ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 9/170
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
суддів Савенко Г.В., Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу H-ської об'єднаної державної
податкової інспекції
на постанову від 21.01.04 p.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі №9/170
господарського суду Кіровоградської області
за позовом ВАТ "XXX"
до H-ської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
позивача : А.А.А. (дов. №309 від 12.05.04 p.)
відповідача: не з'явились
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 13.05.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області (суддя Шевчук
О.Б.) від 31.10.03 позов задоволено з посиланням на
обгрунтованість позовних вимог.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у складі: головуючого Швець В.В., суддів:
Герасименко І.М., Логвиненко А.О. від 21.01.04 рішення місцевого
господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу без
задоволення.
H-ська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме ст.7 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому просить її та
рішення господарського суду першої інстанції скасувати, в позові
відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу H-ської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду,
заслухавши представника позивача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального права відзначає
наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що
08.07.2003 р. інспектором H-ської ОДПІ складено акт №122/1510
невиїзної перевірки дотримання граничних строків сплати
узгодженого податкового зобов'язання ВАТ "XXX".
Перевіркою, зокрема, встановлено, що відкритим акціонерним
товариством "XXX" в порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. ст.5
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
не сплачено суму податкового зобов'язання, зазначену у
поданих ним деклараціях, протягом десяти календарних днів,
наступних за останнім днем відповідного граничного строку сплати з
податку на додану вартість на суму 182010,50 грн.
На підставі даного акту H-ською ОДПІ 08.07.2003 р. винесено три
податкових повідомлення-рішення, в тому числі: №0003441530/0,
згідно якого з позивача підлягає стягненню за затримку на 30
календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми
податкового зобов'язання в розмірі 54420,20 грн. штраф в розмірі
10%, що складає 5442,02 грн.; №0003451530/0, згідно якого з
позивача підлягає стягненню за затримку на 90 календарних днів
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання
в розмірі 104418,98 грн. штраф в розмірі 20%, що складає 20883,80
грн. та №0003461530/0, згідно якого з позивача підлягає стягненню
за затримку на 91 календарний день граничного строку сплати
узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 23171,32 грн.
штраф в розмірі 50%, що складає 11585,66 грн..
Всього з позивача підлягає стягненню згідно вищезазначених
податкових повідомлень-рішень штрафних санкцій, застосованих
відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, в загальній сумі
37911,48 грн.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, у разі
коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом,
такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких
розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,
- у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми
податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми
податкового боргу.
Відповідно до п.2 Інструкції про порядок ведення державними
податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків
і неподаткових платежів ( z0304-99 ) (z0304-99)
, затвердженої наказом
Державної податкової адміністрації України №174 від 02.04.99 р. та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.05.99 р. за №
304/3597 оперативний облік платежів до бюджету ведеться відповідно
до порядку, встановленого для справляння платежів до бюджету на
підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та
своєчасність цих операцій. Такими документами згідно п.10 вказаної
інструкції ( z0304-99 ) (z0304-99)
є копії розрахункових документів про
сплату платежів до бюджету за безготівковим розрахунком.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що
відповідачем невірно розраховувались штрафні санкції. І
відповідачем безпідставно зараховано в погашення податкового боргу
за попередні звітні періоди сплату позивачем поточного боргу.
Крім того згідно статті 18 пункту 18.1 підпункту 18.1.2. Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 року до 1
січня 2001 року і не сплачений на день набрання чинності цією
статтею, може бути за бажанням платника податку розстрочений,
Господарськими судами було встановлено, що 23 березня 2001 року
підприємство ВАТ "XXX" звернулося до податкової інспекції з
листом, в якому просить провести списання податкової
заборгованості станом на 31 грудня 1999 року, пеню та штраф, також
розстрочити борг станом на 21 грудня 2000 року.
Порядок розстрочення податкового боргу визнай Положенням про
списання та/ або розстрочення податкового боргу платників податків
у зв'язку з відміною картотеки ( z0281-01 ) (z0281-01)
, затвердженим наказом
ДПА України від 1 березня 2001 року №81. Так, пунктом 3.1
( z0281-01 ) (z0281-01)
встановлено, що визначення сум податкового боргу, які
підлягають списанню та/або розстроченню, здійснюється за даними
карток особових рахунків платників податків, що ведуться органами
державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок
ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку
податків і неподаткових платежів ( z0304-99 ) (z0304-99)
, затвердженої
Наказом ДПА України від 2 квітня 1999 року № 174.
Згідно підпункту 14.1.3 статті 14 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, який
звертається до податкового органу з заявою про розстрочення,
вважається таким, що узгодив свій податковий борг. Відповідно до
підпункту 18.1.2 статті 18 цього ж Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий
орган не може відмовити платнику податку в укладенні договору на
розстрочення податкового боргу, якщо письмове звернення буде
направлено до податкового органу протягом 60 календарних днів з
дня вступу в силу цієї статті.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що ВАТ
"XXX" своєчасно звернулося до податкового органу з заявою про
розстрочення ПДВ на суму 61817,9 гривень -23 березня 2001 року, а
рішення про розстрочення прийняте 2 серпня 2001 року. За період з
30 квітня 2001 року по 2 серпня 2001 року на суму, яка підлягає
розстроченню, нараховані штрафні санкції, хоча сума підлягала
розстроченню з моменту подання заяви на розстрочення.
Відповідно до Положення про списання та/або розстрочення
податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною
картотеки ( z0281-01 ) (z0281-01)
, затвердженим Наказом ДПА України від 1
березня 2001 року №81, керівник податкового органу зобов'язаний на
протязі місяця з дня отримання заяви прийняти рішення про
розстрочення податкового боргу. Разом з тим, рішення H-ської ОДПІ
було прийняте через чотири місяці після отримання заяви позивача
про розстрочення податкового боргу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що господарські
суди обох інстанцій правомірно дійшли до висновку про відсутність
вини позивача, а тому правомірно задовольнили позовні вимоги.
Враховуючи вищенаведене, постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду відповідає чинному законодавству і має бути
залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу H-ської об'єднаної державної податкової інспекції
залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
21.01.04 p. у справі №9/170 господарського суду Кіровоградської
області залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді : Г.Савенко
О.Яценко