ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 3/381
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому ВАТ "Енергопостачальна компанія "М"
засіданні касаційну скаргу
на рішення від 5 листопада 2003 року
господарського суду Миколаївської
області
та постанову
від 23 грудня 2003 року
Одеського апеляційного
господарського суду
у справі за позовом ВАТ "Енергопостачальна компанія "М"
до Відділу освіти виконкому Очаківської
міської ради
про стягнення 3076,55 грн.
в с т а н о в и в:
В вересні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Миколаївської області з позовом до відповідача про стягнення
3076,55 грн., посилаючись на те, що останній в добровільному
порядку не відшкодовує вартість безобліково спожитої
електроенергії.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 5 листопада
2003 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 23 грудня 2003 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення
скасувати, як прийняті з порушенням норм матеріального права.
Відзив від відповідача на касаційну скаргу до суду не надходив.
В справі оголошувалась перерва з 29 квітня по 13 травня 2004 року.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин
перевіривши правильність застосування господарськими судами при
прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає до
задоволення з таких підстав.
Приймаючи оскаржувані судові рішення, господарський суд, з яким
погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що позивач не
надав доказів дотримання ним приписів, передбачених Правилами
користування електричною енергією, в частині перевірки
розрахункових засобів обліку електричної енергії та безспірне
порушення пломб відповідачем.
Проте, з вказаними висновками погодитись не можна.
Відповідно до ст. 4.9 Правил користування електричною енергією
( 1357-99-п ) (1357-99-п)
, відповідальність за технічний стан засобів обліку
несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або
організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного
договору. Статтею 4.10 Правил ( 1357-99-п ) (1357-99-п)
, відповідальність за
збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної
енергії та пломб покладається на їх власника або організацію, на
території (у приміщенні) якої вони встановлені, згідно з
відповідним договором.
Оскільки такий договір відповідачем з ВАТ ЕК "М" не було укладено,
а відповідно до зазначених норм Правил саме відповідач несе
відповідальність за технічний стан засобів обліку, господарському
суду необхідно було б з достовірністю з'ясувати питання
забезпечення збереження і цілісності розрахункових засобів обліку
останнім.
Перевіряючи законність прийнятого господарським судом рішення,
апеляційна інстанція на зазначені обставини ухвали не звернула.
За таких обставин суд вважає, що прийняті господарськими судами
рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати
наведене, більше повно з'ясувати обставини справи, суть позовних
вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібраним доказам дати
правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Миколаївської області від 5
листопада 2003 року та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 23 грудня 2003 року скасувати,
задовольнивши касаційну скаргу.
2. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Миколаївської області в іншому складі суду.