ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 5/243
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
судді
суддів Савенко Г.В.
Яценко О.В.
розглянувши
касаційну Відкритого акціонерного товариства “Запорізький
скаргу алюмінієвий комбінат”
на рішення від 24.11.2003р. Господарського суду
Запорізької області
у справі № 5/243
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький
алюмінієвий комбінат”
до Куйбишевської міжрайонної державної податкової
інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Юрченко О.А., за довіреністю
відповідача – Дондік В.В., за довіреністю
Ковець К.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 24.11.2003р. Господарського суду Запорізької
області (суддя К.В.Проскуряков) ВАТ “Запорізький алюмінієвий
комбінат” відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання
недійсним повідомлення Куйбишевської МДПІ від 19.06.2001р.
№ 2613 про перебування усього майна та майнових прав ВАТ „ЗАлК
„Куйбишевський цегельний завод” у податковій заставі.
Відкрите акціонерне товариство “Запорізький алюмінієвий
комбінат” звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням від
24.11.2003р. Господарського суду Запорізької області у справі
№ 5/243, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні
вимоги щодо визнання недійсним повідомлення від 19.06.2001р.
№ 2613.
Згідно з розпорядженням виконуючого обов’язки Голови судової
палати Вищого господарського суду України Овечкіна В.Є. від
12.05.2004р., у зв’язку з відрядженням судді ПершиковаЄ.В., для
перегляду в касаційному порядку справ призначених до розгляду на
13.05.2004р. колегією суддів у складі: головуючого – Першикова
Є.В., суддів – Савенко Г.В., Ходаківської І.П. , утворено
колегію суддів в наступному складі: головуючий – Ходаківська
І.П. , судді – Савенко Г.В., ЯценкоО.В.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З метою забезпечення своєчасного і повного надходження податків
і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів до
бюджетів і державних цільових фондів, зміцнення податкової та
платіжної дисципліни, а також підвищення відповідальності
платників податків і зборів (обов'язкових платежів),
неподаткових платежів за виконання своїх обов'язків перед
бюджетами та державними цільовими фондами Указом Президента
України “Про заходи щодо підвищення відповідальності за
розрахунки з бюджетами і державними цільовими фондами”
( 167/98 ) (167/98)
№ 167 від 04.03.98р. запроваджено податкову заставу
як спосіб забезпечення погашення платником податків податкової
заборгованості.
Пунктом 2 цього Указу ( 167/98 ) (167/98)
встановлено, що з дня
виникнення податкової заборгованості все майно і майнові права
платника податків, а щодо фізичної особи - суб'єкта під
приємницької діяльності - майно та майнові права, які
використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності,
перебувають у податковій заставі, крім майна і майнових прав, що
відповідно до закону не можуть бути предметом застави, та
основних фондів підприємства, визнаного у встановленому порядку
казенним підприємством. Податкова застава не потребує письмового
оформлення. Орган державної податкової служби у триденний строк
від дня виникнення податкової застави повідомляє у письмовій
формі відповідного платника податків про податкову заставу
належного йому майна та майнових прав.
При цьому у п. 1 зазначено, що податковою заборгованістю
визнаються суми не сплачених у встановлені строки податків,
зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів до
бюджетів і державних цільових фондів, пені, штрафів та інших
санкцій, передбачених законодавством і застосованих у
встановленому порядку за несвоєчасну сплату податків і зборів
(обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів до
бюджетів і державних цільових фондів, що підлягають стягненню у
безспірному порядку.
Згідно із ст. 17 Закону України „Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
(в
редакції, що діяла у 2001 році), зазначені штрафи спрямовуються:
50% - до Державного бюджету України і 50% - до місцевого бюджету
за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. У разі
невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення
органів, зазначених у частині третій цієї статті, протягом 15
днів сума штрафу стягується в безспірному порядку державною
податковою інспекцією за його місцезнаходженням.
Указом Президента України від 12.06.1995р. № 436 “Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки” ( 436/95 ) (436/95)
встановлено, що штрафні санкції,
передбачені цим Указом, стягуються в повному обсязі до
державного бюджету в по рядку, встановленому законодавством, а
також застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу,
органами державної податкової служби на підставі матеріалів
проведених ними перевірок і представлень контрольно-ревізійної
служби, фінансових органів, комерційних банків і органів
Міністерства внутрішніх справ України у встановленому
законодавством порядку.
Рішенням № 17 від 07.06.2001р. Куйбишевською МДПІ позивачу було
встановлені 10-денний строк для сплати до відповідних бюджетів,
в т.ч. 30530грн. - фінансової санкції за порушення порядку обігу
готівки, 48688 грн. - за торгівлю алкогольними та тютюновими
виборами без отримання ліцензії. Як встановлено судом, вказана
заборгованість сплачена позивачем лише 30.11.2001р.
За таких обставин, ДПІ обґрунтовано вважала не сплачені
позивачем в установлений строк донараховані суми податковою
заборгованістю і направила підприємству 19.06.2001р. спірне
повідомлення № 2613 про наявність податкової заборгованості, у
зв'язку з чим майно позивача перебувало у податковій заставі.
Пунктами 19.1 та 19.2 ст. 19 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що цей
Закон набирає чинності з 1.04.2001 року, за винятком: статті 18,
яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону; статей 6,
8, 9, 14, які набирають чинності з 1 жовтні 2001 року; пункту
4.3 статті 4, статті 10, які набирають чинності з 1.01.2001року.
У зв'язку з набранням чинності цим Законом припиняється
відповідно до пункту 4 розділу XV “Перехідні положення”
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
дія Указу Президенті України
від 4.03.1998 року N 167/98 “Про заходи щодо підвищення
відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 167/98 ) (167/98)
з дня набрання чинності
відповідними статтями цього Закону.
Таким чином, відповідні норми Закону № 2181 ( 2181-14 щодо
податкової застави (ст. 8), на які посилається позивач, набрали
чинності лише з 01.10.2001р., а тому до 30.09.2001р. податкова
застава регулювалася нормами Указу Президента України № 167/98
( 167/98 ) (167/98)
.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання недійсним
повідомлення Куйбишевської МДПІ від 19.06.2001р. № 2613 про
перебування усього майна та майнових прав ВАТ „ЗАлК
„Куйбишевський цегельний завод” у податковій заставі правомірно
визнано місцевим судом безпідставними.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запорізький
алюмінієвий комбінат” залишити без задоволення.
Рішення від 24.11.2003р. Господарського суду Запорізької області
у справі № 5/243 залишити без змін.