Вищий господарський суд України
 
                             П О С Т А Н О В А
                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.05.2004                                         Справа N 33/770
                               Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючої
суддів
 
за   участю   представників
сторін
                             присутній
від позивача                 не з'явились
від відповідачів
                             Державної  податкової  інспекції   у
розглянувши касаційну        Шевченківському районі міста Києва
скаргу
 
на ухвалу                    від 3 грудня 2003р.
 
господарського суду          міста Києва
 
за позовом                   Державної  податкової  інспекції   у
                             Шевченківському районі міста Києва
 
до                           Приватного підприємства  "Б"
 
до                           Підприємства "С" салону "СА"
 
про                          визнання недійсною угоди
 
Державною податковою інспекцією  у  Шевченківському  районі  міста
Києва  у листопаді 2003 р.  заявлений позов про визнання недійсною
усної  угоди,  укладеної  між  Приватним  підприємством   "Б"   та
Підприємством  "С"  салону  "СА"  шляхом  обміну  документами,  як
укладеної з метою,  що суперечить інтересам  держави  на  підставі
статті 49 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Позовні вимоги  мотивовані  тим,  що  приватне підприємство "Б" за
юридичною   адресою   не   знаходиться,   звітність   до   ДПІ   у
Шевченківському  районі  міста  Києва  останній  раз  подавало  за
серпень 2000р, відповідно до
 
відомостей зазначених    в    податковій    декларації    приватне
підприємство   "Б"   в  серпні  2000р.  не  здійснювало  будь-яких
господарських операцій,  податки не нараховувало та не сплачувало,
установчі   документи   приватного   підприємства   "Б"   рішенням
Радянського районного  суду  м.  Києва  від  23.05.2001р.  визнані
недійсними  з  моменту  його  реєстрації.  Наведене  дало підстави
податковій службі звернутись  з  позовом  про  визнання  недійсною
угоди,  як  такої,  що  укладена  завідомо з метою,  що суперечить
інтересам держави.
 
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2003р.  порушене
провадження  у справі і зобов'язано позивача подати суду докази на
підтвердження укладення усної угоди  між  Приватним  підприємством
"Б" та Підприємством "С" салону "СА"; уточнити яку саме усну угоду
між  відповідачами  позивач  просить  визнати  недійсною;   докази
чинності  рішення    Радянського суду міста Києва від 23.05.2001р.
№ 2-2010/2001р.  станом  на  день  розгляду  справи;  довідки  про
включення відповідачів до ЄДРПОУ на момент розгляду справи.
 
Ухвалою господарського  суду  міста  Києва  від  03.12.2003р позов
Державної податкової  інспекції  у  Шевченківському  районі  міста
Києва  залишено  без  розгляду  на  підставі  пункту  5  статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Ухвала
мотивована  тим,  що  позивач  не виконав вимог суду (зазначених в
ухвалі від 08.11.2003р.) щодо надання  необхідних  матеріалів  для
вирішення  спору,  оскільки  докази,  подані  ДПІ не підтверджують
обставини,  викладені у позовній заяві. В ухвалі зауважено про те,
що  ненадання  позивачем витребуваних судом документів перешкоджає
розгляду справи по  суті,  і  за  таких  обставин  позов  підлягає
залишенню без розгляду.
 
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва,
звернулась з касаційною  скаргою  до  Вищого  господарського  суду
України, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від
11.09.2003р скасувати як  таку,  що  прийнята  з  порушенням  норм
господарського процесуального права, справу передати на розгляд до
господарського суду  міста  Києва.  Державна  податкова  інспекція
наголошує  на  тому,  що  ухвалою  господарського суду міста Києва
неправомірно  залишений  без  розгляду  позов  податкової  служби,
відповідно   до   вимог   частини   5   статті  81  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  оскільки позивач  не
отримував  ухвалу про порушення провадження у справи,  посилаючись
на відсутність в журналі  вхідної  кореспонденції  відомостей  про
реєстрацію ухвали господарського суду міста Києва від 18.11.2003р.
№ 33/ 770.  Скаржник зазначає, що господарський суд порушив вимоги
статті   64  Господарського   процесуального   кодексу     України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  оскільки на надіслав стороні  ухвалу  про  порушення
провадження  у справі,  і,  таким чином,  не надав змоги Державній
податковій інспекціє  вжити  заходів  до  всебічного,  повного  та
об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
 
Заслухавши доповідь  судді,  перевіривши  наявні  матеріали справи
колегія суддів вважає,  що касаційна скарга  підлягає  задоволенню
частково, з таких підстав.
 
Залишаючи без   розгляду   позов  про  визнання  угоди  недійсною,
господарський суд виходив з того, що позивачем без поважних причин
не подано витребуваних судом доказів, які свідчать про наявність в
діях відповідачів мети,  завідомо суперечної інтересам  держави  і
суспільства   та   спрямованість   цих  дій  на  приховування  від
оподаткування доходів
 
Відповідно до частини 4 статті  57  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         до позовної заяви додаються документи,
які підтверджують обставини,  на яких ґрунтуються позовні  вимоги.
Тобто документи,  якими повинні підтверджуватись юридичні факти та
якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Характер поданих до
заяви документів визначається характером спору.
 
Неподання витребуваних  доказів,  без  яких  неможливо  розглянути
справу по суті відповідно до частини 2  статті  77  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          є  підставою  для
відкладення розгляду справи.
 
Господарський суд міста Києва необґрунтовано залишив позовну заяву
Державної  податкової  інспекції  у  Шевченківському  районі міста
Києва без розгляду на підставі пункту 5 статті  81  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  оскільки  умовою
застосування зазначеної норми  є  неподання  без  поважних  причин
витребуваних  господарським  судом  матеріалів,  проте  позивач  в
касаційній скарзі зазначає,  що ухвала про порушення провадження у
справи отримана ним не була, у зв'язку з чим він не мав можливості
виконати вимоги суду і з'явитись в судове засідання.
 
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає,  що ухвала  у  даній
справі  підлягає  скасуванню,  а  справа  скеруванню на розгляд до
господарського суду міста Києва.
 
На підставі викладеного,  керуючись пунктом 5 статті  81,  статтею
111-7,  пунктом 3 статті 111-9,  статтями 111-10,  111-11,  111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          Вищий
господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу  Державної податкової інспекції у Шевченківському
районі міста Києва задовольнити.
 
Ухвалу    господарського суду міста Києва від 03.12.2003р у справі
№ 33/770   скасувати.   Справу  скерувати  для  розгляду  по  суті
господарському суду міста Києва