ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 6/383-03-9814
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Стратієнко Л.В. розглянув
касаційну скаргу приватного підприємства "Діоніс" на рішення
господарського суду Одеської області від 14.01.2004 р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 р. у справі N 6/383-03-9814 за позовом
сільськогосподарського виробничого кооперативу "Росія" до
приватного підприємства "Діоніс", ТОВ "Агрофірма "Кулевча" про
визнання недійсним договору поруки, за участю представників
позивача - Ніколов С.С., ПП "Діоніс" - Щелков М.О.
Рішенням господарського суду Одеської області від
14.01.2004 р. позов сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Росія" задоволено та визнано недійсним договір поруки від
11.04.2003 р., укладений між позивачем, ПП "Діоніс" та ТОВ
"Агрофірма "Кулевча".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 р. рішення місцевого суду від 14.01.2004 р. залишено
без змін.
У касаційній скарзі ПП "Діоніс" просить скасувати рішення
господарського суду Одеської області від 14.01.2004 р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм законодавства, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні
позовних вимог СВК "Росія" відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити
рішення місцевого суду від 14.01.2004 р. та постанову апеляційного
суду від 17.02.2004 р. без змін, а скаргу - без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив наступне.
У грудні 2003 р. СВК "Росія" звернувся до господарського суду
з позовом про визнання недійсним договору поруки від
11.04.2003 р., укладений між ним, ПП "Діоніс" та ТОВ "Агрофірма
"Кулевча" та стягнення з відповідачів солідарно 85 грн. державного
мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Місцевий, апеляційний суди повно, всебічно дослідили докази
та доводи сторін, належно їх оцінили і дійшли обґрунтованих
висновків про задоволення позову та визнання недійсним договору
поруки від 11.04.2003 р. на підставі ст. 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
При цьому суди виходили з того, що спірний договір з сумою
зобов'язань в розмірі 1 042 000 грн. підписаний з боку позивача не
уповноваженою на те особою, оскільки відповідно до п. 10.3.6
Статуту позивача надання дозволу на укладення угод від імені СВК
"Росія" на суму більше 100 000 грн. віднесено до виключної
компетенції загальних зборів позивача, а такої згоди на укладення
договору поруки від 11.04.2003 р. надано не було. До того ж, із
протоколу загальних зборів позивача від 16.04.2003 р. вбачається,
що згода на укладення правлінням СВК "Росія" договорів на суму до
1 100 000 грн. дана загальними зборами після підписання спірного
договору.
Твердження відповідача 1 в касаційній скарзі про подальше
схвалення діями позивача договору, підписаного Головою правління
ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" ретельно досліджені апеляційним судом та
підставно відхилені як необґрунтовані. Посилання скаржника на
порушення прав третіх осіб, які не були залучені до участі в
справі - акціонерів позивача, як підставу скасування оскаржуваної
постанови, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими, а
ст.ст. 26, 27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає право вступу у
справу третіх осіб лише до прийняття рішення господарським судом.
До того ж, апеляційним судом підставно відхилені твердження ПП
"Діоніс" про порушення місцевим господарським судом ст. 77 ГПК
України, оскільки нез'явлення в судове засідання відповідача 2,
повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, не
перешкоджало розгляду справи.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на
недоведеність обставин справи та необхідності вирішення касаційною
інстанцією питань про надання переваги доказів відповідача над
іншими, тобто здійснення відмінної від місцевого та апеляційного
судів оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому до уваги не приймаються.
Отже, оскаржувані судові рішення відповідають матеріалам
справи, діючому законодавству, тому підстав для задоволення
касаційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від
14.01.2004 р. та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 17.02.2004 р. у справі N 6/383-03-9814 залишити без змін,
а касаційну скаргу приватного підприємства "Діоніс" - без
задоволення.