажу автомобіля МАЗ – 5554 недійсним з
мотивів порушення порядку його відчуження, без його на це згоди
при наявності обтяжень, передбачених договором купівлі – продажу
від 15.06.2000 року.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
16.10.2003 року позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
08.12.2003 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на помилковість
висновків апеляційного суду, неправильне застосування норм
матеріального права і просить постанову апеляційного суду
скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представників сторін,
зокрема і після оголошеної судом до 13.05.2002 року перерви,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги судова колегія не вбачає підстав для її задоволення
виходячи з наступного.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що за умовами
договору від 15.06.2000 року регіональне відділення Фонду
державного майна України по Чернігівській області продало
колективному сільськогосподарському підприємству “Б”
Козелецького району, правонаступником якого є СТОВ “Р” державне
майно цілісного майнового комплексу радгоспу “Б”, загальною
вартістю 745 043 грн. за 207 743 грн.
Платіж за цим договором повинен був здійснюватись щорічно
рівними частинами на протязі п‘яти років і у цей час покупець
брав на себе зобов‘язання при укладанні договорів відчуження
об‘єктів приватизації отримувати на це згоду продавця.
15.05.2002 року сторони зазначений вище договір розірвали і
згідно акту від 01.10.2002 року майно повернено у державну
власність.
При цьому була виявлена нестача окремих матеріальних цінностей,
зокрема відсутність автомобіля МАЗ – 5554, який був предметом
біржового договору купівлі – продажу від 21.03.2001 року і за
заявою позивача, рішенням господарського суду Чернігівської
області від 11.03.2003 року вартість відсутніх матеріальних
цінностей, включаючи спірний автомобіль стягнута на користь
держави з СТОВ “Р”.
Таким чином, на час пред‘явлення позову майно повернено у
державну власність шляхом стягнення його вартості, здійснено це
за ініціативою позивача, а тому апеляційний суд прийшов до
правильного висновку щодо відсутності порушення права державної
власності у даному випадку, обґрунтовано відмовив у задоволенні
позову і підстав для скасування постанови апеляційного суду з
наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського від 08.12.2003 року – без
змін.