ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 04/384-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
судді
суддів Савенко Г.В.
Яценко О.В.
розглянувши
касаційне Прокурора Жовтневого району м. Харкова
подання
на постанову від 21.01.2004р. Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 04/384-03 Господарського суду Харківської
області
за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в
інтересах держави в особі Державної податкової
інспекції в Жовтневому районі м. Харкова
до Приватного підприємця Панченка Олександра
Олексійовича
про стягнення 7427 грн. за рахунок активів
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах Держави в
особі ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова звернувся з позовом про
стягнення з приватного підприємця Панченко О.О. суми податкового
боргу в сумі 7427,00грн., звернувши стягнення на активи
боржника.
Рішенням господарського суду Харківської області від
21.10.2003року (суддя Григоров А.М.), яке залишено без змін
постановою від 21.01.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду (колегія суддів Олійник В.Ф., Гончар Т.В.,
Кравець Т.В.), в задоволенні позовних вимог відмовлено з
посиланням на те, що позивач сам мав право і можливість
здійснити заходи, направлені на стягнення коштів та реалізацію
активів відповідача на рахунок його узгодженого податкового
боргу, але своє право стягнення боргу в примусовому порядку
позивач не реалізував.
Прокурор Жовтневого району м. Харкова звернувся з касаційним
поданням до Вищого господарського суду України, в якому просить
скасувати рішення Господарського суду Харківської області від
16.10.2003року та постанову від 21.01.2004р. Харківського
апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення про
задоволення позовних вимог.
Згідно з розпорядженням виконуючого обов’язки Голови судової
палати Вищого господарського суду України Овечкіна В.Є. від
12.05.2004р., у зв’язку з відрядженням судді ПершиковаЄ.В., для
перегляду в касаційному порядку справ призначених до розгляду на
13.05.2004р. колегією суддів у складі: головуючого – Першикова
Є.В., суддів – Савенко Г.В., Ходаківської І.П. , утворено
колегію суддів в наступному складі: головуючий – Ходаківська
І.П. , судді – Савенко Г.В., ЯценкоО.В.
Розглянувши матеріали справи та касаційного подання,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне
подання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки
(акт перевірки № 17-119/179 від 23.04.2003 р.) позивачем були
винесені податкові повідомлення-рішення: № 17-119/63/3693 від
25.04.03р. та № 17-119/94/3694 від 25.04.03р. про застосування
та стягнення сум штрафних санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкового
законодавства на загальну суму 7427,00грн.
Згідно п. 5.2.1 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цўльовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове зобов'язання,
нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день
отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, відповідач отримав вказані
повідомлення-рішення, що підтверджується корінцями податкових
повідомлень-рішень. Апеляційного оскарження вищевказаних
нарахувань не здійснював. Таким чином суми податкового боргу
відповідача є узгодженими.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ввідної частини Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
цей
Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який
установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків
і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового боргу, як
податкового зобов'язання узгодженого платником податків або
встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а
також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.
Приписами пункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що
активи платника податків можуть бути примусово стягнені в
рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням
суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають
черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок
активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.
Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення –
це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок
погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження
його суми таким платником податків.
У зв’язку з цим, передбачений підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті
3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
судовий порядок звернення стягнення на активи
платника поширюється лише на випадки, коли сума податкового
боргу попередньо не узгоджена з платником.
Приписами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
визначений порядок погашення податкового
боргу платника податків за узгодженим податковим зобов’язанням
та порядок звернення стягнення на активи платника податків за
узгодженим податковим зобов’язанням.
Зокрема, приписами підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом,
заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного
результату, податковий орган здійснює за платника податків та на
користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел
погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення
коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності
- шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам),
обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму
податкового боргу або його частини. Продаж інших активів
здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного
його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового
органу.
За таких обставин, місцевий і апеляційний господарський суд,
правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог з огляду на
наведені приписи Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання Прокурора Жовтневого району м. Харкова
залишити без задоволення.
Постанову від 21.01.2004р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 04/384-03 Господарського суду
Харківської області скасувати залишити без змін.