ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2004                                   Справа N 26/324

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  Остапенка м. І.

суддів:                      Харченка В.М., Чабана В.В.

     у відкритому судовому засіданні за участю представників      

ВАТ “Володимир-Волинський    Бак О.А.

консервний завод”

ТОВ “Торговий дім “Скло      не з’явився

Молдови”

розглянувши касаційну        ТОВ “Торговий дім “Скло Молдови”

скаргу

на постанову                 Київського апеляційного

                             господарського суду від

                             30.10.2003р.

у справі                     № 26/324

господарського суду          м. Києва

за позовом                   ВАТ “Володимир-Волинський

                             консервний завод”

до                           ТОВ “Торговий дім “Скло Молдови”

про   стягнення 12 038, 79 грн.

Рішенням  господарського суду м. Києва (суддя Пінчук  В.І.)  від

09.07.03р. в позові відмовлено.

Київський  апеляційний господарський суд (судді  Алданова  С.О.,

Сотніков   С.В.,  Шипко  В.В.)  переглянув  вказане  рішення   і

постановою  від 30.10.2003р. скасував його в частині  відмови  в

задоволенні  позовних вимог про стягнення з  ТОВ  “Торговий  дім

“Скло  Молдови” на користь ВАТ “Володимир-Волинський  консервний

завод”  9 528 грн. 42 коп. і в цій частині позов задовольнив.  В

решті рішення залишив без змін.

ТОВ  “Торговий  дім” “Скло Молдови” вважає постанову  такою,  що

суперечить  нормам матеріального та процесуального  права,  тому

просить  її  скасувати, а рішення місцевого  суду  залишити  без

змін.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника  позивача,

Вищий господарський суд України

                       В С Т А Н О В И В:

Відкритим     акціонерним    товариством    Володимир-Волинський

консервний  завод  заявлено позов до  ТОВ  “Торговий  дім  “Скло

Молдови”   про   відшкодування  збитків,  завданих   прихованими

недоліками продукції.

Обґрунтовуючи  свої  вимоги,  позивач  послався  на  те,  що  по

договору  №  09/001  від  28.01.2002р. отримав  від  відповідача

пляшки  в  кількості  15  456  шт.,  з  яких  4  581  пляшка  не

відповідала стандарту, через що залитий в неї сік зіпсувався.

Приймаючи  рішення про відмову в позові, місцевий  господарський

суд  виходив  з  того, що в даному випадку мала  місце  поставка

продукції і що позивач пропустив строк позовної давності.

Скасовуючи  рішення  місцевого  господарського  суду  в  частині

відмови в позові стосовно стягнення вартості продукції, яка була

залита  у  спірні  пляшки  і  через невідповідність  цих  пляшок

стандарту  прийшла в негідність та задовольняючи в  цій  частині

позов апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в даному

випадку йдеться про договір купівлі-продажу, тому строк позовної

давності,   передбачений  ст.  71  Цивільного  кодексу   України

( 435-15 ) (435-15)
        , не пропущено.

Вказаний висновок відповідає чинному законодавству та обставинам

справи.

Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1

ст.   111-9,  ст.  111-11  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий

господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

30.10.2003р.  у  справі № 26/324 господарського  суду  м.  Києва

залишити  без змін, а касаційну скаргу ТОВ “Торговий  дім  “Скло

Молдови” без задоволення.