ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13.05.2004 Справа N 40/343
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, доповідача, суддів, за участю представників сторін:
позивача відповідача
розглянувши касаційну скаргу Державної Холдингової Компанії "У" на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 січня
2004 року у справі за позовом Індивідуального приватного
підприємства М-на А.В. фірми "Е" до Державної Холдингової Компанії
"У" про стягнення 37397 дол. США,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з
позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 37397
дол. США. Заявою від 16.08.2002 року позивач уточнив свої позовні
вимоги і просив стягнути з відповідача збитки в сумі 37397 дол.
США і відновити строк позовної давності. Наступними заявами від
09.07.2003 року та від 18.09.2003 року позивач просив суд стягнути
з відповідача 50400 дол. США, як неотриманого ним доходу, 28133,80
дол. США за користування чужими грошовими коштами, зобов'язання
відповідача відкрити валютний рахунок, а також стягнення 37397
дол. США суми фактичних витрат на отримання і доставку товару,
13003 дол. США неотриманого прибутку, 7800 дол. США суми процентів
за кредити.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18 вересня 2003
року позов задоволений частково. Відновлений пропущений позивачем
строк позовної давності. Стягнуто з відповідача на користь
позивача 37397 дол. США, судові витрати. В решті позову
відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 9 січня
2004 року рішення суду залишене без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
та процесуального права.
Вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, виконуючи умови контракту №
49/97-12/110 від 8 грудня 1997 року і додаткової угоди від 1 січня
1998 року, ПКП "В" (Білорусь) 6 березня 1998 року відвантажило на
адресу Державноє Холдингової Компанії "У" 2400 залізничних шпал
типу 2А, що підтверджується залізничними накладними.
Судом першої інстанції вірно встановлено, а апеляційним
підтверджено, що власником шпал є позивач. Враховуючи, що шпали
були отримані відповідачем і передані ТзОВ "П", позивач заявив
вимоги про стягнення вартості шпал.
Згідно ст. 469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка одержала майно за
рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом
або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно
цій особі.
В разі неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі
повинна бути відшкодована його вартість, що визначається на момент
придбання.
Враховуючи, що між сторонами у справі договірні відносини по
поставці шпал відсутні, безпідставно придбане майно відповідачем
передано іншій організації без згоди власника, суд апеляційної
інстанції правильно встановив, що є порушеним право позивача по
володінню та розпорядженню належним йому майном, яке підлягає
захисту в суді. Тому, є правильним висновок місцевого суду про
задоволення позовних вимог позивача про стягнення вартості майна в
сумі 37397 дол. США.
При цьому, апеляційний господарський суд також правильно вважав,
що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про
відсутність визначених законом підстав відшкодування шкоди та
відмовив позивачеві в стягненні з відповідача неотриманого
прибутку в сумі 13003 дол. США і збитків, які виникли при сплаті
процентів по кредитним договорам в сумі 7800 дол. США.
Відповідно до ст. 76 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перебіг строку позовної
давності починається з дня виникнення права на позов. Право на
позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення свого права.
На підставі ч. 2 ст. 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо суд визнає
поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право
підлягає захистові.
З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, місцевий суд та
суд апеляційної інстанції правильно встановили, що позивачем строк
позовної давності пропущений з поважних причин і, тому, підлягає
відновленню.
З огляду на викладене, постанова суду відповідає вимогам закону та
обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 січня
2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу Державної
Холдингової Компанії "У" - без задоволення.