ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 13.05.2004                                       Справа N 29/588
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                  головуючого Ходаківської І.П.
                 суддів Савенко Г.В., Яценко О.В.
 
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м.Києва
 
на постанову від 03.12.03 p.
Київського апеляційного господарського суду
 
у справі №29/588
господарського суду м.Києва
 
за позовом ПП А.А.А.
 
до ДПІ у H-ському районі м.Києва
 
про   визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
 
                 за участю представників сторін:
 
позивача :   не з'явились
відповідача: не з'явились
 
Рішенням господарського  суду  м.Києва  (суддя  Усатенко І.В.) від
03.12.03   позов   задоволено,   визнано    недійсним    податкове
повідомлення-рішення   ДПІ   у   H-ському   районі   м.Києва   від
15.04.2003р.   №0002162310/0;    визнано    недійсним    податкове
повідомлення-рішення   ДПІ   у   H-ському   районі   м.Києва   від
20.06.2003р.  №0002162310/1;  стягнуто з  відповідача  на  користь
позивача 203 грн. судових витрат.
 
Постановою колегії суддів Київського  апеляційного  господарського
суду  у  складі:  головуючого Фролової Г.М.,  суддів:  Полянського
А.Г.,  Шипки В.В.  від 29.01.04 рішення  місцевого  господарського
суду залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
 
ДПІ у H-ському районі м.Києва звернулась до Вищого  господарського
суду   України  із  касаційною  скаргою  на  постанову  Київського
апеляційного господарського  суду,  вважаючи,  що  дана  постанова
прийнята  внаслідок  неправильного  застосування та порушення норм
матеріального права,  а  саме  Закону  України  "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        ,  а тому просить її та рішення
господарського   суду   першої   інстанції   скасувати,  в  позові
відмовити.
 
Колегія суддів Вищого  господарського  суду  України,  розглянувши
касаційну  скаргу  ДПІ  у  H-ському  районі  м.Києва  на постанову
Київського апеляційного господарського  суду,  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом,  а також
правильність  застосування  норм  матеріального  права   відзначає
наступне:
 
ДПІ у  P-ському  районі  м.Києва було проведено перевірку позивача
щодо  контролю  за  здійсненням  розрахункових  операцій  у  сфері
готівкового  та  безготівкового  обігу  суб'єктами підприємницької
діяльності,  за результатами якої було складено акт від  03.04.03.
На    підставі    даного   акту   відповідач   прийняв   податкове
повідомлення-рішення від 15.04.2003р. №0002162310/0, яким позивачу
відповідно   до   п.1   ст.17  Закону  України  "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування  та  послуг"  ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
          нараховано  132,25  грн.
штрафних санкцій.  (В межах процедури адміністративного оскарження
вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга
позивача  -  без  задоволення.  За  результатами  розгляду  скарги
відповідач  прийняв  податкове  повідомлення-рішення №0002162310/1
від 20.06.2003р.).
 
В акті перевірки,  зокрема,  зазначено,  що продавцем Б.Б.Б.  (між
продавцем   та   позивачем   укладений   трудовий   договір)  було
реалізовано проїзних квитків  на  загальну  суму  27,05  грн.  без
застосування реєстратора розрахункових операцій, чим було порушено
п.1   ст.З   Закону   України   "Про   застосування   реєстраторів
розрахункових  операцій у сфері торгівлі,  громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що між
позивачем  01.10.2002р.  та  КП "XXX" було укладено договір оренди
кіосків,  відповідно до якого ПП А.А.А.  орендує у КП "XXX" кіоски
по  продажу  абонементних талонів загальною площею 28,60кв.м,  які
знаходяться на балансі останнього,  в тому числі за  адресою  вул.
Ч-ська,  99.  В  орендованому  приміщенні  позивачем здійснювалась
реалізація товарів,  перелік яких погоджений з СЕС P-ського району
м.Києва  із застосуванням РРО,  який зареєстрований у ДПІ H-ського
району м.Києва.
 
Продавець Б.Б.Б.  знаходиться в трудових відносинах, як з КП "XXX"
(основне місце роботи), так і з позивачем (робота за сумісництвом)
і виконує трудові обов'язки по продажу разових квитків на проїзд в
міському  електротранспорті  та  абонементних  квитків на проїзд в
міському громадському транспорті КП "XXX". Разові квитки на проїзд
видаються Б.Б.Б.  для реалізації на підставі накладних форми №1 та
форми № 2 ( z0361-99 ) (z0361-99)
        , затверджених наказом Держбуду України №116
від 11.05.1999р.
 
Між КП "XXX" та ПП А.А.А.  відсутні угоди на реалізацію Б.Б.Б. або
від   її   імені   разових   квитків   на   проїзд   у    міському
електротранспорті  та  абонементних  квитків  на проїзд в міському
громадському транспорті КП "XXX".  Всі разові квитки на проїзд, що
реалізуються в кіоску розташованому за адресою вул.  Ч-ська, 99 та
виручка від їх реалізації належить КП "XXX".  Реалізація  вказаних
квитків   на   проїзд   в   міському  транспорті  провадиться  без
застосування РРО на підставі  пільгового  патенту.  З  урахуванням
викладеного,  господарськими  судами зроблено висновок про те,  що
при реалізації абонементних талонів та  разових  проїзних  квитків
продавець  Б.Б.Б.  діяла  від  імені  КП "XXX" та не мала правових
підстав  для   проведення   даної   операції   через   РРО,   який
зареєстрований за позивачем.
 
Відповідно до    п.І.ст.З   Закону   України   "Про   застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування  та  послуг"  ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
          суб'єкти підприємницької
діяльності,  які здійснюють  розрахункові  операції  в  готівковій
та/або  в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,
платіжних  чеків,  жетонів  тощо)  при  продажу  товарів  (наданні
послуг)  у  сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг
зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму  покупки
(надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому
порядку  та  переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори
розрахункових  операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових
документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або
у   випадках,   передбачених   цим   Законом,   із   застосуванням
зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
 
Пунктом 1 ст. 17 вищезазначеного Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         передбачено,
що  за  порушення  вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької
діяльності,  які  здійснюють  розрахункові  операції   за   товари
(послуги),  за  рішенням  відповідних органів державної податкової
служби України застосовуються фінансові  санкції  у  п'ятикратному
розмірі   вартості  проданих  товарів  (наданих  послуг),  на  які
виявлено  невідповідність  -  у  разі   проведення   розрахункових
операцій  на  неповну  суму  вартості  проданих  товарів  (наданих
послуг),  у  разі  непроведения   розрахункових   операцій   через
реєстратори   розрахункових   операцій,   у  разі  нероздрукування
відповідного розрахункового документа,  що  підтверджує  виконання
розрахункової   операції,   або  проведення  її  без  використання
розрахункової книжки.
 
Враховуючи, що господарськими судами було  встановлено.  що  товар
позивачу  не належав,  відповідно,  він і не здійснював реалізацію
даного товару та не міг проводити дану операцію через РРО,  а тому
судами  правомірно  було зазначено,  що позивач не порушував вимог
п.1   ст.З   Закону   України   "Про   застосування   реєстраторів
розрахункових  операцій у сфері торгівлі,  громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Таким чином,  місцевий та апеляційний господарські суди правомірно
зазначили,  що  у  відповідача  не  було  підстав для застосування
штрафних  санкцій  на    підставі  ст. 17   вищевказаного   Закону
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         саме до позивача.
 
З урахуванням  наведеного,  колегія  суддів  вважає,  що постанова
апеляційного  господарського  суду   відповідає   нормам   чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
 
Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу  ДПІ  у  H-ському  районі  м.Києва  залишити  без
задоволення.
 
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.03
p. у справі №29/588 залишити без змін.
 
Головуючий І.Ходаківська
Судді :    Г.Савенко
           О.Яценко