Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 27/423-03
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої
cуддів
розглянувши касаційну Державної податкової інспекції
скаргу у Київському районі м. Харкова
на постанову від 13 січня 2004 р.
Харківського апеляційного господарського суду
за позовом Державної податкової інспекції
у Київському районі м. Харкова
до Приватного підприємства "ДЕ"
до Товариства з обмеженою
відповідальністю "АС"
про визнання недійсною угоди
У судове засідання представники сторін не з'явились, повідомлені
належно про час і місце розгляду касаційної скарги
Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова у
вересні 2003 р. заявлений позов про визнання недійсною угоди, як
укладеної Приватним підприємством "ДЕ" та Товариством з обмеженою
відповідальністю "АС", з метою, що суперечить інтересам держави на
підставі статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Позовні
вимоги мотивовані тим, що ПП "ДЕ" за юридичною адресою не
знаходиться, звітності до ДПІ у Київському районі м. Харкова не
подавало, податки не нараховувало та не сплачувало, установчі
документи приватного підприємства "ДЕ" рішенням Куйбишевського
районного суду м. Донецька від 26.07.2002 визнані недійсними з
моменту його реєстрації. Наведене дало підстави податковій службі
вважати угоду укладеною з боку ПП "ДЕ" з метою, що завідомо
суперечить інтересам держави.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24 листопада
2003р., ухваленим суддею, відмовлено у задоволенні позовних вимог
про визнання недійсною угоди, укладеної між Приватним
підприємством "ДЕ" та Товариством з обмеженою відповідальністю
"АС", з огляду на вимоги статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
. Рішення господарського суду мотивоване тим, що
позивачем не доведено в чому саме полягала завідомо суперечна
інтересам держави і суспільства мета укладання угоди, а також є
недоведеною наявність в діях відповідачів умислу. У рішенні
зазначено про те, що податкова служба не надала доказів щодо
набрання законної сили рішенням Куйбишевського районного суду м.
Донецька від 26.07.2002, яким визнані недійсними установчі
документи приватного підприємства "ДЕ". Господарський суд дійшов
висновку, що оспорювана угода була укладена та виконана
відповідачами до набрання чинності згаданого рішення
Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26.07.2002. Наведене
визнане судом підставою для відмови у визнанні оспорюваної угоди
недійсною за ознаками статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від 13 січня
2004р. залишив перевірене рішення Господарського суду Харківської
області від 24.11.2003р. без змін з тих же підстав, а апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.
Харкова залишив без задоволення.
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова,
звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить рішення господарського суду Харківської
області та постанову апеляційного суду скасувати як такі, що
прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права,
а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої
вимоги, викладені в касаційні скарзі, ДПІ посилається на
неправильне незастосування господарськими судами до спірного
договору статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
приписами якої передбачено, що для визнання угоди укладеної з
метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства
недійсною, достатньо довести наявність умислу лише у однієї з
сторін. Вважає, що ДПІ, як позивач, довів наявність підстав, для
визнання недійсною угоди, укладеної між Приватним підприємством
"ДЕ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС", з метою, що
суперечить інтересам держави на підставі статті 49 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Зауважує на тому, що до угод, які
підпадають під ознаки статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та
юридичними особами доходів від оподаткування. Звертає увагу суду
на те, що визнання у судовому порядку установчих документів
суб'єкта підприємницької діяльності недійсним є підставою для
визнання недійсної угоди, укладеної таким суб'єктом
підприємницької діяльності.
Приватним підприємством "ДЕ" та Товариством з обмеженою
відповідальністю "АС" відзиви на касаційну скаргу не надіслано.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді,
переглянувши матеріали справи та розглянувши доводи касаційної
скарги, відзначає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави
і суспільства, є недійсною. Як зазначено в Постанові Пленуму
Верховного суду України "Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
дія цієї норми
поширюється на угоди, які порушують основні принципи існуючого
суспільного ладу, до них, зокрема, належать угоди, спрямовані на
приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування
доходів.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено та
підтверджено під час здійснення апеляційного провадження, що між
Товариством з обмеженою відповідальністю "АС" та Приватним
підприємством "ДЕ" 23.07.2002р. укладено договір № 53 на
проведення робіт по нанесенню селенового покриття на
електрофотографічні циліндри до копіювальних апаратів на загальну
суму 2008,8 грн. Одержання послуг ТОВ "АС" підтверджено актами
приймання-передачі виконаних робіт від 30.07.2002р., та від
8.08.2002р. На виконання цього договору ПП "ДЕ" виписувало
податкові накладні від 30.07.2002р. № 357 та від 8.08.2002р. № 374
з відображенням податку на додану вартість виконаних робіт. Як
встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Приватне
підприємство "ДЕ" за юридичною адресою не знаходиться, за весь
період діяльності підприємство звітність до податкового органу не
надавало і податків не сплачувало (хоч за спірною угодою одержало
доход і на підставі податкових накладних взяло на себе податкові
зобов'язання, які не виконало).
Посилання суду першої та апеляційної інстанції на недоведеність
факту створення ПП "ДЕ", а відтак і укладання спірної угоди, з
метою ухилення від сплати податків спростовуються рішенням
Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26.07.2002 про
визнання недійсними установчих документів цього підприємства з
моменту його реєстрації, оскільки цим судовим рішенням встановлені
факти реєстрації ПП "ДЕ" гр-ном Андрєєвим Д.С, який як засновник
підприємства не вів фінансово-господарської діяльності, рахунків у
банку не відкривав, звітних, банківських документів не підписував.
Ці обставини існували на час укладання угоди між відповідачами і у
суду відсутні правові підстави для сумніву щодо наміру таких
засновників не дотримуватись приписів законодавства та ухилятися
від сплати податків.
У зв'язку з викладеним, рішення і постанова у справі визнаються
такими, що підлягають скасуванню як прийняті з порушенням норм
матеріального права, а касаційна скарга податкової служби
задовольняється.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 49 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2003 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
13.01.2004 у справі № 27/423-03 скасувати. Позовні вимоги ДПІ у
Київському районі міста Харкова задовольнити.
Угоду, укладену між Приватним підприємством "ДЕ" та Товариством з
обмеженою відповідальністю "АС" на суму 2008,8 грн. визнати
недійсною. Стягнути з ПП "ДЕ", на користь ТОВ "АС" 2008,8 грн.
Стягнути з ТОВ "АС" в доход Державного бюджету 2008,8 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати накази на
виконання цієї постанови з зазначенням відповідних рахунків.
Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова задовольнити.